Особливості Мінойської цивілізації та її культурне значення. Історично-культурна спадковість мікеньської цивілізації та її відмінність від мінойської культури. Релігійні світобачення давніх греків. Міфологічні цикли, присвячені Крито-Мікенській культурі.
При низкой оригинальности работы "Крито-Мікенська культура та її значення у становленні античної цивілізації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В масштабах давнього світу культура Стародавньої Греції досягла особливо високого рівня розвитку. У Стародавній Греції виникли і розвивались основні напрямки філософії які лягли в основу багатьох сучасних філософських концепцій і парадигм. Виходячи з цього актуальність теми даної роботи полягає в тому, щоб визначити особливості культурно релігійного комплексу Крито-Мікенської культури, який став основою для подальшого розквіту давньогрецького суспільства у класичний період грецької історії (V-IVСТОЛІТТЯ до н.е.). Темою нашого дослідження було обрано "Крито-Мікенська культура та її значення у становленні античної цивілізації". Метою дослідження є розкрити особливості Крито-Мікенської культури та міфічного світобачення, визначити її значення у становленні античної цивілізації.Епоха неоліту а також ранньої бронзи (4-3 тисячоліття до н.е.) була в історії Криту часом поступового, відносно спокійного накопичення сил перед вирішальним стрибком на новий рівень суспільного розвитку. Ще на початку 3-го тисячоліття до н.е. на Криті було засвоєно виробництво міді, а потім і бронзи. Про високий рівень професійної майстерності, досягнутої мінойськими ремісниками вже у 2-й половині 3-го тисячоліття до н.е., свідчать знахідки які відносяться до цього часу: ювелірні вироби, виточений з каміння посуд, різні печатки. Значний матеріал зібраний археологами під час розкопок у цьому палаці дозволяє скласти уяву про те, якою була мінойська цивілізація в епоху її найвищого розквіту. Не дивлячись на певну безсистемність внутрішніх забудов палац був надмірно устаткований всім необхідним для того, щоб життя його мешканців було спокійним та зручним.Все це не означає, що мікенська культура була всього лише другорядним периферійним варіантом культури мінойського Криту, а мікенські поселення на Пелопоннесі і в інших місцевостях представляли собою просто мінойські колонії в чужій «варварській» державі (цю думку підтримував А.Еванс). Багато характерних особливостей мікенської культури дозволяють вважати, що вона виникла на грецькому грунті і була повязана з давніми культурами цього району, які відносились до епохи неоліту і ранньої бронзи. Тут були знайдені масивні золоті персні, прикрашені різьбою, діадеми, сережки, браслети, золотий і срібний посуд, пишно прикрашена зброя, в тому числі мечі, кинджали, панцирі з листового золота, нарешті, дійсно унікальні золоті маски, які приховували обличчя похованих. Великі багатства, які знайшли в могилах цього некрополю, показують, що вже в той віддалений час Мікени були центром великої держави. Про войовничий характер володарів Мікен свідчить, по-перше, велика кількість зброї в їх гробницях і, по-друге, зображення кривавих сцен війни та полювання, якими були прикрашені декілька із речей, які були знайдені у могилах, а також камяні стріли, які стояли на самих могилах.КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА У РЕЛІГІНОМУ ТА МІФОЛОГІЧНОМУ СВІТОБАЧЕННІ ДАВНІХ ГРЕКІВЦентральною фігурою мінойського пантеону була велика богиня - «володарка» (так її називають греки у своїх написах, знайдених в Кноссі і в деяких інших місцях). Поряд з великою богинею - уособленням жіночості та материнства, символом вічного оновлення природи було в мінойському пантеоні і божество зовсім іншого плану, яке уособлювало в собі дикі руйнівні сили природи - погрозливу стихію землетрусу і міць непередбачуваного моря. Так, можна припустити, що цар - володар Кноссу - був в той же час і верховним жрецем бога-царя, тоді як цариця, його дружина - займала відповідне місце серед жриць великої богині - "володарки" [5, с. "Свята святих" кносського палацу було місце де цар-жрець спілкувався зі своїми підданими, приносив жертви богам і в той же час вирішував державні справи, - це його тронний зал. Підвладні Міносу племена і народи були зобовязані щорічно втішати жахливого звіра - Мінотавра - людськими жертвами, поки його не було вбито відомим афінським героєм Тезеєм.Таким чином, поєднання двох оригінальних культур Криту і Мікен створило основу для подальшого розвитку грецької цивілізації. Крито-мікенське мистецтво представлене, в першу чергу, палацевою архітектурою, яка дає нам можливість не лише уявити усю масштабність та пишність споруд, а і простежити повсякденне життя та релігійний світогляд творців даної культури. Орнаментальні розписи, в яких переважає атектоничний мотив (хвилі, спіралі), "перебігають" з однієї площини на іншу, ігноруючи кути та членіння стін. Відрізняються оригінальністю і розписи на цих колонах, які виконані червоною, жовтою, блакитною і чорною фарбами. Крито-мікенське мистецтво відрізняється слабкістю розвитку скульптури.
