Сутність і історія боротьби з шахрайством, склад злочину та його кримінологічна характеристика. Особистість сучасного шахрая, причини та умови реалізації відповідного злочину, головні заходи його попередження, визначення кримінальної відповідальності.
Серед останніх же спостерігається стійке абсолютне і відносне зростання злочинів проти власності, а серед них - злочинів проти приватної власності громадян. Незважаючи на те, що домінуюче становище серед злочинів проти приватної власності громадян займають крадіжки, в останні роки зріс і рівень грабежів, розбоїв, шахрайств. Шахрайство ж через незначну питому вагу в структурі зареєстрованої злочинності не було предметом самостійних кримінологічних досліджень в Україні. Предметом дослідження були обрані: кримінально-правова і кримінологічна характеристики шахрайства; фактори, причини й умови, що детермінують шахрайство; механізм злочинної поведінки при шахрайстві, заходи правового і соціального контролю по попередженню даних злочинів. Правову основу дослідження складають Конституція України, закони України, чинне кримінальне законодавство України, Російської Федерації та інших держав у порівняльному аспекті, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, постанови Пленуму Верховного Суду України.Перший підрозділ «Історія боротьби з шахрайством» присвячено історичному огляду розвитку поняття «шахрайство» та боротьби з ним за відомими памятниками права та працями видатних вчених минулого (М.Д. Їх аналіз показує, що шахрайство розглядалося як вид татьби (злодійства), подібне з грабежем та крадіжкою, і перелік таких діянь був достатньо великим. Наукова думка того часу була спрямована до вироблення єдиного поняття шахрайства шляхом обєднання різноманітних обманних дій, спрямованих на заволодіння майном, в один склад злочину. З огляду на історію розвитку цього поняття, теорію і практику застосування норм про шахрайство, структуру чинного КК і проекту нового КК України, автор дійшов висновку, що доцільно було б у новому КК залишити одну норму, що встановлює кримінальну відповідальність за шахрайство (аналогічно ст. Серед обставин, що сприяють зростанню латентності шахрайства, виділяються три основних: а) небажання громадян звертатися до правоохоронних органів з заявою про вчинення у відношенні них шахрайства; б) недооцінка правоохоронними органами суспільної небезпеки цього посягання, у тому числі тих його видів, що вчиняються професійними шахраями; в) недоліки статистичного обліку шахрайства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы