Повсякденне як сфера людського досвіду, форми сприйняття й осмислення миру, що виникають на основі трудової діяльності. Історична еволюція семіотичної системи повсякденності. Роль праці, свідомості і мови в індивідуальному освоєнні культури (онтогенезі).
Шюц уважає, що повсякденність - це один з світів досвіду, для якого характерні наступні риси: а) напружена увага до життя; б) утримання від усякого сумніву в існуванні миру; в) переважною формою активності є трудова діяльність. В останньому немає праці, мотивованого навколишнім світом і у свою чергу впливає на його обєкти, немає характерного для повсякденності повинності, у силу чого й увага до життя ослаблено, напружена установка заміняється споглядальної, що уявляє, практикується утримання від судження про існування обєктів цього миру (миру фантазії). У повсякденному житті людям доводиться винаходити, створювати свій мир. У своєму світі люди беруть участь і свій зовнішній план (діяльністю, поводженням), і внутрішнім (духовно-психічним) миром. Культура повсякденності організується в таких символічних формах, як позитивний досвід, що має властивість передаватися від людини до людини, від покоління до покоління.
Список литературы
1.Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную антропологию. М., 1994.
2.Розин В.М. Введение в культурологию. М., 1994.
3.Тойнбі А.Дж. Збагнення історії. - К., 2001.
4.Кнабе Г. Мова побутових речей. - К., 1991.
5. Моль А. Соціодинаміка культури. - К., 1997.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
