Характеристика ознак культури мовлення вчителя. Структурні особливості мовлення педагога. Мовленнєвий етикет педагога. Аналіз вимог до артикуляції, дикції, динаміки та тембру голосу вчителя. Вивчення особливостей формування мовної культури педагога.
Культура мови і культура мовлення ВЧИТЕЛЯКУЛЬТУРУ мовлення вчителя характеризують такі ознаки: правильність різноманітність виразність ясність точність нормативність чистота стислість доцільність логічність варіативність простота естетичність багатство актуальність конкретність належний теоретичний рівень практична СПРЯМОВАНІСТЬСТРУКТУРНИМИ особливостями мовлення вчителя є: тривалість мовлення горизонтальне членування вертикальне членування використання тропів використання риторичних ФІГУРВИСОКИЙ рівень культури мовлення вчителя забезпечується такими вміннями: Організаторськими організувати процес спілкування, враховуючи ситуацію, мотив і мету спілкування, правильно розуміючи партнера; викликати і підтримувати інтерес до спілкування, поступово досягаючи своєї МЕТИІНФОРМАТИВНИМИ викласти інформацію в монологічній або діалогічній формі доступними для адресата лексичними засобами, синтаксичним, інтонаційним оформленням Високий рівень культури мовлення вчителя забезпечується такими вміннями:Високий рівень культури мовлення вчителя забезпечується такими вміннями Перцептивними словом і ділом впливати на партнерів, переконувати їх, схиляти на свій БІКВИСОКИЙ рівень культури мовлення вчителя забезпечується такими вміннями Контрольно-стимулюючими оцінювати діяльність співрозмовника на кожному етапі спілкування у такій формі, підсилювати його прагнення до подальшого спілкування, аналізувати власну мовленнєву діяльність та ін.Культура мовлення вчителя є не лише показником його професійних якостей, а й фактором, що впливає на його визнання у педагогічному світі.Артикуляція лат. articulatio - розчленяти , чітко і ясно проголошувати) - злагодженої і виразної діяльності органів мовлення. Оволодінню технікою мовлення сприяє систематичне виконання вправ артикуляційної гімнастики.Дикція (лат. dictio - вимова) Учитель повинен чітко не тільки виголошувати думку, але й промовляти кожен звук губами (мають рухатись під час розмови постійно) і язиком (має не торкатися зубів, інших частин ротової порожнини, увесь час перебувати в напруженні, змінюючи своє положення від одного до другого звука). Розвитку дикції мовця сприяє виконання вправ для засвоєння положення апарату мовлення й артикуляції під час вимови звуків і слів у фразі.Дихання яке визначає якість звуків і мовлення загалом. Сила звучання має широкий діапазон, тому педагог має обрати оптимальний рівень посилання повітря залежно від обставин (місця, пори року, часу, оточення, розмірів приміщеня , конкретного завдання).Витривалість коли тривала мовна діяльність людини не зумовлює ослаблення чи захворювання голосу. Він зобовязує вчителя поводитися відповідно до соціально, культурно й історично сформованих моделей у типових ситуаціях спілкування і взаємодії вчителя та учнів.Педагог має володіти правильним, чистим мовленням, різноманітними словесними формулами, складними словосполученнями, умінням конструювати власні висловлювання, послуговуватися правилами мовленнєвої поведінки в типових ситуаціях спілкування.Мовна культура вчителя виявляється в його вмінні обрати доречну форму привітання чи прощання Привітання: «Доброго ранку!» «Добрий день!» «Добридень!» «Добрий вечір!» «Добривечір!» «Здрастуйте!» Прощання: «До побачення!», «Бувайте здорові!», «Ходіть здорові!», «Прощавайте!», «На все добре!», «Усього найкращого!», «Щасливої дороги!», «До зустрічі!», «До завтра!», «До наступної зустрічі!», «Добраніч!», «На добраніч!».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
