Визначення соціально-економічної безпеки як стану відсутності загроз критичного характеру й збереження здатності адекватного реагування на виникнення загрози. Критерії і граничні значення її індикаторів. Жорсткий і м’який методи оцінки ступеня кризи.
Інтереси соціально-економічної безпеки сьогодні, як ніколи, вимагають обєктивного й всебічного моніторингу економіки й суспільства з використанням індикаторів економічної безпеки, що передбачає, насамперед, фактичне відстеження, аналіз і прогнозування найважливіших груп економічних показників (індикаторів), а також реалізацію спеціально розроблених механізмів протидії загрозам безпеки й досягнення стійкого стану економіки. Стратегія соціально-економічної безпеки розробляється й реалізується на основі системи критеріїв й індикаторів (показників), сукупності показників і передбачає оцінку стану економіки. До принципових вимог системи індикаторів соціально-економічної безпеки відносяться: - система повинна відповідати переліку основних загроз соціально-економічної безпеки; система повинна мати достатній ступінь конкретності й визначеності, що дозволяє дати однозначну оцінку фактичному стану економіки країни в цілому, галузі й вирішена з позицій забезпечення соціально-економічної безпеки; соціально-економічні показники повинні бути синхронізовані в часі й комплексно характеризувати певне середовище соціально-економічної ситуації; система повинна забезпечувати порівнянність із міжнародною системою обліку; питома вага індикаторів повинна бути сумісною з існуючою в країні системою обліку, статистики й прогнозування. показники, які дають змогу оцінити стабільність розвитку економіки: рівень і темпи інфляції; рівень безробіття; рівень стабільності національної валюти; розміри валютних резервів; ступінь плюралізму форм власності й рівень правової захищеності; масштаби дефіциту бюджету; ефективність і гнучкість податкового механізму; характер і ступінь залученості країни в міжнародні економічні відносини; розмір державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього); сальдо торговельного й платіжного балансу країни; масштаби тіньової економіки; - показники соціальної орієнтованості економіки: частка населення, що має доходи нижче прожиткового мінімуму у загальній чисельності населення; співвідношення мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму; частка оплати праці в загальних доходах населення; частка населення, що проживає в зонах природних катастроф й екологічного забруднення у загальній чисельності населення; частка витрат на соціальні програми в національному продукті; частка тяжких злочинів у загальній кількості злочинів; частка розкритих злочинів в загальній кількості зареєстрованих злочинів.Роблячи висновок, слід зазначити, що визначення соціально-економічної безпеки як стану відсутності загроз критичного характеру й збереження здатності адекватного реагування на виникнення загрози передбачає необхідність чіткої державної політики відносно досягнення економічної безпеки й, у першу чергу, в соціальній сфері.
Вывод
Роблячи висновок, слід зазначити, що визначення соціально-економічної безпеки як стану відсутності загроз критичного характеру й збереження здатності адекватного реагування на виникнення загрози передбачає необхідність чіткої державної політики відносно досягнення економічної безпеки й, у першу чергу, в соціальній сфері. безпека економічний криза
Список литературы
1. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лукяненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. ? К.: КНЕУ, 2001. ? 733 с.
2. Глазьєв С. Основы обеспечения экономической безопасности страны // Рос. эк. журн. - 1997. -№ 1. - С. 3?19.
3. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Е.А. Олейникова. - М.: ЗАО „Бизнес-” „Интел-синтез”, 1997. - 288 с.
4. Бухвальд Е., Гловацкая Н., Лазаренко С. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели // Вопросы экономики. - 1994. - № 12. - С. 25-44.
5. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. - К. : КВІЦ, 1999. - 463 с.
6. Методологія та методика визначення інтегральних соціальних показників / Відп. ред. Ю.І. Саєнко. - К.: Ін-т соціології НАНУ, 2004. - 372 с.
7. Жандаров А., Шиллер Ф. Анализ социально-экономической ситуации в регионах Росии // Экономист. - 1995. - № 7. - С. 25-29.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
