Визначення поняття, предмету, завдань та основних функцій кримінології як юридичної науки. Вивчення особистості злочинця і законослухняного громадянина. Характеристика асоціального та антисоціального, насильницького та "випадкового" типів правопорушника.
Етимологічне слово "кримінологія" означає вчення про злочин. Проте згодом це поняття набуло ширшого значення, і сьогодні воно означає науку про злочинність. Вітчизняну кримінологію можна охарактеризувати як комплексну науку про злочинність, її детермінанти, стан, структуру і динаміку, особу злочинця і жертву злочинів, а також про засоби протидії злочинності та іншим, тісно повязаним з нею, антисоціальним явищам [3, с. До правознавства кримінологія має відношення тому, що явища, які вона вивчає, базуються на кримінально-правових поняттях "злочин" і "злочинець", що відрізняються від адміністративно-правових понять - "правопорушення", "правопорушник". У процесі розвитку кримінології було окреслено її предмет, до якого нині входять чотири основні елементи: 1) злочинність як соціально-правове явище;Злочинець - це особа, яка здійснила злочин і визнана винною в результаті судового розгляду. Політичні, соціально-економічні, духовні сторони суспільства чинять зовнішній вплив на формування механізму злочину, а психічні особливості формують механізм злочину з середини. Важливо підкреслити, що будь-які соціальні, тобто зовнішні, умови проявляються в злочині, переломлюючись через особистість, тобто через її внутрішній зміст. Вивчення особистості злочинців і законослухняних громадян дозволяє спеціалістам зробити висновок про те, що злочинці гірше засвоїли вимоги правових і моральних норм, вони більше відчужені від суспільства і його соціальних цінностей, від малих груп - сімї, трудових чи навчальних колективів, у них погана соціальна адаптованість. Типологія особистості злочинців проводиться на кількох підставах: в залежності від ціннісно-орієнтованої деформації особистості, за змістом ціннісно-орієнтаційної спрямованості і на психорегулятивній підставі.
План
Зміст
1. Поняття, кримінології як науки, її предмет
2. Особистість злочинця
Список використаних джерел
1. Поняття, кримінології як науки, її предмет
Список литературы
Джужа О. М., Василевич В. В. Кримінологія. - К.: Прецедент, 2004. - 208 с.
Дрьомін В. М. Кримінологія. - О.: Юридична література, 2003. - 169 с.
Колб О. Г., Яцишин М. М., Крикунов О. В. Кримінологія: довідник термінів, основні визначення, рекомендовані джерела. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 467с.
Моісеєв Є. М., Василевич В. В., Голосніченко Д. І. Кримінологічна віктимологія. - К.: Атіка, 2006. - 352 c.
Шестаков Д. А. Криминология. - СПБ.: Издательство Р.Асланова "Юридический центр Пресс", 2006. - 559 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
