Критерії тимчасової i стійкої непрацездатності при неускладненій травмі нижньогрудного i поперекового відділів хребта - Автореферат

Незважаючи на значні успіхи, що досягнуті за останні десятиліття в діагностиці та лікуванні ушкоджень хребта, питання реабілітації, оцінки обмеження життєдіяльності та працездатності хворих з наслідками травм хребта залишаються на цей час недостатньо вивченими (Цивян Я.Л., 1993; Швець О.I., 1996; Хвисюк М.І., Хвисюк О.М., 1998; Корж М.О., 1998). Автором особисто проведено аналіз медекспертної документації 739 хворих з наслідками травм хребта, оглянутих у травматологічних МСЕК Харківської i Дніпропетровської області за 1993 р., підготовлено i оформлено заключний звіт з розділу “Наслідки травм хребта”; “Розробити науковообгрунтовані критерії життєдіяльності та удосконалити методи реабілітації та профілактики інвалідності для хворих з патологією опорно-рухового апарату”, шифр теми IH.13.00, номер держреєстрації 0100U02349. Автором отримані науково-практичні результати, що складають наукову новизну дослідження: запропоновані нові методики оцінки життєдіяльності i працездатності потерпілих (обєктивізація больового синдрому за допомогою електроністагмографії, визначення кута кіфотичної деформації за дугою i хордою ушкодженого відділу); проведено аналіз характеру ушкоджень i експертних рішень по обмеженню життєдіяльності при травмах нижньогрудного i поперекового відділів хребта з метою підвищення якості медико-соціальної експертизи; удосконалено критерії порушення функції хребта у травмованих. НДІ МСПІ з 1986 до 2000 рр., яких було розподілено на 3 групи залежно від локалізації травми: нижньогрудний відділ (Th9-Th11 хребці) - 29 хворих, грудопоперековий відділ (Th12-L1) - 99 хворих, поперековий відділ (L2-L5) хребта - 74 хворих. В основу дослідження покладено комплексне клініко-інструментальне та медико-соціологічне обстеження хворих із неускладненою травмою нижньогрудного i поперекового відділів хребта, що включало ортопедичне (зовнішній огляд, пальпація паравертебральних мязів та остистих відростків хребців, визначення кривизни хребта та обсягу руху, вимір осьового навантаження на хребет), неврологічне (визначення вібробольової чутливості, вегетативно-трофічних, судинних та рухових порушень), рентгенологічне (рентгенографія, функціональна спонділографія, компютерна i магнітно-резонансна томографія) обстеження, а також клініко-інструментальні дослідження (електроміографія, електроністагмографія, реовазографія, капіляроскопія, шкірна термометрія).У дисертаційній роботі приведено теоретичне узагальнення i нове рішення наукової задачі - підвищення ефективності медико-соціальної експертизи при ушкодженнях нижньогрудного i поперекового відділів хребта шляхом обєктивізації критеріїв обмеження життєдіяльності i працездатності потерпілих. Існуючі методики визначення ступеня втрати працездатності у хворих, які перенесли неускладнений перелом хребта, багато в чому субєктивні; вимагає обєктивної оцінки функціональна здатність хребта. Ушкодження хребта - розповсюджена травма кістяка, що складає 10,7 % від усіх травм опірно-рухового апарату, що у половині випадків (50,1 %) приводить до інвалідності, здебільшого у осіб найбільш працездатного віку, зайнятих важкою i середньої важкості фізичною працею.

У дисертаційній роботі приведено теоретичне узагальнення i нове рішення наукової задачі - підвищення ефективності медико-соціальної експертизи при ушкодженнях нижньогрудного i поперекового відділів хребта шляхом обєктивізації критеріїв обмеження життєдіяльності i працездатності потерпілих.

1. Існуючі методики визначення ступеня втрати працездатності у хворих, які перенесли неускладнений перелом хребта, багато в чому субєктивні; вимагає обєктивної оцінки функціональна здатність хребта. Залишаються недостатньо вивченими питання обєктивізації больового синдрому. Перспективність дослідження полягає в обєктивізації оцінки ступеня порушення функції хребта та уточнені клініко-трудового прогнозу.

