Критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей - Автореферат

бесплатно 0
4.5 180
Дослідження особливостей онтогенетичного розвитку низки психомоторних здібностей. Аналіз асоціативних взаємозв’язків між показниками психомоторики і дерматогліфікою рук. Аналіз модельних характеристик рівня розвитку психомоторних здібностей у спортсменів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Певною мірою розкрито біологічні та психолого-педагогічні аспекти спортивного відбору (В.Б. Зважаючи на те, що прогноз рухової обдарованості дітей на попередніх етапах спортивного відбору може здійснюватися на основі вихідних показників і темпів приросту рухових здібностей та спортивної майстерності (Л.П. Усе це дає підставу вважати запропоновану тему дисертаційного дослідження щодо визначення критеріїв спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей актуальною. Робота виконувалась за напрямом 2.3.4 „Генетичні проблеми спортивного відбору” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 роки Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту (номер державної реєстрації 0108U001100). Роль автора полягала у визначенні нормативів оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей і підлітків, модельних характеристик спортсменів високого класу та вивченні взаємозвязку між генетичними (дерматогліфічними) маркерами і розвитком психомоторики людини.Розвиток психомоторних здібностей вивчався за такими показниками: здібністю до просторової орієнтації (оцінювалися результати виконання тесту стрибки з надбавками в коридорі від 25 до 75% максимального стрибка, диференціювання стрибків з поворотами вправо і вліво на 180°, оцінка «відчуття доріжки» в бігу, точністю відтворення ліній довжиною від 1 до 10 см), здібністю до сприйняття та диференціювання відрізків часу (оцінювалося відтворення часу в 2, 3, 4, 5 с, диференціювання часу від 0 до 2, 5 і 10 с, відтворення часу в бігу на 60 м), здібністю до сприйняття та диференціювання силових параметрів рухів (оцінювалося відтворення зусиль на кистьовому динамометрі 1/3, 1/2 і 2/3 від максимуму правою і лівою рукою, поріг диференціювання зусиль правою і лівою рукою в межах 0-10 кг, точність метання тенісного мяча або гранати на віддаль 50, 75 і 90 % від максимуму, поріг диференціювання зусиль в метальних рухах, що виконувалися в коридорі з інтенсивністю 50-100%), здібністю до відтворення заданої швидкості (оцінювалося відтворення швидкості бігу на дистанції 30 м з інтенсивністю 80 і 90 % від максимальної) здібністю до відтворення заданого ритму (визначалася різниця пробігання дистанції 60 м з максимальною швидкістю і тією ж дистанцією з розкладеними гімнастичними обручами). Дніпропетровська, визначено особливості фенотипічного прояву дерматогліфіки рук у дітей з високим і низьким проявом психомоторних здібностей, проведено дослідження рівня розвитку психомоторики у спортсменів високого класу. В дослідженнях розвитку психомоторики брали участь 400 хлопців і 400 дівчат, які раніше не займалися спортом, віком 7-14 років (по 50 осіб в кожному віці відповідної статі). В експериментальному дослідженні взяло участь 200 хлопців віком 11-14 років (по 50 осіб в кожному віці). Спортсмени складали три групи: чоловіки ігрових видів спорту (бадмінтон, теніс) - 16 осіб у віці 16-23 роки, чоловіки швидкісно-силових видів спорту (одноборства: бокс, карате, тхеквандо; армспорт; важка атлетика; легка атлетика: спринт, стрибки) - 20 осіб у віці 17-22 роки, жінки ігрових видів спорту (бадмінтон, теніс, баскетбол) - 16 осіб у віці 16-24 роки.Аналіз літературних джерел дав можливість стверджувати, що в системі спортивного відбору недостатньо оцінюється розвиток психомоторних здібностей у дітей і підлітків. Проте показано, що розвиток психомоторних здібностей генетично обумовлений, а звідси очевидна їх інформативність в системі спортивного відбору. За експериментальним дослідженням визначено особливості онтогенетичного розвитку здібності до просторової орієнтації у людини: · фенотипічний прояв здібності до просторової орієнтації покращується з віком та під впливом тренувальних засобів; · сенситивний період розвитку даної здібності у дітей відбувається у віці 11-12 років; у дівчат такий період наступає, як правило, на один рік раніше, ніж у хлопців.

План
Основний зміст роботи

Вывод
1. Аналіз літературних джерел дав можливість стверджувати, що в системі спортивного відбору недостатньо оцінюється розвиток психомоторних здібностей у дітей і підлітків. Не розроблені нормативи оцінок фенотипічного прояву психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості особи. Проте показано, що розвиток психомоторних здібностей генетично обумовлений, а звідси очевидна їх інформативність в системі спортивного відбору. Тому обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною.

