Кримінологічні проблеми нелегальної міграції в Україні - Автореферат

Актуальність теми дисертації пояснюється здобуттям Україною незалежності, ринковими перетвореннями, які у ній відбуваються, та якісно новими характеристиками міграційних процесів, що мають місце в умовах глобалізації економіки. Поряд з легальною міграцією, в останні роки набула значного поширення і нелегальна міграція, яка становить певний кримінологічний інтерес. У посланні Президента України до Верховної Ради “Про внутрішнє і зовнішнє становище країни”, вказується, що активізація міграційних процесів і практично неконтрольований наплив в Україну мігрантів з інших держав зобовязує до невідкладних рішень і дій. З урахуванням криміногенної ситуації, повязаної з нелегальною міграцією, комплексною програмою профілактики злочинів на 2001-2005 роки на Міністерство внутрішніх справ (далі - МВС) і Службу безпеки України покладено проведення оперативно-профілактичних операцій “Мігрант”, “Іноземець”, “Режим”, “Готель”, “Ринок” тощо з метою виявлення та перекриття каналів проникнення в Україну нелегальних мігрантів. Для досягнення мети дисертаційного дослідження автор поставив і вирішував такі завдання: проаналізувати історію становлення і розвитку правового регулювання міграційних процесів в Україні; відмежувати нелегальну міграцію від інших переміщень населення, визначити її поняття і місце у структурі міграційних процесів; проаналізувати сучасне міграційне законодавство України та внести конкретні пропозиції щодо його вдосконалення; дослідити рівень, структуру, динаміку та географію злочинності нелегальних мігрантів; визначити детермінанти міграційної злочинності; дати кримінологічну характеристику особи мігрантів, що скоюють злочини; визначити ефективність загально-соціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів профілактики злочинів нелегальних мігрантів і внести пропозиції щодо їх удосконалення.У розділі першому “Історико-правовий аналіз розвитку міграційних процесів”, який складається з трьох підрозділів, розглядаються історія виникнення та сучасні чинники нелегальної міграції в Україні, становлення міграційного законодавства, а також практика правового регулювання міграційних процесів і боротьби з нелегальною міграцією у зарубіжних країнах. У третьому підрозділі першого розділу “Аналіз досвіду регулювання міграційних процесів та боротьби з нелегальною міграцією у зарубіжних країнах” проводиться аналіз відповідних законодавчих актів зарубіжних країн на предмет їх адаптації до вітчизняного законодавства, а також вивчається міжнародний досвід протидії нелегальній міграції. 3)сьогодні в цих країнах застосовується комбінований підхід до нелегальної міграції, який поєднує політику “відкритих передніх дверей” для людей, у чиїх вїздах країна зацікавлена, і політику “закритих задніх дверей” для нелегальних мігрантів; У розділі другому “Злочинність нелегальних мігрантів в Україні”, який має два підрозділи, робиться загальний аналіз ситуації, що склалася в Україні з нелегальною міграцією, показується її негативний вплив на стан злочинності в цілому і нелегальних мігрантів зокрема. На цьому рівні можна розглянути зміни, що відбуваються в результаті міграції у соціально-демографічній структурі країни чи окремого регіону, встановити їх вплив на злочинність та співвідношення даних про злочинність і міграцію.Нелегальна міграція - це перетинання кордонів України з цілями або в порядку, які не відповідають її законодавству. Іншими словами, це міграція, що стимулюється антигромадськими інтересами, мотивами здійснення злочинів. Детермінанти злочинності мігрантів можна умовно поділити на три види: які впливають на формування особи до виникнення проблемної життєвої ситуації, що зумовлює міграцію; які діють у проблемній життєвій ситуації і визначають факт та мету міграції; які впливають на мігрантів під час і після прибуття до країни призначення. З огляду на необхідність створення централізованого банку даних щодо нелегальних мігрантів розробити систему показників, які всебічно характеризують: злочинність нелегальних мігрантів та її географію; періоди її найбільшої активізації; осіб злочинців - мігрантів з виокремленням їх категорій, що потрібно для диференційованого профілактичного підходу; обставини, які сприяють даній злочинності; стан правоохоронної та іншої діяльності, спрямованої на боротьбу з нею. Для підвищення профілактики нелегальної міграції слід: законодавчо закріпити поняття “спеціальна операція”, чітко визначити права, обовязки і порядок взаємовідносин усіх її учасників, а також передбачити для них заходи безпеки та відшкодування заподіяної їм шкоди; розробити на відомчому рівні положення, яке регламентувало б підстави, порядок здійснення, реалізацію результатів цих операцій, контроль за ними і відповідальність усіх учасників; підвищити професіоналізм усіх виконавців та координацію їх дій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У висновках викладені основні теоретичні положення і практичні рекомендації, які є результатом дисертаційного дослідження.

1. Нелегальна міграція як така несе в собі політичну, економічну, демографічну, етнокультурну, і головне, кримінальну загрозу безпеці української держави. Нелегальна міграція - це перетинання кордонів України з цілями або в порядку, які не відповідають її законодавству.

2. Виділяється такий різновид міграції, як кримінальна міграція, що відрізняється кримінальними (злочинними) цілями приїзду. Іншими словами, це міграція, що стимулюється антигромадськими інтересами, мотивами здійснення злочинів. Кримінальна міграція - це поняття, прийняте кримінологами для виділення контингентів мігрантів, що прибувають зі злочинними цілями і тому вимагають підвищеної профілактичної уваги. Детермінанти нелегальної міграції і злочинності тісно переплітаються між собою, що робить вказані явища взаємоповязаними.