2. Ушкодження хребта - розповсюджена травма кістяка, що складає 10,7 % від усіх травм опірно-рухового апарату, що у половині випадків (50,1 %) приводить до інвалідності, здебільшого у осіб найбільш працездатного віку, зайнятих важкою i середньої важкості фізичною працею. Неускладнена травма хребта складає 86,3 % усіх травм хребта.

3. Рівень первинної інвалідності при ушкодженнях хребта в промислових регіонах Харківської i Дніпропетровської областей коливався в межах від 0,04 до 0,3 на 10 тисяч дорослого населення, що обумовлено різницею у підходах до визначення критеріїв обмеження життєдіяльності.

4. Проведений порівняльний аналіз локалізацій ушкоджень, функціональних розладів і експертних рішень при неускладнених травмах нижньогрудного і поперекового відділів хребта показав, що розвиток післятравматичних наслідків (остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, сколіозу та ін.) веде до подовження термінів тимчасової непрацездатності і може призводити до стійкої втрати працездатності, що необхідно враховувати при здійсненні реабілітаційних заходів.

5. Застосування нових оригінальних методик оцінки функціонального стану хребта дозволяє обєктивізувати клінічні симптоми, які характерні для наслідків травм нижньогрудного i поперекового відділів хребта.

6. Критеріями тимчасової непрацездатності хворих служать: незначна зміна вісі хребта в межах 10°; добра терплячість вертикального осьового навантаження на хребет (30 кг i більше), відновлення обсягу безболісних рухів (не менш 60 % від норми), відсутність больового синдрому або легкі його прояви.

7. Розроблено комплекс клініко-функціонального обстеження хворих з визначенням вібробольової чутливості за допомогою електроністагмографії, що дозволило обєктивізувати критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих з неускладненою травмою нижньогрудного i поперекового відділів хребта i знизити первинний вихід на інвалідність на 5,1%. травма хребет остеохондроз спондильоз

1. Діагностика та лікування хворих з хребетно-спиномозковою травмою: Методичні рекомендації /Поліщук М. І., Фіщенко В. Я., Солоний В.І., Чемирисов В. В. та ін. - К., 1998. - 21с. Особистий внесок автора полягає у розробці критеріїв втрати життєдіяльності хворих з хребетно-спиномозковою травмою (10%).

2. Ориентировочные сроки временной нетрудоспособности при заболеваниях и травмах, наиболее часто ведущих к трудовым потерям: Методические рекомендации /Соленый В. И., Шабельник В. И., Чемирисов В. В. и др. - Д., 1989. - 41с. Особистий внесок автора полягає у розробці орієнтованих строків тимчасової непрацездатності при травмах хребта (30%).

3. Чемирисов В.В. Критерии временной нетрудоспособности и инвалидности больных с неосложненной травмой позвоночника //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2003. - № 1. - С. 80-84.

4. Чемирисов В.В., Науменко Л.Ю. Характеристика тимчасової та стійкої непрацездатності хворих із наслідками травм хребта //Медичні перспективи. - 2003. - Т. VIII, № 1. - С. 142-145. Дисертант приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті (80%).

5. Чемирисов В.В. Способ определения виброболевой реакции у больных с позвоночно-спинномозговой травмой //Ортопедия, травматология и протезирование. - 1994. - С. 60-61.

6. Соленый В. И., Чемирисов В. В., Кирпа Ю. И. Прогноз трудоспособности при травмах позвоночника //Вопросы нейрохирургии им. Н. Н. Бурденко. - 1993. - Вып.2. - С.30-31. Автор приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті, а також підборі літературних джерел (80%).

7. А.с. 1507328 А1 СССР, МКИ А 61В 5/00. Устройство для определения укорочения нижних конечностей / С.А.Асланян, В.В.Гаркуша, Н.Ю.Малый, Л.И.Матвеенко, В.В. Чемирисов, И.М. Якимюк (СССР). - № 4372335/28-14; Заявлено 08.12.87; Опубл. 15.09.89, Бюл. № 34. - 4 с. Особистий внесок автора полягає у розробці та оформленні заяви на засіб (40%).