2. Зроблена узагальнююча характеристика (класифікація) психомоторних здібностей людини. Виділені: 1) загальні і спеціальні; 2) абсолютні і відносні (диференціальні) психомоторні здібності людини. До загальних психомоторних здібностей віднесені: сприйняття (відчуття) часу і простору, просторово-часова чутливість, сприйняття (відчуття) силових параметрів рухів, чутливість кінестетичної сенсорної системи, просторово-динамічна чутливість, швидкість і лабільність нервової системи, рухова память, переключення і обсяг довільної уваги, відчуття часу, сенсорна координованість.

3. Визначено термінологічне поняття та зроблена класифікація сенсорної координованості. В структурі здібності до сенсомоторної координованості виділені: здібність до кінестетичної координованості, до зорової координованості, до слухової координованості, до тактильної координованості, до сенсомоторного навчання, до сенсомоторної адаптації.

4. За експериментальним дослідженням визначено особливості онтогенетичного розвитку здібності до просторової орієнтації у людини: · фенотипічний прояв здібності до просторової орієнтації покращується з віком та під впливом тренувальних засобів;

· абсолютний розвиток даної здібності кращий у чоловіків, ніж у жінок;

· диференціювання просторових параметрів рухів краще відбувається для ведучої руки і в звичну сторону;

· сенситивний період розвитку даної здібності у дітей відбувається у віці 11-12 років; у дівчат такий період наступає, як правило, на один рік раніше, ніж у хлопців.

5. Характерними особливостями розвитку психомоторної здібності до сприйняття і диференціації часу є: · розвиток даної психомоторної здібності має онтогенетичну змінюваність та покращується під впливом тренувальних засобів;

· онтогенетична диференціальна змінюваність фенотипічного прояву здібності до сприйняття і диференціації часу значніша у хлопців, ніж у дівчат (у спортсменів чоловіків, ніж у жінок);

· визначено декілька сенситивних періодів розвитку даної здібності: найбільш тривалий - з 7 до 10 років;

· спостерігаються диференціальні відмінності сприйняття і диференціації часу різної тривалості.

6. Розвиток здібності до сприйняття і диференціації силових параметрів рухів має наступні закономірності: · онтогенетична варіативність розвитку даної психомоторної здібності значніша в динамічному, ніж у статичному режимі роботи мязової системи;

· онтогенетична змінюваність розвитку здібності до сприйняття силових параметрів рухів у дітей віком 7-14 років менша, ніж до диференціації силових параметрів рухів; проте вплив тренувальних засобів значніший на сприйняття, ніж диференціювання силових параметрів рухів;

· точніше відтворення силових параметрів рухів відбувається правою (ведучою), ніж лівою рукою;

· розвиток даної психомоторної здібності має два періоди значного росту: до пубертатного (у 8-10 років) і після пубертатного (у 13-14 років) періоду;

· в системі спортивного відбору більш висока прогностична інформативність тестів, що виконуються в зоні субмаксимальних або максимальних індивідуальних зусиль.

7. Визначені нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей у віці 7-14 років за 7, 9 і 12-бальними сигмовидними шкалами. Знайдено кількісні оцінки порогових значень фенотипічного прояву психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості, що можуть бути використані в системі спортивного відбору.

8. Досліджено асоціативні взаємозвязки між показниками психомоторики і дерматогліфікою рук у чоловіків. До дерматогліфічних маркерів високої схильності до розвитку психомоторних здібностей можна віднести складний тип пальцевих узорів (W), фенотип пальцевої дерматогліфіки WL і 10W, більший (на 2-3 гребінця) сумарний гребеневий рахунок на перших пальцях двох рук, більший тотальний гребеневий рахунок в порівнянні з дітьми загальної популяції. По долонній дерматогліфіці - це більший (на 4-6°) основний долонний кут atd і більший кут ctd (на 2-3°), більша (до 3 мм) дерматогліфічна довжина ct.

9. Визначені модальні характеристики розвитку психомоторних здібностей у спортсменів високого класу. Наведено відмінності модельних характеристик досліджуваних здібностей у спортсменів-чоловіків ігрових видів спорту і швидкісно-силових видів спорту та спортсменок-жінок ігрових видів спорту.

10. Наведено практичні рекомендації щодо генетико-педагогічного прогнозу розвитку психомоторних здібностей та психомоторної обдарованості людини: а) найбільш інформативною в системі спортивного відбору є 12-бальна сигмальна шкала, а при масових дослідженнях психомоторного розвитку людини варіативно можуть використовуватися 7 і 9-бальні сигмальні шкали;

б) генетична схильність до високого і низького розвитку психомоторних здібностей у дітей і підлітків може визначатися за дерматогліфічними маркерами;

в) практична корекція тренувального процесу у юних спортсменів ігрових і швидкісно-силових видів спорту може бути орієнтована на психомоторні моделі спортсменів високого класу.

Перспективним для подальших досліджень можуть бути: а) визначення критеріїв спортивного відбору за більш широким переліком психомоторних здібностей; б) визначення нормативів оцінок розвитку психомоторних здібностей у дітей і підлітків (при відборі в певну групу видів спорту); в) виявлення модельних характеристик розвитку психомоторних здібностей у спортсменів різної кваліфікації і видів спорту; г) визначення генетичних маркерів (дерматогліфіки, групи крові, морфології руки і т.п.) схильності до високого і низького розвитку психомоторних здібностей у людей різної статі.