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Крито-Мікенська культура: зародження, розквіт та занепад
1.1 Особливості Мінойської цивілізації та її значення в культурному розвитку Середземноморя
1.2 Історично-культурна спадковість мікеньської цивілізації та її відмінність від мінойської культури
Розділ 2. Крито-Мікенська культура у релігійному та міфологічному світобаченні давніх греків
2.1 Релігійні світобачення давніх греків
2.2 Міфологічні цикли присвячені Крито-Мікенській культурі
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Таким чином, поєднання двох оригінальних культур Криту і Мікен створило основу для подальшого розвитку грецької цивілізації. Крито-мікенське мистецтво представлене, в першу чергу, палацевою архітектурою, яка дає нам можливість не лише уявити усю масштабність та пишність споруд, а і простежити повсякденне життя та релігійний світогляд творців даної культури.
Особливістю палацевої культури є централізація господарського, воєнно-політичного і релігійного життя. В характері архітектури Кноссу є динаміка, але в ній відсутня направленість руху. Орнаментальні розписи, в яких переважає атектоничний мотив (хвилі, спіралі), "перебігають" з однієї площини на іншу, ігноруючи кути та членіння стін. Оригінальна форма деревяних, окрашених червоною фарбою колон, які звужуються до низу. Така форма не повторюється ні в архітектурі Месопотамії, Персії, ні в Єгипті, або класичної Греції. Відрізняються оригінальністю і розписи на цих колонах, які виконані червоною, жовтою, блакитною і чорною фарбами. Постаті чоловіків зображувалися червоним кольором, а жінок - білим.
Крито-мікенське мистецтво відрізняється слабкістю розвитку скульптури. Це пояснюється тим, що живописність стилю передбачає велику увагу до простору, аніж до форми. Майстри Криту віддавали перевагу не скульптурі, а пластиці, роботі в малих формах і мяких матеріалах. Вони використовували мармур, слонову кістку, фаянс і бронзу. Живописна тенденція у критському мистецтві була настільки сильною, що призводила до дивних форм: вироби з глазурованої кераміки, які відображували рослини, коралові рифи та морських істот. Ця панорама підводного царства знаходилась на дні басейну і таким чином її було видно крізь прозору поверхню води. Подібні технології оптичної ілюзії зявились у античному мистецтві набагато пізніше - більш ніж тисячоліття потому.
Пізніше, біля 1500 року до н.е., гегемонія перейшла до континентальних Мікен, художній стиль став набагато суворішим, щоб потім, в міру посилення геометричного початку у 10-7 століттях до н.е., стати основою для мистецтва давньогрецької класики (5 століття до н.е.).
Важливу роль в житті Крито-Мікенської культури відігравали світобачення та уявлення людей про створення всесвіту, яке мало відображення в їх релігійних віруваннях. Релігія відігравала велику роль у кожному суспільстві і накладало свій відбиток на усі сфери його духовної і практичної діяльності. В цьому проявляється важлива відмінність та деяка схожість давніх культур від пізніших, коли саме релігія диктує та надихає на створення незабутніх культурних памяток. Черговий доказ цьому ми знаходимо у міфологічних циклах. Міфи давніх греків вченні останнім часом досліджують не лише з суто літературного аспекту, а й наукового, ? бо в міфах по за життям богів, ми можемо реконструювати побут самих греків, їх взаємовідносини, родові стосунки, соціальний устрій, їх геополітичні інтереси, ментальність тощо. Міфи приховують глибокі істини, так, завдяки ретельному вивченню міфів, Генріх Шліман, який повірив у реальність подій Троянської війни, знайшов місце та провів розкопки прадавньої Трої. Отже, міф являється безцінним скарбом для вивчення будь-якої культури і не дивлячись на деякі, як нам здається, казкові елементи, він відображає релігійний світ, який визначав і спрямовував життя цілих цивілізацій. Таким чином, міф виступав своєрідною неписаною нормою поведінки окремої людини у даному суспільстві.
Список литературы
1. Бартонек А. Златообильные Микены. - М., 1996 - 189 С.
2. Блаватская Т.В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н.э. - М., 1966. - 326 С.
3. Блаватская Т.В. Греческое общество ІІ тыс. до н.э. и его культура. - М., 1976. - 368 С.
4. Всемирная история в десяти томах. Т.2. - М.,1957. - 427 С.
5. Всемирная история в десяти томах. Т.3. - М.,1957. - 436 С.
6. Гомер. Илиада . - М., 1959. - 312 С.
7. Гомер. Одиссея. - М., 1986. - 270 С.
8. Искусство сран и народов мира: Краткая художественая энциклопедия . - М., 1971. - С. 154-157
9. История древнего мира / Под ред. Ю.Ш. Крушкол. - М., 1971. - 446 С.
10. История Древней Греции / Под ред. В.И. Кузищина. - М., 1986. - 382 С.
11. История Европы. Т.1. Древняя Європа. - М., 1988. - 704 С.
12. Кун М.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. - Т., 1993. - 416 С.
13. Лосев В.А. Античная мифология в ее историческом развитии. - М., 1957. - 286 С.
14. Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х томах / Под ред. С.А.Токарева. - М., 2003. - С. 324-327
