Кримінологічна характеристика особистості злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах - Автореферат

Відмічається зростання кількості вбивств взагалі та вбивств при обтяжуючих обставинах (ст. Різні аспекти цієї складної багатогранної проблеми розглядались фахівцями в галузі кримінального права та кримінології, психології та психіатрії, у числі яких: Алексеєв А.І., Антонян Ю.М., Бажанов М.І., Бобков В.І., Бородін С.В., Герцензон О.А., Голіна В.В., Гульдан В.В., Гульман Б.Л., Даньшин І.М., Долгова А.І., Єнікеєв М.І., Жалінський А.Е., Закалюк А.П., Зелінський А.Ф., Ігнатов О.М., Карпець І.І., Коржанський М.Й., Корідзе З.В., Костенко О.М., Краснушкін Є.К., Кудрявцев В.М., Кузнецова Н.Ф., Литвак О.М., Лунєєв В.В., Матвійчук В.В., Мошак Г.Г., Панов М.І., Пітерцев С.К., Побігайло Е.П., Ратінов О.Р., Самовічев Є.Г., Слинько М.І., Снігерьов О.П., Сташис В.В., Шепітько В.Ю., Тацій В.Я., Яценко С.С. та ін. Вона відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996р. Мета дослідження полягала в тому, щоб виявити рівень та динаміку умисних убивств у сучасних умовах та описати структуру особистості вбивць, які вчинили злочини, передбачені ст.115 КК України. виявити соціально-демографічні ознаки, морально-психологічні особливості осіб, що вчиняють умисні вбивства при обтяжуючих обставинах;Важливо відзначити, що на найбільш високому рівні узагальнення поняття особистості злочинця приймає форму певної теоретичної моделі, своєрідного алгоритму для більш поглибленого пізнання особистості злочинця як феномену, особистості злочинців, що вчиняють злочини певного виду, а також для найбільш адекватної оцінки особи людини, яка вчинила конкретний злочин. У першому підрозділі “Статистично значущі кількісно-якісні показники умисних вбивств” розкриваються всі елементи кримінологічної характеристики умисних убивств взагалі та умисних убивств, що вчинено при обтяжуючих обставинах. У Харківській, Донецькій, Луганській областях, де дисертантом проводилося поглиблене дослідження цих злочинів, їх динаміка в період з 1991 мала схожу тенденцію: у 1991 р. було вчинено 799 вбивств та замахів на вбивство, а у 2000р.-1343. У другому підрозділі “Характеристика особи злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах” відмічається що при вивченні особистості злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах застосовувались такі методи вивчення соціально-правових явищ і конкретних індивідів, як: а) статистичні; б) соціологічні; в) психологічні. Рівень освіти осіб, що вчинили умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, визначається наступними показниками: освіта була відсутня в 0,8% осіб, неповну середню освіту мають 14,8% осіб, середню - 65,8%; середню спеціальну або середню технічну - 15,2%; вищу або незакінчену вищу - 3,4%.У першому підрозділі “Поняття попередження злочинності й злочинів” дисертант, аналізуючи різні погляди на проблему попередження злочинності й злочинів, приєднується до точки зору про те, що попередження злочинності - це особлива сфера соціально-правового регулювання, специфічний аспект керування суспільством, зорієнтований безпосередньо або побічно на боротьбу з нею; а головне завдання й кінцева мета заходів попередження злочинів полягає в тому, щоб створити в державі таку обстановку, такий міцний правопорядок, які б гарантували істотне зниження рівня злочинності й окремих злочинів до того мінімуму, котрий є доступним для даного суспільства з урахуванням економічних, соціальних, суспільно-психологічних та інших умов його існування в певний період розвитку (Даньшин І.М.). У другому підрозділі “Використання заходів попередження з метою протидії вчиненню умисних убивств при обтяжуючих обставинах” дисертант розглядає соціально-економічні, правові, організаційно-управлінські, медичні та технічні заходи в аспекті можливості їх використання для попередження умисних вбивств при обтяжуючих обставинах. Ефективність заходів по запобіганню умисних убивств при обтяжуючих обставинах базується на застосуванні Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, де зафіксовано положення про те, що з метою недопущення вчинення злочину особою, яка виявила намір на вбивство, потрібно за нею встановити оперативне спостереження. Вирішенню цієї проблеми може сприяти створення централізованої бази даних, яка містила б у собі відомості про особливості особи вбивць зазначеного типу, особливості їхніх жертв, а також про можливу типовість обставин вчинення злочинів. При цьому відзначається, що на практиці виховна робота з особами, притягнутими до кримінальної відповідальності за вбивство, нічим не відрізняється від роботи із засудженими за злочини іншого виду.

Основний зміст роботи