Список литературы
Статті в наукових виданнях

1. Чекмарьова Н. Критерії розвитку рухової здібності до просторової диференціації хлопців у віці 7-14 років / Н. Чекмарьова // Спортивний вісник Придніпровя. - 2007. - № 2 - 3. - С. 110 - 113.

2. Чекмарьова Н. Оцінка здібності до часової диференціації в системі спортивного відбору / Н. Чекмарьова // Спортивний вісник Придніпровя. - 2008. - № 1. - С. 83 - 87.

3. Чекмарьова Н. Дерматогліфічні маркери розвитку психомоторних здібностей чоловіків / Н. Чекмарьова // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛД УФК, 2008. - Вип. 12. - Т. 3. - С. 253 - 258.

4. Чекмарьова Н.Г. Модельні характеристики розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу / Н.Г. Чекмарьова // Теорія і методика фізичного виховання. - 2008. - № 11. - С.15 - 18.

5. Сергієнко Л.П. Психомоторні здібності людини: загальне поняття, класифікація і значення в системі спортивного відбору / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Теорія і методика фізичного виховання. - 2007. - № 3. - С. 6 - 9. Автором розроблені окремі положення класифікації психомоторних здібностей.

6. Сергієнко Л. Сенсомоторна координованість людини: термінологічне поняття та класифікація / Л. Сергієнко, Н. Чекмарьова // Молода спортивна наука України: Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2007. - Вип. 11. - Том 5. - С. 348 - 354. Автором розроблені окремі положення і зроблено загальне уявлення про сенсомоторну координованість людини.

7. Сергієнко Л.П. Оцінка розвитку здібності до диференціації динамічних силових параметрів рухів в системі спортивного відбору / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2008. - Вип. 55. - Т. 1. - С. 335 - 340. Автору належить планування та проведення експерименту, математична обробка даних, визначення закономірностей проведеного дослідження.

8. Сергієнко Л.П. Дерматогліфічні маркери в генетичному прогнозі фенотипічного прояву психомоторних здібностей людини / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Теорія та методика фізичного виховання. - 2008. - № 5. - С. 11 - 17. Внесок автора в плануванні і проведенні експерименту, математичний обробці даних обговоренні результатів дослідження.

9. Сергієнко Л. Сучасний стан наукових досліджень генетичних маркерів спортивної обдарованості людини / Л. Сергієнко, Н. Чекмарьова, Р. Олійник // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 3. - С. 325 - 333. Автору належить матеріал, що стосується визначення дерматогліфічних маркерів розвитку психомоторних здібностей у чоловіків.

10. Сергієнко Л.П. Критерії спортивного відбору дітей і підлітків за показниками розвитку психомоторних здібностей / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Спортивний вісник Придніпровя. - 2008. - № 3-4. - С. 111-116. Автор визначила ідею написання статті, провела експериментальне дослідження і математичну обробку одержаних даних, описала результати дослідження.

Матеріали конференції, тези доповідей

11. Сергієнко Л. Теоретичні проблеми розвитку координаційних здібностей: термінологічне поняття та класифікація сенсомоторної координованості людини / Л. Сергієнко, Н. Чекмарьова // Актуальні проблеми юнацького спорту: Матеріали V Всеукраїнської наук.-практ. конф. (27 - 28 вересня 2007 року). - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - С. 114 - 123. Автором розроблені окремі положення і зроблено загальне уявлення про сенсомоторну координованість людини.

12. Сергиенко Л.П. Психомоторные способности человека: общее понятие, классификация и значение в системе спортивного отбора / Л.П. Сергієнко, Н.Г. Чекмарьова // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали ІІ міжнародної наук. конф. (30 листопада - 1 грудня 2006 року). - Харків: ОВС, 2006. - С. 28 - 30.

13. Сергиенко Л.П. Критерии спортивного отбора детей и подростков по показателям развития психомоторных способностей / Л.П. Сергиенко, Н.Г. Чекмарева, В.А. Хаджинов // XII Международный научный конгресс „Современный Олимпийский и Паралимпийский спорт и спорт для всех”: материалы конгресса. - М.: Физическая культура, 2008. - Т. 3. - С. 80 - 81.

14. Чекмарьова Н.Г. Модельні характеристики розвитку психомоторних здібностей спортсменів високого класу / Н.Г. Чекмарьова // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту: Матеріали IV міжнародної наук. конф. (27 - 28.11.2008 року). - Харків: ОВС, 2008. - С. 94 - 99.

15. Чекмарьова Н.Г. Контроль і нормативи оцінки розвитку психомоторних здібностей дітей та підлітків: метод. вказівки [для викладачів з фізичного виховання, тренерів] / Н.Г. Чекмарьова. - Дніпропетровськ: НМЕТАУ, 2008. - 80 с.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?