Вічні цінності китайської традиційної культури. Ієрогліфи - знаки китайського письма. Великий Дао як всеохоплюючий, всезагальний Закон і Абсолют, всемогутній творець світу. Конфуцій та його вчення. Розвиток науки та мистецтва Стародавнього Китаю.
Китайський етнос створив особливий тип культури, що відрізняється від культури інших народів. Важливою рисою стародавньої китайської культури було, на відміну від європейської, не досягнення практичних цілей, а особисте самовдосконалення людини. Характерними особливостями китайської культури виступають: традиціоналізм - орієнтація на підтримку способу життя предків, на підпорядкування індивіда соціальному порядку; релігійно-поетичне ставлення до природи, що була предметом поклоніння; китайська церемонія - наявність фіксованих норм поведінки і мислення, що склалися на основі культу древності, і які були покладені в основу нового типу міської раціональної культури; Надзвичайно бурхливий розвиток китайської писемності характерний для перших століть нашої ери: так, у ІІ столітті число ієрогліфів складало більше 10 тис., у ІІІ столітті - більше 18 тис. Створення ієрогліфічної писемності дало можливість легко спілкуватися носіям численних мовних діалектів, що не розуміли усного мовлення, в письмовій формі. Широко відомі стародавні китайські монументальні споруди - Великий канал, що будувався протягом багатьох віків, та Велика китайська стіна, будівництво якої здійснюється в період обєднання країни в єдину централізовану державу 221-207 до н.е. і яка повинна була захистити Китай від зовнішніх ворогів.Писемність в Китаї виникла ще в сиву давнину (III тис. до н.е.) Археологи знайшли багато старовинних предметів з написами: це посуд, кістки для ворожіння, панцири черепах. В період правління династії Цінь було запроваджено єдине для всієї країни письмо. У давньокитайському письмі використовувалось близько 10 тис. ієрогліфів. Спочатку китайці писали на панцирах черепах, кістках тварин та на бронзовому посуді. У І тис. до н.е. китайці писали пензликом на дощечках з бамбука.У культурному житті Китаю важливу роль відігравали буддійські монастирі, котрі були прикрашені скульптурними зображеннями Будди і буддійських божеств, імператорські палаци (у ІІІ столітті до н.е. їх було збудовано більше 700). Самостійними жанрами були "люди", "квіти-птахи", "гори-води", що стали традиційними на багато століть. Стародавній Китай збагатив світову науку та культуру значними досягненнями : він є батьківщиною таких винаходів, як компас (III ст. до н. е.), спідометр (III ст. до н. е.), сейсмограф (II ст. до н. е.), порох (X ст.н. е.), книгодрукування (VI-VIII ст.), фарфор (III - V ст). У галузі математики був відкритий метод розвязання рівнянь першого ступеня з двома і трьома невідомими, обчислено відношення довжини кола до його діаметра - число л. У галузі астрономії китайці знали, як вираховувати дату затемнення сонця, склали один із перших каталогів зірок, вели спостереження за плямами на Сонці та ін.У духовній культурі Стародавнього Китаю важливе місце посідав феномен буденної свідомості, відомий в історії як "китайські церемонії". Це суворо фіксовані стереотипи етико-ритуальних норм поведінки і мислення, які складалися на основі дотримування культу старовини. А деміфологізація й до певної міри десакралізація етики та ритуалу спричинили формування унікальності китайця як представника культури.Стародавні китайці досягли високої майстерності в обробці міді й бронзи. Бронзовий посуд прикрашався золотом, сріблом, коштовним камінням. На посудинах зображували сцени полювання і військових походів. У Стародавньому Китаї будинки будували з дерева, і тому вони не збереглися до нашого часу. Важливе значення в Стародавньому Китаї надавалося танцям і музиці.Родина, до якого він належав, колись була знатною та багатою, але потім збідніла і вже не займало колишнього становища. Не дивлячись на скромний достаток, маленький Кун (Конфуцій) старанно вчився. Коли юнак підріс, його призначили наглядачем комор і державних земель. З усіх країн приходили юнаки, щоб слухати його настанови і стати його учнями. Конфуцій вчив, що кожен громадянин повинен неухильно виконувати "ритуал і церемоніал", распространялась тобто дотримуватися давніх народних традицій, встановлених норм поведінки.Саме слово "даосизм" походить від слова "дао", що значить "шлях", або "основа світу". Легенда розповідає, що він народився з сивим волоссям і тому був названий "Лао" - "старий". Його вчення викладено у відомій книзі "Дао-де-цзін", що означає "Книга про шлях і добрі справи”. Послідовники даосизму були проти нерівності в суспільстві та засуджували війни. З другого - "недіяння" містило заклик до народу повернутися до природи, до "золотого віку", коли не було кровопролитних воєн і суперечок, які роздирали суспільство.
План
Зміст конфуцій культура стародавній китай
Вступ
Розділ 1. Культура Стародавнього Китаю
1.1 Писемність
1.2 Наука і культура
1.3 Духовна культура
1.4 Мистецтво
1.5 Конфуцій та його вчення
1.6 Даосизм
Висновки
Список використаних джерел і літератури
Список литературы
1. Рубель В. А. «Історія середньовічного Сходу» - К.: Либідь, 2002.
2. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000.
3. Матвєєва Л.Л. «Культурологія», 2007.
4. Левчук Л. Т. «Історія світової культури», 2003.
5. Історія світової культури" А.И.Чернокозост.
6. Енциклопедія нового Китаю.
7. «Китайська народна республіка». Довідник.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы