Кримські татари у ліберальному русі мусульманських народів Російської імперії початку ХХ ст. - Автореферат

На жаль, залишаються поза увагою стратегічні напрямки національної історії кримських татар, в першу чергу в контексті розвитку культур інших мусульманських народів. Безумовно, найбільшу складність, а тому й зацікавлення вітчизняних дослідників викликають витоки й минуле національного руху кримських татар, які довгі роки демонстративно мирними засобами боролися з тоталітарним режимом. Саме тому є всі підстави для опрацювання витоків національного руху кримських татар, тим більше, що ліберальна платформа передувала всім іншим ідеологіям у політичній історії цього народу в ХХ ст. і була невідємною самобутньою складовою частиною ліберального руху мусульманських народів Російської імперії. Хронологічні межі дослідження відносяться до періоду кінця 1904 р. - 1914 рр. Нижня хронологічна межа повязана із початком формування доцентрових політичних тенденцій серед мусульманських народів Російської імперії та визріванням Першої російської революції, верхня - припиненням активних політичних дій в мусульманському середовищі у звязку з початком Першої світової війни та смертю провідних лідерів кримськотатарського ліберального руху. Мета дослідження полягає у комплексному і обєктивному розгляді історії виникнення та розвитку ліберального руху кримських татар на тлі спроб розвязання етно-конфесійних проблем національних менших Росії його ролі, у вирішенні завдань громадського, політичного та культурного реформування кримськотатарського соціуму та мусульманського суспільства Російської імперії початку ХХ ст. в цілому.Валідов, який у своїй роботі давав позитивну оцінку діяльності просвітян та національних лібералів й визнавав значну роль кримських татар у виникненні й розвитку всього процесу реформування громадського ї культурного життя мусульман Росії. Безперечно, ставлення дослідників до „непролетарських рухів” було переважно негативним, тому джадидизм та ліберальний рух тюрко-мусульманських народів Росії були майже одразу викреслені із списку позитивних. Так, у тюркському національному русі, який виник саме з ліберальної ідеї, було виділено власне лібералів та революційних демократів. Позитивним набуттям періоду стало зняття тавра зради з кримськотатарського народу, розробка методології вивчення його минулого, створення вченим реальної можливості проводити наукові дослідження з раніше фактично заборонених історико-політичних тем. Важливі документи були надруковані у тематичних збірках документів і матеріалів: „Исмаил Гаспринский (1851-1914)”; „Материалы и документы по истории общественно-политического движения среди татар (1905-1917 гг.)”; „Мусульманские депутаты Государственной Думы России.Національно-ліберальний рух кримських татар виник наприкінці 1904 - на початку 1905 р., коли почалися доцентрові тенденції серед тюрко-мусульманських народів Російської імперії. Тоді були проведені численні регіональні збори та організовані депутації від тюрко-мусульманських народів із наказами до уряду, у яких чітко визначилися ліберальні вподобання кримських татар. І (установчий) зїзд організації „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” уособив собою початковий етап формування їх політичних організацій. Після нього у Криму була проведена низка заходів, які обєднали кримськотатарський народ навколо ліберальних гасел І зїзду „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін”, що вплинуло на розвиток політичних ідей всередині кримськотатарського народу. На ІІ зїзді „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” була опрацьована чітка позиція на майбутніх виборах до Державної Думи, яка орієнтувала одновірців на співпрацю із російськими лібералами та опрацьовувалися Програма й тимчасовий Статут.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Національно-ліберальний рух кримських татар виник наприкінці 1904 - на початку 1905 р., коли почалися доцентрові тенденції серед тюрко-мусульманських народів Російської імперії. Тоді були проведені численні регіональні збори та організовані депутації від тюрко-мусульманських народів із наказами до уряду, у яких чітко визначилися ліберальні вподобання кримських татар.

