Кристалічні перетворення поліборасилоксанів у процесі золь-гель синтезу - Статья

бесплатно 0
4.5 135
Статья Хімія украинский Химия Размещено: 10.01.2019
Структурно-сорбційні характеристики поліборасилоксанів. Визначення впливу природи органічного розчинника на склад, структуру і кристалічні перетворення поліборасилоксанів, що утворюються в процесі золь-гель синтезу з тетраетоксисилану і борної кислоти.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Як можливість управління процесом формування кінцевої (кристалічної) структури нанопродуктів раніше нами досліджено вплив природи органічного розчинника в процесі золь-гель синтезу аморфного кремнезему і деяких поліметалосилоксанів [4-7]. Метою досліджень було визначення впливу природи органічного розчинника, який змішується з водою, на склад, структуру і кристалізацію поліборасилоксанів (ПБС), що утворюються під час гідролітичної полісоконденсації тетраетоксисилану з борною кислотою за умов основного (NH4OH) каталізу. Так, в ІЧ-спектрах ПБС, синтезованих в ацетоні, метилетилкетоні і 2-етоксиетанолі, після термообробки при 120°С це зміщення в бік високих частот є максимальним і досягає відповідно 12, 10 и 14 см-1. У разі використання як розчинників кетонів (ацетон, метилетилкетон) і 2-етоксиетанолу переважно утворюються ендоскелетні структури з проникненням атомів Бору у силоксанові угруповання, тобто формуються фрагменти поліборасилоксан кристалічний борний кислота Так, після термообробки при 120°С, в ІЧ-спектрах ПБС, синтезованих у кетонах і 2-етоксиетанолі, зміщення зазначеної смуги поглинання складає 20 см-1 у бік низьких частот, а синтезованих у 2-пропанолі і ДМФА - 15 і 17 см-1 відповідно.Методом ІЧ-спектроскопії показано, що природа органічного розчинника визначає напрям подальших перетворень первинних ксерогелей, які утворюються в синтезі поліборасилоксанів за умов високих температур золь-методом з етилсилікату і борної кислоти. Методом рентгенофазного аналізу доведено, що термообробка полібораалкоксисилоксанових ксерогелей за високих температур переважно приводить до кварцової фази. Показано, що вплив природи розчинника на ступінь кристалізації поліборосилоксанів визначається його нуклеофільністю, електрофільністю, молекулярним обємом і зменшується в ряду: Me2CHOH > MECOET > Me2NCH=O > Me2CO > ETOCH2CH2OH, На основі аналізу сорбційного водопоглинання показано, що природа органічного розчинника також суттєво впливає на структурно-сорбційні характеристики ПБС. Свидерский В.А., Клименко В.С., Клименко С.В. Свидерский В.А., Воронков М.Г., Клименко С.В., Клименко В.С.

Вывод
Методом ІЧ-спектроскопії показано, що природа органічного розчинника визначає напрям подальших перетворень первинних ксерогелей, які утворюються в синтезі поліборасилоксанів за умов високих температур золь-методом з етилсилікату і борної кислоти.

Методом рентгенофазного аналізу доведено, що термообробка полібораалкоксисилоксанових ксерогелей за високих температур переважно приводить до кварцової фази. Показано, що вплив природи розчинника на ступінь кристалізації поліборосилоксанів визначається його нуклеофільністю, електрофільністю, молекулярним обємом і зменшується в ряду: Me2CHOH > MECOET > Me2NCH=O > Me2CO > ETOCH2CH2OH, На основі аналізу сорбційного водопоглинання показано, що природа органічного розчинника також суттєво впливає на структурно-сорбційні характеристики ПБС.

Список бібліографічних посилань

1. Волков С.В., Ковальчук Е.П., Огенко В.М., Решетняк О.В. Нанохімія. Наносистеми. Наноматеріали. Київ: Наукова думка, 2008, 424 с.

2. Sol-Gel Science And Technology: Processing, Characterization and Application/ Ed. S.Sakka.V.1.Processing. New York: Kluver Acad. Publ.2005.680p.

3. Турова Н.Я., Яновская М.И. // Неорганические материалы. 1983. Т. 19. Свидерский В.А., Клименко В.С., Клименко С.В. // Теоретическая и экспериментальная химия. 1995. т.31. № 4. с. 254-258.

4. Свидерский В.А., Воронков М.Г., Клименко С.В., Клименко В.С. // ЖПХ. 1999. т.72. № 10. с. 1600-1607.

5. Свидерский В.А., Воронков М.Г., Клименко С.В., Клименко В.С. // ЖПХ. 2001. т.74. № 7. с. 1137-1141.

6. Малышев В.В., Воронков М.Г., Клименко С.В., Клименко В.С. // ЖПХ. 2010. т.83. № 2. с. 277-281.

7. Воронков М.Г., Малетина Е.А., Роман В.К. Гетеросилоксаны, Новосибирск: Наука, 1984. 269 с.

8. Voronkov M.G., Maletina E.A., Roman V.K., Heterosiloxanes Derivatives of Non-Biogenic Elements, London, Harwood Academic Publisher, 1988, Vol. 1.

9. Горшков В.С., Тимашев В.В., Савельев В.Г. Методы физико-химического анализа вяжущих веществ. - М.: Высшая школа, 1981. - 365с.

10. Свидерский В.А., Клименко В.С., Клименко С.В. // Неорганические материалы. 1998. т.34. № 10. с. 1185-1188.

11. Шарпатая Г.А., Панасик Г.П., Будова Г.П., Ворошилова И.Л., Озерова З.П. // Неорганические материалы. 1999. т.35. № 10. с. 1247-1251.

12. Данчевская М.Н., Крейсберг В.А., Ракчеев В.Р., Муравьева Г.П., Панасюк Г.П., Будова Г.П., Привалов В.И., Панасик А.Г. // Неорганические материалы. 1999. т.35. № 10. с. 1243-1246.

Размещено на .ur

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?