Крос-культурна психологія – галузь психології, що вивчає закономірності розвитку і функціонування психіки в контексті обумовленості формування соціокультурними чинниками. Поділ уявлень загальної психології про принципову єдність законів і механізмів.
Крос-культурні дослідження (cross cultural studies) - вид порівняльного дослідження, обєктом і предметом якого виступає культура. Вплив культури на психіку й особливості світосприйняття різних народів досліджує етнопсихологія - міждисциплінарна галузь знання, предметом вивчення якої є особливості психіки людей різних народів і культур; проблеми національного характеру, національних особливостей світосприймання і взаємин; закономірності формування і функції національної самосвідомості, етнічних стереотипів; закономірності формування співтовариств тощо. Культуру в психології інтерпретують як систему знань, звичаїв, традицій, що охоплюють ціннісні орієнтації, моральні й етичні норми, переконання і забобони, деякі параметри середовища (тип організації простору й інтерєру приміщень тощо). При цьому не важливо, є група лише частиною популяції чи великим співтовариством, У філософському розумінні культура (лат. cultus - виховання, освіта, розвиток) - це сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які виражають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини та втілюються в результатах продуктивної діяльності. Загалом метою досліджень крос-культурної психології є: перевірка універсальності психологічних знань і теорій, аналіз психологічних гіпотез і знань про різні культурні середовища, щоб зясувати їх застосовність і межі використання для інших культурних груп; вивчення інших культур для відкриття психологічних феноменів, не представлених в обмеженому досвіді власної культури; інтеграція досягнень крос-культурної психології із загально психологічними теоріями і побудова більш універсальної психології, дані якої будуть застосовні для ширшого спектра культур.Коула і його колег є дуже актуальним у даний час, коли люди безперешкодно переміщаються з однієї країни у іншу, коли великі міста стають багатокультурними і населяються людьми різних національностей, що мають свої культурні особливості і традиції. Ці люди можуть бути різних категорій, як-то: мігранти (внутрішні та зовнішні), студенти, службовці спільних підприємств, учасники навчальних обмінів, туристи, біженці і т.д. У цих ситуаціях мігранти особливо гостро відчувають придушення своєї культури у процесі прийняття нових звичок, звичаїв, усвідомлюють, що багато з них вже знову не можуть повернутися на Батьківщину, відчувають ностальгію за рідними місцями, почувають ізоляцію. Крім того, мігранти стикаються з наступними труднощами: певні форми їх поведінки, їх мова часто не приймаються новим суспільством; люди не можуть самовиразитися через мовний барєр, це може викликати психічну травму, рівносильну глухоті і німоті [10]. Саме тому, крос-культурні дослідження психічних пізнавальних процесів є дуже важливими і дають нам інформацію про особливості кожної культури та можливості взаємодії людей різних культур між собою, про те як можна використовувати сильні сторони представників різних культур, як можна їх розвивати, що стримує цей розвиток і т.д.
Вывод
Дослідження М. Коула і його колег є дуже актуальним у даний час, коли люди безперешкодно переміщаються з однієї країни у іншу, коли великі міста стають багатокультурними і населяються людьми різних національностей, що мають свої культурні особливості і традиції. Ці люди можуть бути різних категорій, як-то: мігранти (внутрішні та зовнішні), студенти, службовці спільних підприємств, учасники навчальних обмінів, туристи, біженці і т.д. Отже, міжкультурне спілкування може протікати у різних областях, у різних видах діяльності. Спільним між ними є те, що всі вони стикаються з проблемою адаптації до особливостей нової культури.
Стресові реакції, що виникають на різних рівнях до міграції і під час переселення, посилюються при адаптації людини до нових умов. У цих ситуаціях мігранти особливо гостро відчувають придушення своєї культури у процесі прийняття нових звичок, звичаїв, усвідомлюють, що багато з них вже знову не можуть повернутися на Батьківщину, відчувають ностальгію за рідними місцями, почувають ізоляцію. Крім того, мігранти стикаються з наступними труднощами: певні форми їх поведінки, їх мова часто не приймаються новим суспільством; люди не можуть самовиразитися через мовний барєр, це може викликати психічну травму, рівносильну глухоті і німоті [10].
Саме тому, крос-культурні дослідження психічних пізнавальних процесів є дуже важливими і дають нам інформацію про особливості кожної культури та можливості взаємодії людей різних культур між собою, про те як можна використовувати сильні сторони представників різних культур, як можна їх розвивати, що стримує цей розвиток і т.д.
Перелік використаної літератури
1. Коул М. Кросс-культурные исследования // Коул М. Культурно-историческая психология: наука будущего. - М.: "Когито-Центр", Изд-во "Институт психологии РАН", 1997. - С. 55-88.