8. Пат. № 10629 А Україна, МКІ А 61 В 5/00. Спосіб визначення вібробольової чутливості /Д. I. Кліменко, В. I. Солоний. - № 94051526; Заявл. 01.06.93; Опубл. 25.12.96, Бюл. № 4. - 4 с. Особистий внесок автора полягає у розробці та оформленні заяви на засіб (80%).

9. Чемирисов В. В. Критерії непрацездатності при неускладненій травмі грудного i поперекового відділів хребта: Інформаційний лист. - К., 1994. - 2 с.

10. Солоний В.І., Чемирисов В. В., Кирпа Ю.І. Последствия травмы позвоночника и их хирургическое лечение. /Деп. в ВНИИМИ 26.07.90 г. Д № 20151. - К., 1990. - 179с. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (20%).

11. Чемирисов В.В., Науменко Л.Ю. Критерии оценки нарушения функции позвоночника после травматических повреждений в отдаленном периоде //Новини науки Придніпровя. - Дніпропетровськ: Медицина, 1999. - № 1. - С.74-78. Особистий внесок автора полягає у проведені аналізу результатів дослідження і розробці критеріїв порушення функції хребта (50%).

12. Чемирисов В. В. Критерии оценки трудоспособности больных с последствиями неосложненной травмы нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника //Врачебно-трудовая экспертиза и реабилитация инвалидов. - К.: Здоровья, 1991. - Вып.23. - С.26-29.

13. Солоний В.І., Чемирисов В. В. Медицинская и социально трудовая реабилитация при последствиях травм позвоночника и спинного мозга //Медико-социальная экспертиза и реабилитация инвалидов. - Днепропетровск, 1996.- Вып. 29. - С.56-61. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (40%).

14. Чемирисов В. В. Викривлення вісі хребта при травмах його грудного та поперекового відділів //Вопросы травматологии и ортопедии: Сб. научн. работ. - Донецк, 1994. - С.123-124.

15. Соленый В.И., Науменко Л.Ю., Чемирисов В.В. Критерии определения ограничения жизнедеятельности у больных с последствиями травмы позвоночника //Сб. научн. трудов “Акт. проблемы медицины”/Под ред. Н.Г.Дубовской. - Т. 2. - Днепропетровск: Наука и образование, 2001. - С.72-74. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (40%).

16. Чемирисов В. В., Соленый В.И. Медико-социальная экспертиза при множественных переломах тел позвонков //Зб. наук. праць ХІІІ зїзду ортопедів-травматологів України. - К.-Донецьк, 2001.- С.105-106. Дисертант приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті (70%).

17. Чемирисов В. В. Особенности травм нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника у лиц пожилого возраста //II національний конгрес геронтологів i геріатрів України: Тез. доп. К., 1994. - Ч.2. - С.660.

18. Чемирисов В. В. Комплексное обследование больных с последствиями травм позвоночника //Актуальные вопросы вертебрологии: Материалы научн. конф. вертебрологов - Харьков, 1998. - С.119-122.

19. Клименко Д.І., Солоний В.І., Турук Ю.В., Чемирисов В. В. Обєктивна оцінка больового синдрому при патології хребта //Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю “Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів”.- Дніпропетровськ: “Пороги”, 2001.- С.372-375. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (20%).

20. Чемирисов В. В., Кузнецов В.Г., Симонова О.В. Использование функциональной спондилографии в экспертной практике при травмах нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника //Современные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации: Тез. докл. VIII обл. науч. конф. - Днепропетровск, 1993. - С.78-79. Автор приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті (80%).

21. Чемирисов В. В., Науменко Л.Ю. К вопросу определения функционального состояния позвоночника //Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ”Динаміка наукових досліджень”. - Т.5, Медицина та охорона здоровя. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 45. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні доповіді (70%).

Размещено на .ru