Проблеми пошуку сучасних критеріїв визначення ефективності вітчизняних наукових досліджень з урахуванням інтересів національного розвитку в умовах зростаючих викликів глобалізації. Формування наукової інформації у структурі інформаційних ресурсів.
При низкой оригинальности работы "Критерії якості наукових досліджень у контексті забезпечення національних інтересів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема визначення сучасних критеріїв наукової діяльності знаходить своє відображення в розробках цілого ряду зарубіжних наукових центрів, зокрема спеціальних комітетів Ради Міжнародного математичного союзу, Міжнародної ради з промислової та прикладної математики (ICIAM), Інституту математичної статистики (ISM) у США, Королівської академії мистецтв і наук Нідерландів, Канадської федерації гуманітарних і соціальних наук та ін. Про те, що ця проблема далеко ще не вирішена, свідчить досить популярна точка зору з коренями в традиційних підходах до наукової діяльності, повязана з висновком про непередбачуваність і слабку формалізованість заняття наукою як різновидом творчості. Як зауважується в передмові до збірника праць «Наукометрія і експертиза в управлінні наукою», ці обставини стають причиною того, що ставлення до наукової діяльності можна порівняти «з полем, у якому в землі дрімає насіння, ... яке «поливати» потрібно рівномірно, оскільки апріорі не зрозуміло, де насіння є, а де немає, де воно корисне, а де бурян. Отже, частково байдужість до долі вітчизняної науки, частково відсутність бажання, а то й змоги державних чиновників вирішувати стратегічні питання, занурюватися у складні проблеми взаємовідносин з наукою, проблеми, зумовлені характерною для нашого суспільства постійною політичною нестабільністю і, відповідно, ротацією керівних кадрів, підтримкою такої незацікавленості зарубіжними конкурентами у сфері інноваційних технологій, - усе це негативно позначається на долі української науки. При цьому якщо багатоваріантність оновлення є певною мірою корисною, оскільки підвищує ефективність використання нової наукової інформації, хоча і з певним повторенням, то «мафія» організованого цитування є фактом деструктивним, як і будь-яке інше «організоване» визнання.
Список литературы
1. Новиков Д.А., Губко М.В. Наукометрия и экспертиза в управлении наукой: предисловие. Управление большими системами. Вып. 44. М.: ИПУ РАН, 2013. С. 13.
2. Hirsch J.E. An index to quantify an individuals scientific research output. PNAS. 2005. 102(46): 16569-72.
3. Орлов А.И. Методологические ошибки ведут к неправильным управленческим решениям. Управление большими системами. Вып. 27. М.: ИПУ РАН, 2009. С. 59-65.
4. Новиков Д.А. Дискуссия о проблемах оценки научных журналов: вводное слово главного редактора. Управление большими системами. Вып. 27. М.: ИПУ РАН, 2009. С. 12.
5. Дубровіна Л.А. Матеріали щодо тенденцій світової науки в галузі оцінювання ефективності діяльності наукових інститутів, підрозділів, окремих учених і дискусії в гуманітарній науці. Аналітична доповідь. К.: НАН України, 2014.
6. Kenyon T. Defining and measuring research impact in the humanities, social sciences and creative arts in the digital age. Knowl. Org. 2014. 41(3): 249-57.
7. Weinberg B.A., Owen-Smith J., Rosen R.F., Schwarz L., MCFADDEN Allen B., Weiss R.E., Lane J. Science Funding and Short-Term Economic Activity. Science. 2014. 344(6179): 41-43.
8. Sarli C.C., Carpenter C.R. Measuring academic productivity and changing definitions of scientific impact. Missouri Medicine. 2014. 111(5): 399-403.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
