Критерії ефективності активних методів детоксикації в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит - Автореферат

Надалі тяжкі розлади функцій організму підтримуються всмоктуванням у кровяне русло продуктів некрозу та гнійно-гнильного запалення підшлункової залози та заочеревинної клітковини (Антонюк С.М., 1999; Зайцев В.Т. и соавт., 2000;Савельев B.C. и соавт., 2000). Основна частина хворих на панкреонекроз помирає в перші 3-7 днів від початку захворювання у фазі ендогенної інтоксикації, яка супроводжується пригніченням фізіологічних функцій практично всіх органів і систем організму, і проявляється в гемодинамічних порушеннях, панкреатогенному шоку, різних мозкових порушеннях, плевро-легеневих ускладненнях, а також у функціональній недостатності детоксикаційних органів і систем організму (Савельев B.C. и соавт., 1993, 2000). Не викликає сумнівів доцільність сумісного застосування методів активної детоксикації організму в комплексному лікуванні панкреонекрозу за наявності різного ступеня ендотоксикозу. Разом з тим, нині немає чітко сформульованих показань і протипоказань до оптимального поєднання методів екстракорпоральної детоксикації, не висвітлено їх вплив на перебіг патологічного процесу в підшлунковій залозі, відсутні обєктивні критерії оцінки ефективності лікування при різних формах деструктивного панкреатиту. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького національного медичного університету і є фрагментом НДР за темою “Комплексна діагностика й лікування гострого панкреатиту з використанням лазерного випромінення” (номер державної реєстрації № 0103U007879, УН-04.04.19).Всіх хворих було поділено на 3 групи залежно від ступеня тяжкості ендогенної інтоксикації за класифікацією Філіна В.І., 1983 рік. Консервативне лікування включало канюлізацію круглої звязки печінки (101 хворий), дренування черевної порожнини (103 хворих), катетеризацію периферичних лімфатичних судин (37 хворих), дренування грудної лімфатичної протоки (70 хворих). Хірургічне втручання у хворих на ГДП були виконані у 57 хворих: термінових втручань - 23 (померло - 9), відстрочувальні операції - 17 (померло - 5) і саніруючі операції у 17 хворих (померлих не було). Таким чином, у хворих на ГДП з легким ступенем ендогенної інтоксикації спостерігалося зростання активності лізосомальних ферментів з паралельним наростанням токсичності виділених олігопептидів молекулярної маси 11000-15000 дальтон у крові та 7000-15000 дальтон у лімфі, що дозволяє на ранніх етапах розвитку ендогенної інтоксикації проводити патогенетичну комплексну терапію. Початковий рівень активності лізосомальних ферментів у I підгрупи мав різний ступінь підвищення: рівень катепсину D, у середньому, зріс в 7,1 раза, КФ-аза - у 2,6 раза, РНК-аза - в 1,2 раза, ДНК-аза - в 3 рази, але у хворих другої підгрупи це зростання склало для катепсину D - у 9 разів, для КФ-ази - у 3,4 раза, для РНК-ази - в 1,3 раза, для ДНК-ази - у 3,4 раза порівняно з контролем (р<0,05).Дисертаційна робота містить теоретичне обґрунтування та практичне впровадження наукової задачі, що передбачає зниження летальності та кількості ускладнень гострого деструктивного панкреатиту шляхом розробки нових кількісних критеріїв оцінки ступеня тяжкості ендогенної інтоксикації та оптимального поєднання активних методів детоксикації. Зясовано, що концентрація МСМ, токсичність олігопептидів, активність лізосомальних ферментів рано й точно відбивають тяжкість ендогенної інтоксикації у хворих на деструктивний панкреатит і можуть бути показанням до проведення активних методів детоксикації організму. · У разі активності катепсину D 13,2±0,7 од акт/хв мг, наявності пептидів у лімфі в інтервалі 300-1000 дальтон, у крові 11000-15000 дальтон до комплексу лікувальних заходів показано включати лапароскопічне дренування черевної порожнини, лапароскопічний лаваж, дренування грудної лімфатичної протоки, лімфосорбцію. Дисертантом виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків. Особисто дисертантом було виконано ретроспективний аналіз лікування хворих, збір матеріалу, статистична обробка одержаних результатів, формулювання висновків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Дисертаційна робота містить теоретичне обґрунтування та практичне впровадження наукової задачі, що передбачає зниження летальності та кількості ускладнень гострого деструктивного панкреатиту шляхом розробки нових кількісних критеріїв оцінки ступеня тяжкості ендогенної інтоксикації та оптимального поєднання активних методів детоксикації.

