Критерії ефективності науково-педагогічного дослідження - Реферат

З одного боку, формальні показники (кількість захищених кандидатських і докторських дисертацій, масове видання нових монографій, видання практично в кожному місті свого регіонального підручника педагогіки, виникнення нових наукових і навчальних підрозділів у вищих навчальних закладах, створення експериментальних навчальних і наукових закладів, майданчиків тощо) свідчать про поступальний розвиток наукового знання, а з іншого - діє зовсім інша тенденція. Із загальним підвищенням середнього рівня освіченості явно знижується, падає культура наукового мислення й рівень роботи дослідників. Сучасна соціокультурна ситуація в Україні характеризується безліччю змін у сфері освіти: виникають освітні заклади нового типу, змінюються пріоритети змісту навчання й виховання, іншими стають педагогічні технології, стиль управління навчальними закладами, критерії оцінювання їх діяльності, проводяться численні експерименти. Однак спостереження за інноваційною діяльністю в середній і вищій школі дають підстави для висновку: педагогічні колективи, керівники навчальних закладів, відчуваючи гостру потребу в змінах, відчувають таку саму гостру нестачу концептуальних ідей, знань культурно-історичного досвіду розвитку освіти, наукових основ організації педагогічних досліджень, відчувають великі труднощі у виборі їх мети, засобів, способів оцінювання результатів. Наші власні дослідження стану справ в інноваційних навчальних закладах підтверджують, що для сучасної освітньої ситуації характерна суперечність між гостро вираженою потребою педагогічних колективів працювати по-новому і недостатністю необхідної для цього педагогічної чи методологічної культури.критерій ефективність педагогічне дослідженняВ педагогіці, як і в будь-якій науці існує ціла низка методів дослідження. Наукові дослідження в педагогічній науці поділяються за двома напрямами: - фундаментальні дослідження (покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, науково обґрунтувати їх); Цей метод забезпечує пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Використання цього методу сприяє підвищенню обєктивності інформації про педагогічні факти, явища, процеси, оскільки передбачає отримання інформації від великої кількості людей. Особливістю цього методу є узагальнення, порівняння, осмислення отриманих за допомогою інших методів відомостей про учнів (наприклад, учневі пропонують охарактеризувати себе, поділитися своїми планами на майбутнє тощо і на підставі цих характеристик робляться певні висновки про дану особу).Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі пошуково-дослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень.[1] Наукове дослідження - особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення обєктів, в якому використовують засоби і методи науки, що завершується формулюванням знання про досліджуваний обєкт. Вона має бути актуальною, значимою, відображеною у темі дослідження; вивченням обєкту дослідження, визначенням предмету, мети і завдань дослідження. Фундаментальні й теоретичні дослідження в галузі педагогічних наук здійснюють науково-дослідні інститути, обєднані в Академію педагогічних наук України, прикладні дослідження - науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України. Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси: неоднозначність перебігу; результати навчання, розвитку і виховання, які залежать від одночасного впливу багатьох чинників; неповторність педагогічних процесів, при яких при повторному дослідженні педагог має справу вже з іншим «матеріалом», особливо коли попередні умови не вдається зберегти; участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій; обєктивні висновки у процесі дослідження можливі лише за умови багаторазових спостережень, в усередненій, узагальненій формі.Критерій (від лат. criterium, яке зводиться до грец. ????????? - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, повязаного з грец. ????? - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації[13] Головними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є отримання нового наукового результату, збагачення теоретичних знань, які сприяють удосконаленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, дають змогу ефективно та якісно вирішувати конкретні навчально-виховні завдання [2]. Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам: суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова обєктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності; визначення міри, меж і умов ефективного застосування отриманих результатів. Обєктами педагогічних досліджень можуть бути діяльність педа

Зміст

Вступ

1. Основна частина

1.1 Сутність методів науково-педагогічного дослідження

1.2 Сутність ефективності науково-педагогічного дослідження

1.3 Особливості та види критеріїв ефективності науково-педагогічного дослідження

Висновки

Список використаної літератури