Критерії та індикатори сталого розвитку лісового господарства в контексті формування національної лісової політики України (на прикладі підприємств Львівського обласного управління лісового господарства) - Реферат

Вони підтвердили обєктивну необхідність сталого розвитку лісового господарства, збільшення екологічного, економічного та соціально-культурного потенціалу лісів. Незважаючи на визнання світових тенденцій у сфері лісокористування, в Україні до цього часу законодавчо не затверджено концепції сталого розвитку лісового господарства та не схвалено перелік національних критеріїв та індикаторів для його оцінки. Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного університету України, виконаних у рамках планів науково-дослідних робіт, зокрема, таких тем: - “Концепція лісової політики України” (ДБ 08.25-10-03, № 0103U000080), де дисертантом узагальнено та поглиблено принципи сталого розвитку лісового господарства України; дослідити відповідність ведення лісового господарства принципам та критеріям сталості на регіональному рівні управління (на прикладі підприємств Львівського обласного управління лісового господарства); Інформаційну базу дослідження складають такі джерела: законодавча та нормативно-правова база лісового господарства, статистична інформація Державного комітету лісового господарства України, Львівського обласного управління лісового господарства, Головного управління статистики у Львівській області, Львівської державної лісовпорядної експедиції ВО “Укрдержліспроект”, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, інформація з електронних інтернет-ресурсів.У першому розділі дисертаційної роботи “Екологічні, економічні та соціальні передумови сталого розвитку лісового господарства України” проведено аналіз концепції сталого розвитку лісового господарства як основної доктрини на ХХІ століття в сфері лісових відносин, а також окреслено історичні аспекти формування критеріїв та індикаторів - засобів оцінки поступу в напрямку практичної реалізації цієї концепції. Сучасна інтерпретація концепції сталого розвитку лісового господарства характеризується такими особливостями: - необхідністю збереження цілісності лісових екосистем, підвищення регенеративної можливості лісів, підтримки їх стійкості, життєздатності та багатофункціональності в умовах погіршення стану довкілля, а також покращення продуктивності та збагачення біологічного різноманіття; У другому розділі дисертації “Теоретико-методологічні засади сталого розвитку лісового господарства” узагальнено та поглиблено принципи сталого розвитку лісового господарства, конкретизовано мету застосування системи критеріїв та індикаторів на різних рівнях управління, окреслено основні вимоги до неї, обґрунтовано перелік критеріїв та індикаторів для оцінки сталого розвитку лісового господарства України, визначено місце критеріїв та індикаторів в системі інструментів національної лісової політики. У дисертаційній роботі узагальнено та поглиблено такі принципи сталого розвитку лісового господарства (їх умовно розділено на блоки, кожен з яких окреслює певні аспекти лісокористування): - екологічний блок (максимального сприяння збільшенню лісистості території України; ефективного контролю за станом лісових насаджень; стимулювання збереження та збагачення біологічного і ландшафтного різноманіття; зміцнення водоохоронних та ґрунтозахисних функцій лісів; підтримки комплексної продуктивності лісів та сприяння їх багатоцільовому використанню; сприяння реабілітації радіоактивно забруднених лісових земель; збереження та захисту гірських лісових екосистем Карпатського та Кримського регіонів); Під критеріями сталого розвитку лісового господарства, на нашу думку, доцільно розуміти сукупність основних вимог щодо підтримки та збереження екологічних і соціально-економічних функцій лісів відповідно до принципів сталого розвитку лісового господарства.У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і по-новому розвязано наукове завдання, що полягає в удосконаленні системи критеріїв та індикаторів як інструменту оцінки поступу в напрямку забезпечення сталого розвитку лісового господарства України. Стримуючим фактором на шляху практичної реалізації положень концепції сталого розвитку лісового господарства та підтвердженням декларативності підписаних Україною на міжнародному рівні угод у сфері управління лісами на засадах сталого розвитку є відсутність національної законодавчо затвердженої системи критеріїв та відповідних індикаторів, що дозволяють оцінити поступ у даному напрямку та в цілому сприяють удосконаленню процесу лісокористування. Аналіз екологічних, економічних та соціальних передумов сталого розвитку лісового господарства України дозволив у дисертаційній роботі не лише наголосити на необхідності реформування фінансово-економічного механізму лісокористування, але й виділити ключові аспекти ведення лісового господарства, які, на нашу думку, повинні бути відображені в національній системі критеріїв та індикаторів. Формування національної лісової політики України доцільно здійснювати із урахуванням теоретично обґрунтованих принципів сталого розвитку лісового господарства (у дисертації вони отримал

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