3. Детермінанти злочинності мігрантів можна умовно поділити на три види: які впливають на формування особи до виникнення проблемної життєвої ситуації, що зумовлює міграцію; які діють у проблемній життєвій ситуації і визначають факт та мету міграції; які впливають на мігрантів під час і після прибуття до країни призначення.

4. Важливою умовою досягнення позитивних результатів у боротьбі зі злочинністю нелегальних мігрантів є її належне інформаційне забезпечення. З огляду на необхідність створення централізованого банку даних щодо нелегальних мігрантів розробити систему показників, які всебічно характеризують: злочинність нелегальних мігрантів та її географію; періоди її найбільшої активізації; осіб злочинців - мігрантів з виокремленням їх категорій, що потрібно для диференційованого профілактичного підходу; обставини, які сприяють даній злочинності; стан правоохоронної та іншої діяльності, спрямованої на боротьбу з нею.

5. Для підвищення профілактики нелегальної міграції слід: законодавчо закріпити поняття “спеціальна операція”, чітко визначити права, обовязки і порядок взаємовідносин усіх її учасників, а також передбачити для них заходи безпеки та відшкодування заподіяної їм шкоди; розробити на відомчому рівні положення, яке регламентувало б підстави, порядок здійснення, реалізацію результатів цих операцій, контроль за ними і відповідальність усіх учасників; підвищити професіоналізм усіх виконавців та координацію їх дій. Особливу увагу приділити процесуальному й оперативному супроводженню спецоперацій від її початку до повного завершення; активізувати індивідуальну профілактику, тобто цілеспрямовану роботу з конкретними особами, які допускають порушення міграційного законодавства і вчиняють різного роду злочинні діяння; з огляду на прагнення України інтегруватися у світове співтовариство забезпечити відповідність заходів впливу на правопорушників існуючим міжнародно-правовим нормам.

6. Виходячи з аналізу кримінологічної ситуації, що склалася у сфері нелегальної міграції, необхідно ст. 332 КК України доповнити частиною 3 у такій редакції: “Ті самі дії, вчинені організованою групою з метою сексуальної експлуатації або усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, або насильницького донорства, - караються позбавленням волі на строк від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна”.

7. Для посилення протидії нелегальні міграції також необхідно: доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 321 “Видворення за межі України” і застосовувати його як основне, так і як додаткове адміністративне стягнення;

посилити контроль на східній ділянці державного кордону, оскільки основна маса нелегальних іммігрантів проникає в Україну з Російської Федерації;

створити у структурі МВС спеціалізований підрозділ щодо координації боротьби зі злочинністю нелегальних мігрантів;

завершити створення пунктів збору іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

запровадити інформаційний обмін з правоохоронними органами сусідніх держав щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до організації незаконного переправлення мігрантів;

зміцнити звязки з неурядовими міжнародними організаціями задля реалізації програм боротьби з нелегальною міграцією, брати участь у міжнародних конференціях, симпозіумах з цих питань;

удосконалити механізм міжвідомчої співпраці у сфері протидії злочинності нелегальних мігрантів шляхом обміну інформацією, досвідом роботи, проведення спільних профілактичних заходів, участі у наукових дослідженнях, спрямованих на виявлення рівня нелегальної міграції, її детермінант та засобів попередження;

підготувати проекти законів України “Про основні засади регулювання міграційних процесів”, “Про надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства”, а також Концепцію державної міграційної політики в Україні;

удосконалити механізм відшкодування витрат на примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на запрошення фізичних чи юридичних осіб, а потім втратили звязок з ними і перейшли на нелегальне становище.

8. Індивідуальна профілактика злочинів нелегальних мігрантів має бути спрямована на: усунення чи нейтралізацію криміногенних факторів, які негативно впливають на конкретну особу; структурно-змістовну перебудову її мотиваційної сфери; на позитивні зміни в характері поведінки субєкта у певних ситуаціях.

9. З метою профілактичного впливу на осіб, які виступають у ролі організаторів чи посередників переправлення нелегальних мігрантів через кордон, необхідне, на наш погляд, наступне: виявлення і постановка на облік місцевих жителів, які притягувалися раніше до відповідальності за незаконне перетинання держкордону, у тому числі контрабанду “живим товаром”; проведення індивідуально-профілактичної роботи з цією категорією осіб; здійснення правової пропаганди, яка викликала б у мешканців прикордонних районів нетерпиме ставлення до пособництва нелегальній міграції; створення умов, включаючи матеріальні, які стимулювали б українських громадян до виявлення незаконних мігрантів та осіб, що беруть участь у переправленні їх через державний кордон.

Основні положення дисертації відображені в опублікованих автором працях

1.Джужа О.М., Мозоль А.П. Міграційні процеси і злочинність в Україні та їх взаємозвязок // Право України. - 1998. - №7. - С. 39-41.

2.Мозоль А.П. Кримінологічна характеристика міграції в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 1998. - №3. - С. 12-15.

3.Джужа О.М., Мозоль А.П. Обставини, що обумовлюють злочинність мігрантів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 1998. - №4. - С. 3-8.

4.Мозоль А.П. Злочинність мігрантів (кримінологічна характеристика) // Вісник університету внутрішніх справ. - 1999. - №7. - С. 113-119.

5.Мозоль А.П. Кримінологічна характеристика міграційних процесів в Україні // Біженці та міграція: український часопис права і політики. - 1999. - №1. - С. 42-45.

6.Мозоль А.П. Загальна характеристика та аналіз міграційного законодавства України // Право України. - 2001. - №4. - С. 118-122.

Размещено на .ru