Мистецтво Київської Русі, яке розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було пов"язане з церквою і християнською вірою. Період появи кам’яних будівель та розвиток кам’яної архітектури Київської Русі, її найвизначніші пам’ятки.
Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно повязане з церквою і християнською вірою. Другий етап розвитку мистецтва Київської Русі розпочався після смерті Ярослава Мудрого, коли феодальні відносини швидко поширилися у всіх князівствах. Високий рівень культури Київської Русі показав світові творчу фантазію і неабияку майстерність митців. Християнство було офіційно запроваджено Володимиром Великим у 988 р.Запровадження християнства на Русі піднесло її міжнародний авторитет, вирішило проблему обєднання язичницьких культів, сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, літератури та нової техніки, архітектури, іконопису, мозаїки. Разом з християнством на Русі було запроваджено церковний візантійський календар, культ "чудотворних" ікон, культ святих та ін.Київська Русь, обєднавши східних словян під владою київських князів, успадкувала духовні традиції своїх попередників і мала тісні стосунки з багатьма сусідніми народами. З офіційним прийняттям християнства, культурний розвиток України-Русі піднявся на новий щабель. Сталися якісні зміни у світогляді русичів, розпочалося їхнє відродження в європейський культурний світ через опанування писемності, розвиток освіти й естетичних традицій візантійської культури, для якої були характерні урочистість, шляхетність, пишність, витонченість. Епоха Київської Русі - золотий вік розвитку духовної культури, цілісність якої забезпечували єдина мова, релігія, ментальність. У часи тривалого занепаду, спричиненого монголо-татарською навалою, традиції Київської Русі зберігались в культурних осередках Галицько-Волинського князівства.Величезне значення для розвитку культури мала поява писемності. Словянську азбуку створили близько 863 р. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій (кирилиця, яка лежить в основі сучасних українського та російського алфавітів). 1037 року при Софійському соборі відкрили школу нового типу, де, крім грамоти, вивчали грецьку і латинську мови, основи філософії і медицини. Поширення писемності сприяло розповсюдженню освіти на Русі, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно в монастирях. Перша школа в Києві при Десятинній церкві була відкрита Володимиром Великим, ще більшого поширення набули школи за правління Ярослава Мудрого Рябушкин А.П.
Вывод
Київська Русь, обєднавши східних словян під владою київських князів, успадкувала духовні традиції своїх попередників і мала тісні стосунки з багатьма сусідніми народами.
З офіційним прийняттям християнства, культурний розвиток України-Русі піднявся на новий щабель. Сталися якісні зміни у світогляді русичів, розпочалося їхнє відродження в європейський культурний світ через опанування писемності, розвиток освіти й естетичних традицій візантійської культури, для якої були характерні урочистість, шляхетність, пишність, витонченість. Поряд з народним активно розвивається професійне мистецтво, релігійна і світська література, архітектура й монументальний живопис, іконопис, хорова та інструментальна музика.
Епоха Київської Русі - золотий вік розвитку духовної культури, цілісність якої забезпечували єдина мова, релігія, ментальність.
Ментальність (від лат. Розум, мислення) - сукупність світоглядних і поведінкових настанов індивіда або соціальної групи, що формується на глибинному психологічному рівні.
У часи тривалого занепаду, спричиненого монголо-татарською навалою, традиції Київської Русі зберігались в культурних осередках Галицько-Волинського князівства. Саме воно стало опорою українства тоді, коли Київ втратив минулу велич. Тут утворилося середовище для проникнення нових західноєвропейських ідей, що збагатили візантійську основу культуру русичів. Невідємною частиною розвитку європейської культури середніх віків є вітчизняна культура польсько-литовського періоду, яка була тісно повязана з європейським Відродженням (Ренесансом).
Долучалися до ренесансного процесу й вітчизняна культура. Проте умови для її розвитку склалися не вельми сприятливі: землі України-Русі були поділені між Польщею, Литвою та Угорщиною, зазнавали спустошливих набігів татарських орд.
Високі духовні традиції княжої доби живили патріотичними ідеями середовище русько-української еліти під час Реформації.
Реформація(від лат. Перетворення) - боротьба народів європейських країн проти католицької церкви у XVI ст.
Отже, тривале існування давньої культури України на перетині різних культурних шляхів зумовило її самобутність і розвиток, як складової загальноєвропейської культури
Список литературы
Історія світової та української культури. - К., 2000.
Культура українського народу. - К., 1994.
Нарис української культури. - Хмельницький, 1992.
Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. - К., 1992.
Семчишин М. Тисяча років української культури. - К., 1992.
Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. - К., 1993.
Українська культура: історія і сучасність. - Л., 1994.
Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л. Т. Левчук. - К.: Либідь, 1993. - 320 c.
Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л. Т. Левчук. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 1999. - 368 с.
История искусств: Учеб. пособие / Под ред. А. Воротникова. - Мн.: Современный литератор, 1999. - 608 с.
Л.М. Масол, С.А. Никало « Художня культура України»
Рибаков Б.А. Культура Русі. / Аверянов Л.Я. Хрестоматія з історії. М., 2001.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
