Визначення джерел, шляхів та обставин формування сільської інтелігенції. Характеристика кількісних та якісних параметрів інтелігентного прошарку. Дослідження особливості духовної культури інтелігенції, її внесок у процес формування свідомості селян.
При низкой оригинальности работы "Культура і побут української сільської інтелігенції Галичини (кінець ХІХ ст. – 1939 р.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інтелігенції завжди належала провідна роль у процесах продукування духовних цінностей, формування напрямів розвитку і культурного поступу суспільства. Тому проблема діяльності найбільш освіченої верстви, покликаної очолити націю на шляху суспільно-політичних, соціально-економічних і культурно-просвітніх перетворень, постійно в центрі зацікавлень істориків, соціологів, політологів і філософів. Натомість питання української сільської інтелігенції Галичини як прошарку, що творив свою унікальну культуру, залишається малодослідженим. Сьогодні питання впливу міської культури на село часто порушується різноманітними громадськими організаціями, науковцями, політиками. Визначення обєкта вивчення у рамках здебільшого двох професійних груп зумовлене тим, що наприкінці ХІХ - 30-х років XX ст. основу інтелігенції на селі складали саме вчителі і священики, у той час як представники інших спеціальностей (медики, юристи, інженери) зосереджувалися у великих містах і повітових центрах.У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено обєкт і предмет, мету, основні завдання дослідження, його хронологічні і географічні межі; охарактеризовано методологічну основу дисертації, її наукову новизну і практичне значення.У першому підрозділі “Методологічні засади дослідження” наголошується на тому, що вивчення культури і побуту української сільської інтелігенції Галичини кінця ХІХ - 30-х років ХХ ст. неможливе без урахування досягнень різних гуманітарних наук (соціології, релігієзнавства, культурології, педагогіки), а тому вимагає комплексного підходу. Основу досліджень інтелігенції до 1939 р. складають праці суто історичного характеру Ф. Однак у цей період вийшли друком низка досліджень з етнографії українського народу, які дозволяють виявити відмінності між побутом інтелігенції і селян. У першому підрозділі “Джерела і шляхи формування галицької сільської інтелігенції” проаналізовано пять основних джерел поповнення національної еліти, серед яких: сімї священнослужителів, учителів, селян, а також службовців і працівників вільних професій (адвокатів, лікарів, інженерів та ін.). Як результат-в 1938 р. із 2 630 освітян греко-католицького віросповідання на селі працювали 2 249, з яких тільки 2 115 визнавали себе українцями.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
