Крим за доби пізньої бронзи - Реферат

Епоху пізньої бронзи в Криму характеризують зрубна (бережнівсько-маївська), сабатинівська і білозерська культури. Для цього періоду в Криму залишаються актуальними проблеми виокремлення із загальної маси поховань епохи бронзи сабатинівських комплексів, уточнення хронологічних позицій, зясування проблем походження, контактів та історичної долі їх носіїв. В значній мірі вирішення багатьох питань ускладенене відсутністю необхідних і належних аналізів матеріалів епохи, зокрема не проведено палеозоологічні та антропологічні визначення, не проводився радіовуглецевий аналіз відповідних матеріалів. Чіткої межі між трьома етапами пізньобронзового віку Криму провести неможливо.Городцов вперше у вітчизняній науці виділив три культури, які послідовно змінювали одне одну в степах півдня Східної Європи епохи бронзи. У його періодизації на третій за часом культурний етап поставлено зрубну культуру [Березанская 1986, с. Характерними ознаками зрубної культури Городцов так само вважав наявність у похованнях посудин гострореберної або банкоподібної форм. Кравцова-Гракова, підсумувавши результати археологічних досліджень із зрубної культури з часу її відкриття до середини 50-х років, розділила піздньозрубну культуру Північного Причорноморя на два етапи: білозерський, який вона вважала раннім, і сабатинівський, віднесений нею до пізнішого часу, вважаючи при цьому, що зрубні памятки припинили своє існування на рубежі VIII-VII ст. до н.е. Однак дослідження українських археологів показали, що бронзовий вік на півдні Східної Європи закінчується не на рубежі VIII-VII ст. до н.е., а в IX ст. до н.е., тоді як VIII - початок VII ст. до н.е. відповідає вже часу широкого розповсюдження заліза.У зрубний час продовжується традиція зведення курганів. Кургани споруджувалися у відкритому степу, на вододілах річок, у передгірях, доповнюючи існуючі або створюючи самостійні могильники на різній відстані один від одного. Кургани за своєю формою поділяються на круглі, які кількісно переважають, і довгі, одним з останніх варіантів виступають гантелеподібні. Переважно в довгих виявлені різні конструкції з каменю, що представляють собою огорожі прямокутної (рідше підтрапецеподібної) форми або дві паралельні стінки з різних за величиною каменів. У довгих курганах представлені й інші конструкції - «вали» з суглинку, і рови, які виступають якби «замінниками» камянимх стінок.Ящик перекривався однією або двома плитами, рідко покривні плити розташовувалися на деревяному накаті (Солдатове). Відзначено випадки забутовки щілин між плитами дрібною щебінкою (Солдатове, Наташине, Виноградове), підмазування глеем. Кістяки в камяних ящиках, як правило, лежали в сильно скорченому положенні на лівому боці, набагато рідше на правому і дуже рідко на спині. Переважає розміщення рук кистями перед лицьовою частиною черепа, в інших випадках їх положення різноспрямовано - одна піднесена до лицьової частини, інша зігнута під прямим або тупим кутом. Другий тип поховальних споруд рубної культури характеризується ямами овальної або прямокутної форми, перекритими камяними плитами або накидкою з каменю, а в степовій зоні зазвичай деревяним накатом.Зазвичай в похованні знаходилась одна посудина, частіше покладена біля черепа, рідше в інших місцях (біля колін, в кутку могильної ями, її наповненні). Чкалове були знайдені дві посудини - посудина банкової форми зі злегка потовщеним віночком, прикрашеним довільними нарізками, і широким пласким дном, кілька тюльпаноподібної форми з глибокими косими вдавлениями по вінцю і плечах. Колекцію кераміки характеризують різні варіанти банкоподібних і горщикоподібних посудин, менш представлені підгострореберні посудини різних розмірів зі звуженими догори стінками. Поширеними знахідками виступають вироби з кістки - проколки з фігурними головками; намиста і прясло - Григорівка; лощило - Лугове; проколка - Філатівка. У східному куті перебувала підгострореберна посудина зрубного вигляду, а посудина з валиковою орнаментацією знаходилась на рівні давнього горизонту у зовнішньому західному куті ящика [Березанская 1986, с.Отрощенко зазначає, грунтуючись на матеріалах степового Причорноморя, про відсутність істотних відмінностей у поховальному обряді сабатинівців та бережнівсько-маївської зрубної культури, їх близькість [Отрощенко 2001, с. На користь висловленого положення свідчить і виявлене на Кіровському поселенні сабатинівської культури поховання, в якому кістяк лежав в сильно скорченому положенні головою на схід. Тому цілком імовірно, що значна кількість інтерпретується як бережнівсько-маївська зрубна культура поховань, може відноситься і до сабатинівської культури. Швидше за все, до поховальних комплексів цього часу відносяться Сусанине, Крилівка Первомайського району.Останні утворюють невеликі могильники, сконцентровані в Гірському Криму в зоні розташування поселень.Плаский могильник, розташований в 2 км на захід від села Донське на вододілі в районі Третьої гряди гір, був виявлений при дослідженні кургану в 1986 році і примикав до нього зі сходу.

План

Втсуп

1. Історіографія питання

2. Зрубна культура

2.1 Конструктивні особливості курганів

2.2. Типи поховальних споруд

2.3 Поховальний інвентар

3. Сабатинівська культура

4. Білозерська культура

4.1 Могильник біля с. Донське. Могильник у с. Донське

4.2 Могильник біля с. Зеленогірське (Новокленове)

4.3 Могильник Ташли-Баїр

Висновки

Література