Становлення естетичних уявлень Київської Русі, обумовленого творчим діалогом міфопоетичною (язичницької) свідомістю слов"янства та візантійським християнським світоглядом. Вплив церкви на культуру. Морально-етичні ідеї у заповіті Володимира Мономаха.
Проте остаточно процес обєднання словянських племен в єдиній державі завершується лише в Х ст., коли до Київської Русі приєднуються землі кривичів , вятичів , радимичів і східних сіверян .Становлення естетичних уявлень Київської Русі обумовлене передусім міфопоетичною свідомістю давнього словянства , своєрідним «творчим діалогом » цієї свідомості з візантійським християнським світоглядом . Цей діалог дослідники називають «двовірям » і , спираючись саме на цю самобутню ситуацію , утверджують специфіку діалогу культур, діалогу язичницької і християнської свідомості .В історії Київської Русі слід розглядати дві окремі релігійні , а відтак і культурні епохи (разом з ними і етичні спрямування ). До 988 р. засобом задоволення духовних потреб східних словян був анімізм , у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків . Найвищим божеством у язичницькому пантеоні вважався Перун - бог грому і блискавки , аналогічний скандінавському богові Тору, хоч повязана з ним міфологія не була такою химерною .До інших важливих божеств належали Дажбог і Сварог - боги повітря й сонця , дарителі земних благ. Під личиною християнства ще протягом століть серед східних словян зберігався релігійний дуалізм , або двовіря , що полягало у дотриманні язичницьких за походженням звичаїв та обрядів (таких, зокрема , як святкування приходу весни ).Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія .
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
