Культура епохи Відродження - Лекция

XIV ст. стало для Європи важким випробуванням: страшна епідемія чуми знищила 3/4 її населення і створила фон, на якому відбувається розпад старої Європи, виникнення нових культурних регіонів. Тут вони набувають форми Ренесансу (Відродження). Rinascimento) був введений мислителем і художником самої епохи Джорджо Вазарі ("Життєпис знаменитих живописців, скульпторів і архітекторів"). Відродження стало означати емансипацію науки і мистецтва від богословя, зародження національних літератур, прагнення людини до свободи від обмежень католицької церкви. Тобто Відродження, по суті, стало означати гуманізм.Головною рисою культури Відродження став новий світогляд - гуманізм, який прийшов на зміну теократії. Гуманізм - теорія та практика, в основі якої лежить ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей. Йдеться про усвідомлення власної унікальності, неповторності людини, здатної багато на що - так в культурі виникає модель культурної людини, що одержала назву homo universalis або людини універсальної як тип творчого, "титанічного" способу життя. Його перу належить трактат "Про гідність людини", в якому висловлюється вчення про особисту активність людини, про творіння людиною самої себе. Гуманізм на перше місце ставив наукові знання, орієнтував на матеріалістичне трактування законів природи, на пізнання навколишнього світу і самого себе завдяки розуму, що відрізняє людину від усіх інших земних створінь.У перехідний час Проторенесансу зародився інтерес до Античності, виникло сприйняття людини як свідомої і мислячої особистості. Релігійна свідомість як і раніше визначала особливості художньої творчості, але це було вже інше осмислення християнської історії, наповнене новим змістом. В його творчості проявились тенденції розвитку італійської літератури і культури в цілому на століття вперед. Найвидатніший твір Данте, вершина його творчості - поема "Комедія", яку нащадки, висловлюючи своє захоплення, назвали "Божественною комедією". Данте використав звичайний для того часу сюжет - змалював своє уявне блукання в 1300 р. у потойбічному світі по Пеклу, Чистилищу і Раю у супроводі давно померлого римського поета Вергілія.Мистецтво стало виконувати роль універсального способу пізнання навколишнього світу. У період Раннього Відродження набувають самостійності такі види мистецтва, як живопис та скульптура, відокремлюючись від архітектури, з якою раніше вони становили одне ціле. Родоначальником нової пластики в скульптурі вважають Нікколо Пізано, в творах якого релігійні абстракції володіють величезною зображувальної силою. В цей період творив скульптор і архітектор Арнольфо ді Камбіо, автор першого проекту собору Санта-Марія дель Фйоре, церкви Санта-Кроче і Палаццо Веккйо у Флоренції. У Флоренції він розписав два найбільші собори - церква Санта-Марія Новела і капеллу Бранкаччі в церкві Санта-Марія дель Карміне.Мистецтво цього часу було осяяне ідеями гуманізму, вірою в творчі сили людини, в безмежність її можливостей, в розумний устрій світу, в торжество прогресу. В мистецтві на перший план висуваються проблеми громадянського обовязку, високих моральних якостей, подвигу, образу прекрасної, гармонійно розвинутої, сильної духом і тілом людини-героя, що змогла піднятися над рівнем повсякденності. Пошук такого ідеалу і привів мистецтво до синтезу, узагальнення, до розкриття загальних закономірностей явищ, до виявлення її логічної взаємодії. Нове мистецтво творили люди, що мали енциклопедичні знання у багатьох галузях науки, філософії і мистецтва. У своїх портретах художник досяг особливого враження емоційної багатозначності, змістовної невичерпності, завдяки чому його образи безмежні у пізнанні і відкривають глядачеві нові і нові сторони душі, розуму, внутрішнього світу людини.Вперше художником була знайдена що бездоганна форма лежачої Венери, що не має прототипів. У картинах "Персей і Андромеда", "Діана і Актеон", "Венера перед дзеркалом", "Викрадення Європи", "Венера і Адоніс", "Даная", "Флора", "Сізіф" він майстерно передав драматизм сюжетів, стихійну чуттєвість і гармонію міфологічних героїв. Значну частину творчості Тіціана складають твори, присвячені біблійній тематиці: картини "Ассунта", "Динарій кесаря", "Коронація терновим вінцем" і "Святий Себастьян", "Марія Магдалина, що кається". У картині "Бенкет у будинку Левія" художник дуже своєрідно тлумачить одну з сцен Священного Писання. Вершини трагічної експресії художник досяг в картині "Таємна вечеря", одному з кращих трактувань відомого біблійного сюжету.Засновником і одним з найбільших представників німецького Відродження, "північним Леонардо да Вінчі" був німецький живописець і графік Альбрехт Дюрер. Дюрер був автором теоретичних трактатів "Про живопис", "Про прекрасне

План

1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження

2. Гуманізм як ідеологія епохи Відродження

3. Культура Проторенесансу

4. Культура Раннього Відродження

5. Культура Високого Відродження

6. Культура Пізнього Відродження. Маньєризм

7. Культура Північного Відродження

8. Ренесансна музична культура і театральне мистецтво

1. Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження