Фонетика й вимова української абетки. Вживання фразеологічних зворотів. Морфологічні особливості української літературної мови. Неправильне використання форм роду іменників, приклади помилок. Найпоширеніші синтаксичні вади засобів масової інформації.
Поет і фольклорист XIX століття Амвросій Метлинський захоплено писав, що «при висловленні будь-якого почуття, будь-якої пристрасті українцеві ніколи нічого не бракує в рідній мові його... все висловиться цією мовою, виплеканою не на безжиттєвому ґрунті граматики, а в полі брані й у розпалі помсти, на вільних бенкетах козацтва та в розгульному побуті гайдамаки; мовою, викоханою в розмовах із рідним краєм безпритульного блукача на чужині, в піснях любові, розігрітих полумяними цілунками коханців, і в піснях розлуки, розігрітих горючими слізьми очей дівочих, у ніжних та дбайливих розмовах матерів із синами, з якими вони готувалися до розлуки надовго, надовго, коли не навіки... Прочитайте пісні українця, коли хочете знати, що його мова здатна виражати найніжніші порухи душі; прочитайте думи українця, коли хочете знати, що його мова може малювати і величні явища природи, й народний гнів та чвари, може натякати на незбагненність Божих шляхів у подіях, може виражати й регіт одчаю, що крає нам серце». Життя не дуже пестило нашу мову на шляху до утвердження її в різних сферах спілкування: то не було умов для розвитку наукового стилю, то до краю звужено рамки її офіційного використання, то ретельно під різними приводами винищено її творців та плекальників. Правильно Неправильно беремо бовтати Бог, мн. боги босий була, було, були валовий везти (ввезти) верба веретено вести (ввести) випадок виразний візник вільха вісімдесят вітчим Гарасим (Герасим) гостей граблі державницький дошка дрова залоза ідемо імперський Кваша (прізвище) беремо бовтати Бог, мн. боги босий була, було, були валовий везти (ввезти) верба веретено вести (ввести) випадок виразний візник вільха вісімдесят вітчим Герасим гостей граблі державницький дошка дрова залоза ідемо імперський Кваша Хай щастить у Новому році! зрештою, врешті-решт, кінець-кінцем скоїти злочин завдяки допомозі на адресу гарантувати безпеку ставити на меті (за мету), мати на меті укладати договір давати (кому?) спокій на мою (твою, вашу) думку згідно з планом крига скресла напускати туману навчати музики (мови) щодо цього не в тімя битий здобувати перемогу передплата газет і журналів просто неба підбивати підсумки запобігати хворобі зазнавати поразки уживати (вживати) заходів брати участь ставити (напинати) намет саджати (вирощувати) парк аби не так! від нічого робити вітаю з Новим роком! в кінці кінців вчинити злочин дякуючи допомозі за адресою (куди?) забезпечувати безпеку задаватися метою заключати договір залишати (кого?) в спокої за моєю (твоєю, вашою) думкою згідно плану лід зрушився наводити тінь на тин навчати музиці (мові) на цей рахунок не ликом шитий одержувати (отримувати) перемогу передплата на газети і журнали під відкритим небом підводити підсумки попереджати хворобу терпіти поразку приймати міри приймати участь розбивати намет розбивати паркА якщо по радіо, телевізору, на біл-бордах вживається «брудна» мова, то і люди розмовляють такою ж мовою.
Вывод
Отже, прочитавши цю книгу, я почав ще більше помічати , як паплюжать нашу рідну мову ЗМІ. Я впевнений, що пишучи цей висновок, я припущусь не менше помилок ніж вони, але все ж таки… Найбільше інформації людина сприймає на слух. А якщо по радіо, телевізору, на біл-бордах вживається «брудна» мова, то і люди розмовляють такою ж мовою.
Нам , як діячам культури, людям які несуть інформацію в маси (різними пристосуваннями) , необхідно досконало вивчати , як правильно говорити те чи інше слово, словосполучення, треба досконало вивчити хоча б одну мову, а не гнатися за багатьма і не знати жодної. Автор влучно підкреслив те , що багато дикторів декламуючи свою промову звертають увагу не на те як найяскравіше передати зміст, а як його перекласти з іншої мови… Ось чому ми маємо наслідувати творців української мови , а не ЗМІ.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
