Кримінологічні аспекти ресоціалізації неповнолітніх, засуджених за вчинення насильницьких злочинів, в умовах позбавлення волі - Автореферат

Разом з тим, у наукових дослідженнях насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми як однорідними групами, недостатньо уваги приділяється мотиваційній схильності до здійснення певних видів злочинів кожного підлітка зокрема. Констатовано зростання кількості насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми (5,8 % - від загальної кількості у 2001 р., 17,4 % - у 2008 р.), зокрема особами, раніше судимими (2006 р. Слід також відзначити, що в умовах підвищення пріоритету загальнолюдських цінностей, накопичених світовою культурою та закріплених у законодавстві України, актуалізується потреба у нових підходах до запобігання вчиненню неповнолітніми злочинів, у тому числі насильницьких, зростає необхідність поглибленого вивчення особистості неповнолітніх злочинців з метою організації подальшої успішної коригувально-профілактичної роботи. Згідно із затвердженою Указом Президента України від 25 квітня 2008 року «Концепцією реформування Державної кримінально-виконавчої служби України» № 401/2008 у ході реформування кримінально-виконавчої служби необхідно враховувати, що ресоціалізація засуджених є головною кінцевою метою функціонування кримінально-виконавчої служби; а виправлення та ресоціалізація засуджених є такими ж обовязковими завданнями в реалізації покарання, як і кара за вчинений злочин. Методи дослідження обрані з урахуванням поставлених завдань і мети дослідження: системно-структурний - при визначенні загальної характеристики насильницької злочинності та особливих рис неповнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за насильницькі злочини; порівняльний - із метою вивчення та узагальнення соціально-демографічних, кримінально-правових та морально-психологічних характеристик неповнолітніх злочинців; статистичний аналіз дозволив проаналізувати стан, структуру та тенденції насильницької злочинності неповнолітніх (статистичні дані ДДУПВП, установ виконання покарань; 240 архівних кримінальних справ, розглянутих судами Волинської та Рівненської областей у 2005-2008 рр. щодо неповнолітніх осіб, які вчинили насильницькі злочини); конкретно-соціологічний (бесіда, анкетування, інтервювання) - застосовано при опитуванні 122 неповнолітніх, які відбувають покарання у виді позбавлення волі у Ковельській виховній колонії Волинської області та Дубнівській виховній колонії Рівненської області, та 47 співробітників цих установ; 27 співробітників КМСД м.Луцька; експертних оцінок - при обґрунтуванні основних напрямів подальшого удосконалення ресоціалізації неповнолітніх в умовах позбавлення волі.Констатовано, що злочинність неповнолітніх є складовою частиною злочинності взагалі, але, водночас, має свої специфічні особливості, що дозволяє розглядати її як самостійний обєкт вивчення кримінології. Щодо ознак субєкта злочину, яким виступає неповнолітній, встановлено, що законодавець по-різному визначає зміст поняття неповноліття, вкладаючи в нього різні вікові межі. У звязку з цим визначено, що неповнолітній як субєкт злочину - це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці від 14 до 18 років. Насильницьку злочинність автор визначив як одну зі складових частин загальної структури злочинності, а насильницький злочин неповнолітнього розглядається як суспільно небезпечне умисне діяння, яке полягає у застосуванні фізичного або психічного насильства, вчинене фізичною осудною особою у віці від 14 до 18 років. Узагальнення результатів аналізу злочинності неповнолітніх дозволило констатувати: обєднання неповнолітніх у неформальні угрупування є закономірним процесом; угрупування асоціальної та відверто кримінальної спрямованості стають більш стійкими та небезпечними, тому участь у них неповнолітніх завдає істотної шкоди для їх психіки та вкрай негативно впливає на подальше становлення та розвиток їх особистості; оскільки групова поведінка неповнолітніх як законослухняна, так і злочинна - це норма для неповнолітніх, тому не є перебільшенням визначити злочинність неповнолітніх як групову.У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яка виявляється у комплексному кримінологічному дослідженні ресоціалізації неповнолітніх, засуджених за вчинення насильницьких злочинів, в умовах позбавлення волі. Встановлено, що стан злочинності серед неповнолітніх викликає необхідність пошуку та вжиття нових додаткових ефективних засобів запобігання державними, зокрема правоохоронними, та громадськими органами, які призвели б до поступового зниження злочинних проявів серед неповнолітніх. Процес ресоціалізації особи в умовах позбавлення волі представляє значний інтерес, оскільки від його успішності багато в чому залежить подальша спрямованість індивіда, його діяльність після відбуття покарання - конструктивна, творча або деструктивна, злочинна. На основі наукового аналізу стану, динаміки, структури сучасної насильницької злочинності неповнолітніх доведено, що її показники мають досить сталі параметри: рівень злочинності характеризується відносно плавним зростанням протягом тривалого періоду часу; тенденції збільшення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