Формування зразкової мовної особистості високоосвіченого фахівця. Вдосконалення навичок володіння нормами української літературної мови. Навчання фахової культури спілкування та мовлення. Засоби встановлення й підтримки доброзичливих особистих відносин.
Мова - неоціненний скарб народу, найповніший літопис його духовного життя. У її глибинах - філософський розум, витончений естетичний смак, багатство поетичного чуття, сліди праці дуже зосередженої думки, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів у явищах природи, багато високих духовних злетів. Виховувати в собі повагу до мови, якою розмовляєш, - це, передусім, шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури.
Українська мова й національна культура - поняття не тотожні, але й нерозривні у своїх сутностях, формах і виявах, хоча близькість та інтенсивність звязків різна.
Кожна людина повинна знати мову своєї держави, душею відчувати причетність до культури нації, а через свою культуру - причетність до вселюдської культури.
Сучасне суспільно-політичне й культурне життя України надає можливість вивчати українську мову в єдності з духовною культурою українського народу, яку значною мірою саме мова в собі акумулює, бо у скарбницю рідного слова складає одне покоління за одним плоди сердечних поривань, плоди історичних подій. Увесь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в рідному слові.
Високий інтелект, чисті помисли, благородство і милосердя, помірна емоційність, толерантність, естетичний вигляд і етичне поводження - такі бажані для всіх нас якості немислимі без мовної культури, без культури думки і вислову.
Мовна неохайність ще ніколи не прикрашала людину.
Розвиток мови особистості - складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодіванням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні - усному та писемному - свою індивідуальність, усвідомлюючи, що "Я є мова".
У сучасну епоху вища освіта має особливо важливе значення для забезпечення сталого розвитку суспільства по шляху економічних реформ, побудови правової держави і гуманізації соціальних відносин.
Ця особлива роль вищої освіти полягає не тільки в підготовці кваліфікованих кадрів, здатних ефективно управляти економікою і правовими інститутами в сучасному динамічно мінливому світі, а й у створенні сприятливої суспільної атмосфери, в підвищення культури соціальних та міжособистісних відносин. Це завдання може бути вирішене тільки в тому випадку, якщо випускник вузу отримає необхідні знання та навички зразкового володіння літературною мовою.
Головною метою курсу з культури мови є формування зразкової мовної особистості високоосвіченого фахівця, мова якого відповідає прийнятим в суспільстві нормам, відрізняється виразністю і красою.
Предметом культури мови як навчальної дисципліни є норми літературної мови, види мовлення, його принципи і правила, етичні норми спілкування, функціональні стилі мовлення, основи мистецтва мови, а також труднощі застосування мовних норм і проблеми сучасного стану мовної культури суспільства.
У рамках науки про культуру мови розглядаються не тільки приклади високого рівня володіння літературними нормами і правилами спілкування, а й випадки порушення норм як у мовній діяльності індивіда, так і в мовній практиці суспільства.
Основними поняттями культури мови є такі поняття як літературна мова, норми мови, лексичне і фразеологічне багатство мови, чистота мовлення, ознаки культури мови, виразність мовлення, види і форми мовлення, мовленнєвий етикет.
Найважливішими завданнями дисципліни є: -закріплення і вдосконалення навичок володіння нормами української літературної мови;
-формування комунікативної компетенції фахівця;
-навчання культури спілкування та мовлення в галузі обраної спеціальності;
-розвиток мовленнєвої майстерності;
-підвищення культури розмовної мови;
-навчання використовувати відповідні мовні засоби, встановлювати та підтримувати доброзичливі особисті відносини.
Культура мови включає три аспекти: нормативний; комунікативний; етичний.
Нормативний аспект культури мови - один з найважливіших, але не єдиний. Він передбачає знання літературних норм і вміння їх застосовувати в мові. Однак ефективність спілкування не завжди досягається однією правильністю мови. Важливо враховувати, кому адресований текст, брати до уваги обізнаність та інтереси адресата. Мова має в своєму розпорядженні багатий арсенал засобів, що дозволяють знайти потрібні слова для пояснення суті справи будь-якій людині.
Серед мовних засобів необхідно вибирати такі, які з максимальною ефективністю виконують поставлені завдання спілкування. Навички відбору таких засобів складають комунікативний аспект культури мовлення. Успішне спілкування між людьми вимагає комунікативної компетенції учасників такого спілкування. Комунікативна компетенція - це сукупність знань, умінь і навичок адекватного відображення і сприйняття дійсності в різних ситуаціях спілкування.
Дотримання норм поведінки, повага до учасників спілкування, доброзичливість, тактовність і делікатність складають етичну сторону спілкування. Етичні норми є необхідною частиною культури мови, а культура мови, в свою чер
План
Зміст
Передмова
Тема 1. Поняття культури мови
Тема 2. Основні комунікативні ознаки культури мови
Тема 3. Виразність як ознака культури мови
Тема 4. Культура ділового мовлення
Тема 5. Культура побутового мовлення
Список рекомендованої літератури
Передмова
Список литературы
Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994.
Антонечко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо - К., Либідь, 1991.
Арбенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум.-К.:ЦНЛ, 2004-216 с.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990.
Бевзенко С.П. Укр. діалектологія. К., 1980.
Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. - К., 1999.
Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. - 1440 с.
Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів та коледжів. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 536 с.
Козачук Г.О., Шкуратян Н.Г. Практичний курс української мови: Навч. посібник для вузів. - К.: Вища школа, 1994. - 377 с.
Культура ділового мовлення: Практикум / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці, 1997.
Культура української мови: Довідник /За ред. В.М. Русанівського. - К.: Либідь, 1990. - 304 с.
Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2005. - 352 с.
Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери /Уклад. С.Я. Єрмоленко та ін. - К.: Довіра, 1998. - 784 с.
