Критерії комплексної геолого-промислової оцінки гранітоїдів західно-приазовського блока Українського щита - Автореферат

Пошук декоративних різновидів гранітоїдів на інших площах УЩ сприятиме розширенню спектру видів каменесамоцвітної сировини, що залучаються до практичного освоєння як потенційне джерело доходів держави. По-друге, гранітоїди служать вміщуючими породами для багатьох металевих корисних копалин, що вимагає однозначних критеріїв прогнозування в межах локальних ділянок. Отже, виникла необхідність в розробці методологічних основ комплексного використання гранітоїдів, а саме: критеріїв розчленування гранітоїдів, заснованих на їх спеціалізації; критеріїв прогнозування певної рудної корисної копалини в межах локальних ділянок; критеріїв оцінки якості КСС. Мета досліджень - розробити методологічні основи і критерії геолого-промислової оцінки гранітоїдів щодо їх перспективності на сподуменові пегматити і каменесамоцвітну сировину. Використано спеціалізований комплекс досліджень мінералів твердих включень у кварці в гранітоїдах: - польові геологічні роботи по вивченню відслонень, карєрів і керна свердловин;Вони відносяться до найпоширенішого природного облицювального каміння, що займає перше місце серед інших видів природного каменя по декоративності, високій міцності і можливості отримання крупних блоків. Україна має практично невичерпні запаси будівельних і декоративно-облицювальних гранітів. В загальному експорті українського природного каменю граніти Капустянського родовища займають більш як 40%, а Токівського - близько 10%. Крім того, каменесамоцвітна мінеральна сировина не вивчається як окремий обєкт в мінерагенії УЩ, хоча ця корисна копалина приносить суттєвий прибуток багатьом державам світу (Іран, Афганістан, Китай і ін.). Рішення цих проблем можливе на генетичній основі, тобто назріла необхідність розгляду мінеральної речовини в ієрархічному ряду: геохімічний елемент - мінерал - гірська порода - геологічний комплекс - рудний район.Методологічною основою визначення закономірностей розподілу включень в мінералах геологічних комплексів є вивчення їх особливостей на всіх етапах формування геологічних обєктів: включення - мінерал - гірська порода - геологічний комплекс - родовище корисної копалини. До найважливіших специфічних методів відносяться: вивчення речовинного складу включень живлячих і мінералоутворюючих середовищ, механізму їх зародження, зростання і становлення; великомасштабне картування; аналітичний аналіз закономірностей розподілу включень живлячих і мінералоутворюючих середовищ. У мінерагенії генетичні побудови можна віднести до розряду описових, оскільки регіональна мінерагенія використовує в основному два методи: геологічний і геохімічний, які не враховують фактор реконструкції агрегатного стану мінералоутворюючого середовища. У звязку з цим виникла необхідність розробки методів однозначної реконструкції середовища мінералоутворення, за допомогою яких можливо визначити мінерагенічну спеціалізацію геологічних комплексів. Вивчення спеціалізації мінералів - це багатоетапний процес, що включає розробку методологічних основ встановлення мінерагенічної спеціалізації мінералів в ієрархічних рівнях, дослідження включень живлячих і мінералоутворюючих середовищ, текстурно-структурних характеристик гранітоїдів, пегматитів, речовинного складу як включень, так і гірських порід, картування результатів досліджень, виявлення закономірностей і їх аналіз.Отже, кристалізація мінералів здійснюється по схемі: живляче середовище (в ньому знаходяться мінералоутворюючі елементи і летючі компоненти) > мінералоутворюючі елементи, летючі компоненти > кристал. Таким чином, між живлячим середовищем і кристалом, що росте, повинен існувати простір, що є мінералоутворюючою зоною (МЗ), в якій і відбувається ріст мінералів. Особливістю мінерального включення може бути співвідношення хімічних елементів, що входять до складу цього включення, відмінне від співвідношення в такому ж мінералі, але з вміщуючого середовища. Роль каталізаторів хімічних реакцій може бути розподілена між атомами металів і летючих компонентів таким чином, що одні з них виконують функції «довгоживучих» і неодноразово беруть участь в хімічних актах, а інші після одного акту закріплюються на поверхні кристала, стимулюючи ріст новоутворень (включень). Розвязати цю проблему допомагають включення в мінералах, оскільки тверді включення (син-, епігенетичні) і включення летючих компонентів відображають спеціалізацію мінералоутворюючого середовища, а реліктові (кристалічні і затверділе вулканічне скло) - агрегатний стан і спеціалізацію живлячого середовища.Включення мають неправильну форму, розміри, що перевищують 300 мкм, і асоціюють з флюїдною фазою (межа включень і мінералу-господаря). Кварц другої генерації прозорий і містить релікти молочно-білого кварцу, голубувато-зелену рогову обманку, сфен, ітротитаніт, епідот, циркон, короткогольчатий рутил, ільменіт. Інтенсивність фарбування гранітоїдів чітко корелює із вмістом кварцу другої генерації: чим більше кварцу в породі, тим слабкіший червоний відтінок. Таким чином, для кожного різновиду гранітоїдів виділені тип

Основний зміст дисертаційної роботи кварц пегматитовий гранітоїдний