І (установчий) зїзд організації „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” уособив собою початковий етап формування їх політичних організацій. Головним підсумком його роботи став факт політичного обєднання та консолідації прогресивних громадських сил. Після нього у Криму була проведена низка заходів, які обєднали кримськотатарський народ навколо ліберальних гасел І зїзду „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін”, що вплинуло на розвиток політичних ідей всередині кримськотатарського народу. Ідеологічною сутністю місцевих кримськотатарських лібералів було прагнення зберегти свій рух у легальних межах, пошук точок дотику з урядом та адміністрацією. На ІІ зїзді „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” була опрацьована чітка позиція на майбутніх виборах до Державної Думи, яка орієнтувала одновірців на співпрацю із російськими лібералами та опрацьовувалися Програма й тимчасовий Статут. ІІІ зїзд „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” став апогеєм розвитку ліберального руху серед усіх мусульман країни. Після його проведення намітилися відцентрові тенденції, почали формуватися національні політичні осередки як ліберального, так й інших політичних напрямків. Це сталося тому, що громадській еліті не вдалося довести справу до створення самостійної потужної політичної організації. IV зїзд „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” став останнім загальноросійським форумом мусульман-лібералів. Саме у цей час настає криза ідеології тюрко-мусульманського лібералізму і партія „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” у 1914 р. фактично припиняє своє існування. Проте, її значення для розвитку суспільної думки мусульман Росії величезне. На зїздах відпрацьовувалися й обговорювалися важливі і злободенні питання, які їх хвилювали. „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін” був партією ліберальної орієнтації і тому незабаром злився з конституційними демократами.

Порівняно невеликий за чисельністю кримськотатарський народ спромігся висунути із своїх лав двох громадських діячів на загальноросійську політичну арену. Вони були помітними постатями у фракціях та комісіях Державної Думи Росії й боролися за реалізацію прав і свобод як тюрко-мусульман взагалі так і рідного кримськотатарського народу зокрема. А. Медієв захищав ліво-ліберальне, а І. Муфтій-заде праволіберальне спрямування національно-ліберальної ідеології.

Треба сказати, що вищим проявом досягнень ліберальної політичної думки кримських татар була ідея скликання Всесвітнього Мусульманського Конгресу. Її теоретичні засади базувалися саме на ліберальній основі, яка дозволяла у межах існуючих серед тогочасних мусульманських народів ідей і вподобань реалізовувати цікаві та корисні громадські проекти. Головним напрямком розвитку мусульманського лібералізму були просвітянські реформи, розвиток культури, створення громадських організацій, підйом економічного життя, емансипація жіноцтва та боротьба проти консерватизму в ісламському суспільстві. Ці ідеї відобразили програмні документи Всесвітнього Мусульманського Конгресу та організоване арабомовне видання І. Гаспринського, яке він замислював як офіційний орган форуму.

Отже, ліберальний рух кримських татар став складовою частиною загального ліберального руху у Російській імперії. Він мав певні особливості та відмінності від споріднених рухів інших тюркських народів, навіть коли вони обєдналися у „Бутюнрусіє іттіфак ель муслімін”. Цей рух був прогресивним політичним явищем, яке боролося за еволюційні зміни у суспільстві, виступав проти насилля та ворожнечі, за співпрацю із всіма здоровими політичними силами країни.

1. Шендрикова С.П. Взгляды Решита Медиева на народное образование крымских татар (по материалам личного фонда) // Культура народов Причерноморья.- 2001.- №22.- С.138-141.

2. Ганкевич В.Ю., Шендрікова С.С. Всесвітній мусульманський конгрес // Український археографічний щорічник. Нова серія. Вип 5/6. Український Археографічний збірник.- Том 8/9.- К: Археографічна комісія НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, 2001.- С.173-197.

3. Шендрікова С.П. IV съезд партии „Иттифак эль муслимин и упадок либерального движения тюрко-мусульман России // Культура народов Причерноморья.- 2002.- №27.- С.38-42.

4. Шендрікова С.П. Занепад мусульманського ліберально-політичного руху в Російській імперії (поч. ХХ ст.) // Вісник Запорізького юридичного інституту.- 2002.- №1.- С.224-228.

5. Шендрікова С.П. Історіографія питання виникнення ліберального політичного руху кримських татар // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского.- Т.15(54).- №1.- 2002.- С.139-145.

6. Шендрикова С.П. Полковник И.Муфтизаде - соратник Исмаила Гаспринского // Исмаил Гаспринский - просветитель народов Востока: Материалы Международной научной конференции.- М.: НИИ теории и истории изобразительных искусств Российской академии художеств, 2001.- С.174-179.

7. Шендрікова С.П. Громадська та суспільно-політична діяльність А.Медієва // V Сходознавчі читання А.Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції (Київ, 10-12 жовтня 2001).- К.: Інститут сходознавства ім. А.Кримського НАНУ, 2001.- С.74-76.

8. Шендрікова С.П. Джадидизм - етнокультурний набуток громадської думки та просвіти кримських татар // Етнокультурні аспекти українського державотворення: історія і сучасність: Збірник наукових праць.- Мелітополь: Мелітополь, 2001.- С.88-90.