Зясовано, що концентрація МСМ, токсичність олігопептидів, активність лізосомальних ферментів рано й точно відбивають тяжкість ендогенної інтоксикації у хворих на деструктивний панкреатит і можуть бути показанням до проведення активних методів детоксикації організму.

Зясовано, що рівень активності катепсину D у крові в поєднанні з олігопептидами є найбільш інформативними критеріями, що відбивають тяжкість ендогенної інтоксикації.

Зясовано, що пептиди ММ 300 - 1000 дальтон з початку виявляються в центральній лімфі і є більш токсичними ніж пептиди крові, які містяться в інтервалі молекулярних мас 4000 - 7000 дальтон.

Зясовано, що застосування зовнішнього дренування грудної лімфатичної протоки в перші 48 годин від початку захворювання знижує кількість ранніх і пізніх ускладнень панкреонекрозу.

Зясовано, що сумісне використання лімфогенних методів детоксикації та гемосорбції дозволяє зменшити ступінь ендогенної інтоксикації, знизити рівень токсичних метаболітів і створити умови для стабілізації та відновлення детоксикаційних систем організму.

Розроблені критерії оцінки тяжкості ендогенної інтоксикації при панкреонекрозі дозволили диференційовано підійти до сукупного застосування інфузійної терапії та методів активної детоксикації. У разі активності в крові катепсину D 7,5±1,97од. акт./хв. мг наявності пептидів у лімфі в інтервалі молекулярних мас 6000 - 15000 дальтон, у крові 15000 - 23000 показані лапароскопічне дренування черевної порожнини, лапароскопічний лаваж, катетеризація круглої звязки печінки та форсований діурез.

· У разі активності катепсину D 13,2±0,7 од акт/хв мг, наявності пептидів у лімфі в інтервалі 300-1000 дальтон, у крові 11000-15000 дальтон до комплексу лікувальних заходів показано включати лапароскопічне дренування черевної порожнини, лапароскопічний лаваж, дренування грудної лімфатичної протоки, лімфосорбцію.

· У разі активності в крові катепсину D 19,7±2,0 од акт/хв мг, виявлення пептидів у лімфі в інтервалі молекулярних мас 300-1000 дальтон і в крові 4000-7000 дальтон показане сумісне застосування гемосорбції та лімфогенних методів детоксикації.

7. Розроблений комплекс лікувальних заходів на основі диференційованого застосування активних методів детоксикації дозволив зменшити кількість ускладнень гострого деструктивного панкреатиту та летальність з 50 % до 11,1 %.

СПИСОК праць ЗДОБУВАЧА, опублікованих за темою дисертації

1. Верхулецкий И.Е., Синепупов Н.А., Медведенко А.Ф., Синепупов Д.Н. и др. Некоторые аспекты интенсивной терапии при панкреонекрозе в зависимости от степени эндогенной интоксикации. //Науково-практичний журнал Асоциації анестезіологів України “Біль, знеболювання, інтенсивна терапія”. Матеріали IV національного конгресу анестезіологів України. -Донецьк.№ 2-д. -2004.-С.45-47.

Дисертантом виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків.

2. Верхулецкий И.Е., Медведенко А.Ф., Розенко О.В., Синепупов Н.А. и др. Алгоритмы ранней диагностики деструктивного панкреатита. //Хірургія України.-2003.-№3(7). - С.115-117.

Особисто дисертантом було виконано ретроспективний аналіз лікування хворих, збір матеріалу, статистична обробка одержаних результатів, формулювання висновків.

3. Верхулецкий И.Е., Медведенко А.Ф., Розенко О.В., Синепупов Н.А., и др. Пути и возможности профилактики сепсиса у больных с деструктивным панкреатитом на фоне сахарного диабета.//Хірургія України.-2005.-№ 3(15).-С. 134-137.

Дисертантом виконано аналіз одержаних матеріалів.

4. Верхулецкий И.Е., Медведенко А.Ф., Папазов Ф.К., Синепупов Н.А., и др. Оптимизированная тактика лечебно-диагностических мероприятий при деструктивных формах острого панкреатита.//Клінічна хірургія.-2003.-№ 1.-С.14.

Особисто дисертантом було виконано збір та обробка матеріалу, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків.

5. Верхулецкий И.Е., Синепупов Н.А., Медведенко А.Ф., Папазов Ф.К. и др. Комплексный подход к профилактике осложнений при панкреонекрозе. //Хірургія України.-2003.-№3(7). - С.115-117.

