Дослідження понятійно-категоріального апарату культури буття особистості як генерального простору людської життєдіяльності. Аналіз культурних чинників, що його детермінують. Визначення різниці між західною і східною парадигмами цього соціального феномена.
Каган розглядає культуру як буття, створюване людиною у процесі діяльності і як таке, що творить саму людину у розмаїтті проявів буття; аналіз культури як певного формату діяльності передбачає збіг "культурного" та "соціального", культурного та національного. В епоху Відродження культура розуміється як ознака особистої самореалізації; в цей період виникає тенденція ототожнення культури з різними сферами духовної діяльності; культура розглядалася як сукупність зразків поведінки, як продовження античної традиції духовної діяльності. Антропологічний підхід: культура - світ людини; культура охоплює все, що відрізняє життя людського суспільства від світу природи; все те, що створене людьми і характеризує їх життя в певних історичних умовах. Тріандіс (1994) визначив культуру як комплекс створених людьми обєктивних та субєктивних елементів, які в минулому забезпечували виживання важелів певної екологічної ніші, що виливається в звязок між культурою і людською поведінкою: екологія - культура - соціалізація - особа - поведінка. Все це дає змогу трактувати культуру буття людини як: сукупність штучно створених людиною предметів її знань, що утворюють "другу природу" людського існування; специфічна для людини система адаптації до середовища, насамперед, технології, створені людиною для задоволення своїх різноманітних потреб; особлива сфера суспільного життя і сукупність специфічних культурних відів соціальної діяльності (переважно "висока культура"), а також відповідні інституційні форми її організації та розповсюдження результатів; найважливіший вияв розвитку людської цивілізації; соціальна діяльність певної якості з певною спрямованістю і прогресивним смислом; аксіологічний підхід до культури; сукупність норм цінностей, ідеалів, що існують за межами не тільки першого (природного), а й другого (соціального) світу і утворюють зовнішню відносно соціальної практики традиції, яка багато в чому визначає її характер, спрямованість і побудову; рівень розвитку самої людини, її знань, умінь, здібностей.Таким чином, знакові смисли європейської культури - це код, через який виражається субєктивний стан; мова символів - як така мова, в якій зовнішній світ є символам зовнішнього світу, символам душі і розуму.
Вывод
Таким чином, знакові смисли європейської культури - це код, через який виражається субєктивний стан; мова символів - як така мова, в якій зовнішній світ є символам зовнішнього світу, символам душі і розуму. Семіотика західної культури включає: - природні знаки - речі і явища природи (предмет стає знаком, якщо вказує на інші предмети і явища);
- функціональні знаки: предмет стає знаком, якщо звязок між ним і тим, на що він вказує, виникає в процесі людської діяльності і заснована на способі його вживання;
- іконічні образи - знаки - образи, що мають подібність з тим, що вони означають; штучно створюються такими, щоб їх зовнішній вигляд відображав речі;
- символи - знаки, що виражають смисл обєкту, завдяки споглядально- образній формі передають абстрактні ідеї і поняття, що повязані з цим обєктом;
- сигнали - знаки попередження чи оповіщення, зміст яких несе в собі угоди;
- індекси - умовні позначення предметів і ситуацій, які мають компактний характер.
Таким чином, культура етнонаціонального буття проявляється через культурні універсалії, що сформувалися протягом тисячоліть; культурне ядро певної етнонаціональної культури, що детермінується багатьма чинниками - історичними, географічними, політичними, економічними, регіональними.
Перспективи подальших наукових досліджень: - дослідження проблем буття людини в сучасній культурі;
- аналіз кризових чинників і синдромів культури буття людини.
Список литературы
1. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления. - М.: Республика, 1993. - 447 с.
2. Воронкова В.Г. Метафізичні виміри людського буття (проблеми людини на зламі тисячоліть): [Монографія]/В.Г. Воронкова. - Запоріжжя: Павел, 2000. - 176 с.
3. Мельник В.В. Соціально-філософський аналіз взаємовпливу і взаємодії особистості і глобалізованого соціуму / В.В. Мельник // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб. наук. пр.]- Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2011. -Вип.46. - С. 96-108.
4. Воронкова В.Г. Філософія розвитку сучасного суспільства: теоретико- методологічний контекст: [Монографія]/ Валентина Григорівна Воронкова. -і: РВВ ЗДІА, 2012. - 262 с.
5. Глобалистика: Международный междисциплинарный энциклопедический словарь / Гл. ред.: И.ИМАЗУР, А.Н. Чумаков. - М. - Спб- Н. -Й: ИЦ "ЕЛИМА", ИД "Питер", 2006. - 1160 с.
6. Енциклопедія етнокультурознавства. Понятійно-термінологічний інструментарій, концептуальні підходи. Частина перша Особа. Нація. Культура. -: Київ: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2001-.522с.
References: 1. Heidegger M. Time s bytie: Articles and vystuplenia. - M.: Respublika, 1993. - 447 s.
2. Voronkova V.G. Metaphysical dimensions of the human being (human problems at the turn of the Millennium): [Monograph]/v.g. Voronkova. - Zaporizhzhya: Pavel, 2000. -176 s.
3. Melnik V. Socio-philosophical analysis of the influence and interaction of individual and globalised society/ V. Melnik // Humanitarian bulletin Zaporizhzhya State Engineering Academy:- Zaporozhye: publishing ZDIA, 2011- Issue 46. -P. 96-108.
4. Voronkova V.G. Philosophy the development of modern society: theoretical and methodological context: [Monograph]/ Valentina Grigoryevna Voronkova. and: RVVZDIA, 2012.262 c.
5. Globalistika: International mezdisciplinarnyj enciklopediceskij dictionary/Hl. Ed.: S. s. Mazur, a. n. Chumakov. -Moscow-St. Petersburg-n-th: IC "ELIMA", ID of "Peter", 2006. -1160 s.
6. Encyclopedia etnokulturoznavstva. Ponatijno-terminology tools, conceptual approaches. Part of the first person. Nation. Culture. -: Kiev State Academy of culture and arts of the commanding personnel. -2001-522 c.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
