Кримінологічний аналіз агресивної корисливо-насильницької злочинності та запобігання їй - Автореферат

Особливе занепокоєння викликає не лише той факт, що в Україні протягом досить тривалого часу спостерігається стійка тенденція до існування доволі високого рівня агресивної корисливо-насильницької злочинності, до якої належать вкрай небезпечні форми злочинних посягань на власність та особу власника, але й посилення жорстокості та цинізму під час вчинення інших злочинів, їх інтеграції в рамках цілісної системної злочинної діяльності. Ефективне запобігання цьому лежить у площині вивчення та аналізу такої вади людської особистості, як агресивність, і в першу чергу її психологічних механізмів та особливостей впливу на обрання відповідних варіантів дій. Аналіз судової та слідчої практики свідчить, що протидія та боротьба зі злочинністю можуть бути ефективними лише за умови подальшого вдосконалення теоретичних знань, практичних вмінь та навичок запобігання окремим категоріям злочинів з урахуванням основоположних і новітніх надбань, досягнень та розробок вітчизняної та закордонної науки. визначити систему агресивної корисливо-насильницької злочинності на підставі аналізу кримінально-правової характеристики злочинів, які її складають, а також розробки відповідної кримінологічної характеристики; Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати анкетування 111 працівників слідчих та оперативних підрозділів правоохоронних органів України, а також 54 працівників установ виконання покарання; результати інтервювання 56 засуджених за вчинення агресивних корисливо-насильницьких злочинів, яке проводилось за спеціально розробленою методикою; результати вивчення особових справ 298 засуджених, що відбувають покарання за вчинення вказаних злочинів; результати узагальнення та аналізу 34 архівних кримінальних справ, порушених за ознаками бандитизму, 71 архівної кримінальної справи, порушеної за ознаками викрадення людини, та 62 архівних кримінальних справ, порушених за ознаками вимагання, вчиненого групою осіб або організованою злочинною групою протягом 2006-2010 рр. у Харківській, Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях; дані статистичних звітів Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України; узагальнені аналізи відомостей, наведених у різних ЗМІ.«Агресивна поведінка в контексті боротьби зі злочинністю: проблеми співвідношення» зясовано, що кримінальна агресія, як функціональне явище суспільного устрою, відображає взаємини людини та соціуму, що характеризуються непорозумінням, заснованим на неповноті інформації або її перекручуванні в суспільній та індивідуальній свідомості про причини й умови, а також мотиви, цілі та значимість поведінки для особи. Тому посилення боротьби зі злочинністю, впроваджуваної без урахування функціональних закономірностей кримінальної агресії, порушує діалектичні закони існування суспільства і природи, через що вона ніколи не призведе до бажаних результатів. В однаковій мірі це стосується стратегічних основ боротьби зі злочинністю, а також тактики запобігання злочинам, які повинні бути трансформовані відповідним чином з тим, щоб уникнути стигматизації осіб, які вчинили суспільно-небезпечні, винні діяння, з метою нормалізації суспільних відносин. Зокрема: незважаючи на те, що основними обєктами цих злочинів є різні сфери суспільних відносин, додаткові обєкти злочинних посягань (життя, здоровя, особиста недоторканність) співпадають; злочинне діяння виражене в формі активних за змістом дій: напад, як раптовий вступ злочинців у контакт із потерпілим, що може закінчитися заподіянням шкоди його здоровю та життю, прямо або опосередковано перевтілюється в інші форми посягання, зокрема в захоплення та вилучення жертви при викраденні людини або предявлення вимог при вимаганні; виконання обєктивної сторони цих злочинів завжди супроводжуються насильством (фізичним або психічним), що з урахуванням органічного звязку між насильством та агресією, свідчить також на користь однорідності цих злочинів (при цьому насильство є законодавчо визнаною формою інструментальної агресії). Узагальнення емпіричних даних, одержаних з аналізу судово-слідчої практики, дозволило зробити висновок, що у кримінологічному плані бандитизм, викрадення людини та вимагання мають ще більшу подібність і утворюють специфічну групу агресивних корисливо-насильницьких посягань, у звязку з тим, що вони: представляють собою тяжкі форми злочинної поведінки, є доволі поширеними, викликають значний суспільний резонанс у разі вчинення, характеризуються значною специфікою причинного комплексу, який обумовлює своєрідність діяльності щодо запобігання даним злочинам; користь - це базова мотивація цих злочинів, а насильство - спосіб їх вчинення; у механізмі злочинної діяльності вказані елементи становлять органічну цілісність, яка є стрижневою ознакою цієї категорії злочинів, що дозволяє їх відносити за цим критерієм до загальної групи корисливо-насильницьких посягань; агресія тут виконує роль

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