Особисто дисертантом було виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів.

6. Верхулецкий И.Е., Медведенко А.Ф., Синепупов Н.А., и др. Опыт лечения больных с деструктивными формами панкреатита в специализированном центре. II конгресс хирургов Украины.//Сборник научных работ.-Киев-Донецк. 1998. -С.102-103.

Дисертантом виконана вся робота щодо збору матеріалу та аналізу одержаних результатів.

7. Синепупов Н.А., Папазов Ф.К., Пилюгин Г.Г. и др. Комплексный подход к антибактериальной терапии и профилактике при панкреонекрозе // Матеріали XX зїзду хірургів України.-Тернопіль.-2002.-Т. 1.-С.410-412.

Особисто дисертантом виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів та класифікація зібраного матеріалу.

8. Тараненко Л.Д., Медведенко А.Ф., Синепупов Н.А. и др. Осложнения и причины летальных исходов острого деструктивного панкреатита.//Клиническая хирургия.-1987г.-№ 11.-С.16-17.

Дисертантом виконано аналіз одержаних результатів.

9. Тараненко Л.Д., Медведенко А.Ф., Синепупов Н.А. Бондарев В.И. и др Диагностика и лечение острого панкреатита.//Клиническая медицина.-1985.-№ 1.- C.102-106.

Особисто дисертантом було виконано аналіз лікування хворих, збір матеріалу, класифікація одержаних результатів.

10. Тараненко Л.Д., Бондарев В.И. Синепупов Н.А. и др. Гемосорбция в лечении гнойного перитонита. //Хирургия.-1984.-№ 11.-С.35-38.

Особисто дисертантом було виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів.

11. Тараненко Л.Д., Медведенко А.Ф., Верхулецкий И.Е., Синепупов Н.А. и др. О лечении больных острым панкреатитом.//Тезисы докладов республиканской научной конференции.-Запорожье, 1982 г. -С.175-176.

Особисто дисертантом було виконано збір та обробка матеріалу, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків.

12. Рационализаторское предложение №3882 16.06.1983 г. Тараненко Л.Д., Медведенко А.Ф., Белоненко Г.А., Синепупов Н.А., Осипов А.Г. “Метод предупреждения перехода асептического деструктивного панкреатита в гнойный.

Дисертантом виконана розробка нового методу попередження переходу асептичного деструктивного панкреатиту в гнійний.

13. Рационализаторское предложение № 3881 16.06.1983 г. Медведенко А.Ф., Белоненко Г.А., Синепупов Н.А., Осипов А.Г. “Способ канюлизации круглой связки печени для многократного введения лекарственных веществ при остром панкреатите”

Дисертантом виконана розробка нового способу катетеризації круглої звязки печінки для введення ліків при гострому панкреатиті.

14. Верхулецкий И.Е., Синепупов Н.А., Головня П.Ф. и др. Некоторые механизмы развития токсемии и токселимфии у больных деструктивным панкреатитом. Новое в лимфологии: клиника, теория, эксперимент.-24-25 июня 1993г., М., 1993.-С.33.

Особисто дисертантом було виконано аналіз лікування хворих, збір матеріалу, класифікація одержаних результатів.

15. Тараненко Л.Д., Медведенко А.Ф., Синепупов Н.А. и др. Катетеризация круглой связки печени для многогранного введения лекарственных веществ при остром панкреатите.//Клиническая хирургия.- 1983 г.-№ 11. -С.44.

Дисертантом виконана розробка нового способу катетеризації круглої звязки печінки для введення ліків при гострому панкреатиті.

16. Верхулецкий И.Е., Медведенко А.Ф., Синепупов Н.А., Иващенко С.В. Выбор методов активной детоксикации у больных острым деструктивным панкреатитом. "Современные проблемы хирургической гепатологии".//Материалы четвертой конференции хирургов-гепатологов. 3-5 октября 1996г.-г. Тула. 1996. -С.129-130.

Особисто дисертант власноруч проводив збір матеріалу, аналіз одержаних результатів.

17. Верхулецкий И.Е., Синепупов Н.А., Головня П.Ф. и др. Лечение и профилактика эндотоксикозов при панкреатитах.//Тезисы докладов научно-практической конференции хирургов Украины.-Харьков, 1995.-С.201-203..

Дисертантом виконано розробку способу профілактики ускладнень панкреонекрозу.