Економічна інтеграція в Європі. Копенгагенські критерії: дотримання демократичних принципів і прав людини, наявність функціонуючої ринкової економіки. Маастрихтські критерії конвергенції. Пакт про стабільність і зростання. Етапи валютної інтеграції.
Останні три десятиріччя кінця XX початку XXI сс. характеризуються значними змінами світогосподарських звязків, прискоренням глобалізаційних процесів, інтеграцією практично всіх сфер життя суспільства, прогресуючою науково-технічною революцією у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій, ефективністю нових форм економічних відносин. У сучасній міжнародній економіці глобалізація робить усі країни залежними від світових ринків товарів, капіталів і послуг, звідки їхній відтворювальний процес, який дедалі менше залежить від національних умов, отримує як стимули, так і шоки, що змінюють його перебіг. Процеси глобалізації призвели до часткової втрати суверенітету держав, перенесення функцій, які зачіпають інтереси субєктів соціально-економічної діяльності, в наднаціональні органи (Рада безпеки ООН, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ) тощо). ЄС не є простим конгломератом економік країн, що входять у цей союз. Критерії повноправної участі країни в фінансово-економічних інститутах ЄС мають дворівневу структуру і умовно розподіляються на першу та другу категорії, які відповідно мають назву Копенгагенських і Маастрихтських критеріїв.Рада Європи в Копенгагені офіційно висловила бажання про вступ асоційованих членів у ЄС як тільки вони будуть спроможні взяти на себе зобовязання, що передбачені членством, виконавши обовязкові економічні та політичні умови. Ці зобовязання та умови отримали назву Копенгагенських критеріїв членства в ЄС [36]. До цих критеріїв належать: u політичні - стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та повагу національних меншин; u членські - здатність виконувати зобовязання, що випливають з повноправного членства в ЄС, зокрема, відповідність до критеріїв політичного, економічного та валютного союзу . У цілому зазначені критерії включають гарантії дотримання демократичних принципів і прав людини, а також наявність повністю функціонуючої ринкової економіки.За цими критеріями оцінюється життєдіяльність фінансової системи держави, вирівнювання рівня цін і стабільність обмінного курсу. Метою критеріїв конвергенції є забезпечення того, щоб розвиток економіки в механізмі обмінного курсу ЕВС був урівноваженим і не створював напругу між державами-членами. Серед таких показників особлива увага приділяється номінальним змінним - ціни, виробничі витрати, валютні курси, та реальним змінним - продуктивність праці, доходи та рівень життя. Під номінальною конвергенцією слід розуміти зближення номінальних характеристик економічного розвитку цих країн, у першу чергу відсоткових ставок і темпів інфляції, а також зближення таких номінальних змінних, як ціни, виробничі витрати та валютні курси. До першої групи відносять критерії щодо рівня інфляції, обмінних курсів і відсоткових ставок, до другої - показники заборгованості країн.Щоб уникнути негативного впливу безвідповідальної фіскальної політики на єдині гроші і стабільність цін у 1997 р ЄС прийняв Пакт про стабільність і зростання, який зобовязує членів ЕВС обмежувати свої річні бюджетні дефіцити трьома відсотками ВВП і намагатися збалансувати бюджет у середньостроковій перспективі, а також установлює санкції за невиконання цих вимог. Зазначені санкції поширюються лише на членів ЕВС, однак усі країни-члени ЄС повинні дотримуватися цілей, викладених у Пакті про стабільність і зростання. Близька до рівноваги бюджетна позиція, у свою чергу, допоможе країнам-членам реагувати на циклічні зміни економіки, утримуючи в той же час річний бюджетний дефіцит нижче 3% від ВВП. Якщо країна-член не виконає критерій бюджетного дефіциту і/або боргу, відносно нього порушується процедура ліквідації надмірного дефіциту, і Рада міністрів фінансів і економіки дає цій країні рекомендацію ліквідовувати ситуацію надмірного дефіциту. Спочатку покарання може бути встановлено у формі сплачуваного ЄС безвідсоткового депозиту (максимально 0,5% від ВВП країни-члена), проте якщо надмірний дефіцит не усунений протягом двох років, покарання може бути змінено на штраф.Валютна інтеграція, обумовлена обєктивною тенденцією до інтернаціоналізації всіх сфер господарського життя, може розвиватися як життєздатний процес з успішним результатом, якщо дотримується головна закономірність - поетапне та послідовне просування інтеграційних процесів від нижчих стадій до більш високих. Світовий досвід свідчить, що форсований перехід до більш зрілих стадій інтеграційного процесу без завершення попередніх етапів і порушення балансу ринкового і регулюючого джерел може призвести до ризику провалу валютної інтеграції. Незважаючи на певні проблеми інтеграційного процесу, валютна інтеграція відбувалася в Європі разом з іншими інтеграційними процесами, які в результаті призвели до появи першого в світі системного інтеграційного союзу - ЄС. ЕВС європейських країн є складовою частиною інституційної системи ЄС і обєднує 13 держав Європи: Австрію, Бельгію, Німеччину, Грецію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію
План
Зміст
1. Економічна інтеграція в Європі
2. Копенгагенські критерії
3. Маастрихтські критерії
4. Пакт про стабільність і зростання
5. Етапи валютної інтеграції
Список використаної літератури
1. Економічна інтеграція в Європі
Список литературы
1. Іфтемчук В.С., Григорєв В.А., Маниліч М.І., Шутак Г.Д. за наук. ред. Башнянина Г.І. «Ґенеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність): Терміни, поняття персоналії» - К.: «Магнолія Плюс», 2004. - 688 с.
