Головні культурні центри Галицько-Волинського князівства: великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Розвиток морально-повчальної літератури та літописання, архітектури і містобудування.
При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монголо-татарської навали у продовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих імпульсів, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.Для потреб держави і для поширення та утвердження християнської віри були потрібні грамотні й освічені люди. Спочатку дітей навчали писати "уставом", тобто великими каліграфічними літерами, потім "скорописом". Поширеним було навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали у заміських садибах. Перебуваючи у татарській неволі в Криму, він наказував опікунам знайти для його двох синів "дяка добре вченого і цнотливого або запросити того самого дяка, що в мене служив, і віддати дітей вчитися руській науці в церкві Св. Іллі в Володимирі або в моєму домі, і не пестити їх, а пильно і порядно приводити до науки так, щоб потім вони з науки тої були придатні до помноження хвали Господу й до служби своєму господареві…" В заповіті було враховане й те, що діти шляхтича мали в майбутньому посідати державні посади, а для цього необхідно володіти латинською мовою, оскільки це була мова міждержавного спілкування Західної Європи.Серед поширеної літератури в Галицько-Волинському князівстві перше місце посідала оригінальна творчість. Оригінальна література була як правило релігійною, оскільки вона, наслідуючи візантійську традицію, була покликана змінювати основи християнського віровчення і моралі. Літописання у Галицько-Волинському князівстві мало свої особливості. Одні дослідники вважають, що воно було продовженням традицій київських літописців, інші-стверджують, що тут існувала зовсім інша традиція: написання окремих повістей, своєрідних світських житій князя, які згодом були обєднані в єдиний твір. Літопис складається з двох основних частин і охоплює події з 1201 по 1292р. У літописі поетично розповідається про князювання Романа і Данила, про життя князів і бояр, воєнні походи, боротьбу проти монголо-татар, польських і угорських загарбників.У звязку з розвитком торгівлі із Заходом, у 13ст. в Галичині і Волині починається ріст міст. Все це впливало на розвиток і збагачення міст,на розвиток міської культури, прикладних мистецтв, закріплення та урізноманітнення народних обрядів, звичаїв. Перші муровані храми у Галичині та Волині зявляються досить рано: з кінця 9 - початку 10ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. На будівничих Волині відчутний вплив справила Київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Київської Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів. Яскраву картину спорудження Данилом церкви у Холмі подає літопис, розповідаючи, що церква була "гарна і гожа".Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського Князівства. Ними були розписані провідні храми Волині та Галича, проте не набув значного поширення. З останньої чверті 12 ст. будуються храми, в яких не було фресок, зокрема собор у Луцьку. Згодом їх кількість збільшувалася, утворився іконостас - особлива перегородка, що закриває вівтарну частину і складається з кількох рядів ікон. Ікони, що мали поширення у Галичині та Волині, мали візантійське чи київське походження.Фактично, Галицько-Волинська держава, це друга держава на українській землі, збудована українськими руками, яка зуміла обєднати біля себе більшу частину української етнографічної території свого часу. Півтора століття її існування не проминули безслідно як для подальшої долі українського народу, так і його культури.
План
Содержание культурний волинський літописання архітектура
Вступ
1. Освіта
2. Література і літописання
3. Архітектура і містобудування
4. Образотворче мистецтво
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Фактично, Галицько-Волинська держава, це друга держава на українській землі, збудована українськими руками, яка зуміла обєднати біля себе більшу частину української етнографічної території свого часу. Півтора століття її існування не проминули безслідно як для подальшої долі українського народу, так і його культури. Власне, ця держава, на думку багатьох вчених, зберегла самобутність України перед пануванням з боку Польщі.
На заході Галицько-Волинська держава була форпостом східнословянської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво, література розвивалися під впливом західної і східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич, Львів культурні впливи давньоруських земель надходили до східних словян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів. Але основа культури Галицько-Волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.
Список литературы
Гісем О.В. Історія України - Камянець-Подільський: ФОП Сисин, 2011р/
Крипякевич І. Галицько-Волинське князівство - Київ, 1984р.
Дорошенко Д.І. Нарис історії України - Львів, 1991р.
Богуцький Ю.П. Освіта і література Галича і Волині
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
