Дослідження ролі Кримського Ханства у формуванні й розвитку опозиції в середовищі Запорозької Січі до Гетьманщини й сусідніх держав. Чинники, що зумовлювали утворювати спільний союз з Ханатом, а які перешкоджали йому. Наслідки війни з Туреччиною і Кримом.
При низкой оригинальности работы "Кримський фактор у формуванні та розвитку опозиції Запорозької Січі до Гетьманщини у другій половині XVII ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У цій статті автор на основі використаної літератури та джерел досліджує яку роль відіграло Кримське Ханство у формуванні та розвитку опозиції в середовищі Запорозької Січі до Гетьманщини та сусідніх держав. Між Запорозькою Січчю та Кримським Ханством протягом сторіч існував тісний взаємозвязок. Козацька старшина розуміючи небезпеку як з боку Речі Посполитої, так і Московії починає шукати підтримку в Кримському Ханстві, яке було вороже налаштовано щодо обох цих держав. В універсалі наголошувалося про трагічні наслідки Андрусівського перемиря: «... в спо-коение бедные Украины, одна сторона Днепра от Москвы до царского величества, а другая от стороны Польской к его милости пределенного вовсе отдана, что ей теми мирами, сиречь разделение, по малу малу в крепкие той своей стороны взявши руки, а потом и всеми силами напустивши, тако ее уязвите. мечем или вечным в тяжкую, подобно египецкую, работу Московскую взятием снести и искоренить плетением вместе.». Так, 1675 р. хан Селім-Гірей І запропонував Речі Посполитій розірвати Андрусівське перемиря з Московським царством й укласти мир із Кримом, щоб обєднаними турецько-татарсько-польськими силами повернути лівобережну Гетьманщину.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
