Поняття тероризму, терористичного акту, його ознаки. Юридичний аналіз ознак складу злочину, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Правова характеристика, класифікація відповідальносі за здійснення терористичного акту, умови звільнення від покарання.
3.1 Терористичний актКримінально-правові норми передбачають відповідальність за вчинення тероризму, тобто вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створюють небезпеку загибелі людей або заподіюють значну майнову шкоду чи призводять до інших тяжких наслідків; якщо такі дії вчиняються з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішень органами державної влади чи місцевого самоврядування, а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою[2, c.100]. Проте видається сумнівним твердження, що діяння, перелічені в диспозиції проекту кримінально-правової норми слід називати тероризмом. Відомо, що велике значення при криміналізації того чи іншого діяння відіграє понятійний апарат: від чіткого і зрозумілого визначення залежить, чи виникатимуть ускладнення у правозастосовній діяльності з питань кваліфікації тих чи інших діянь як терористичних. Відтак найперше визначимо, що називатимемо і будемо вважати злочином: тероризм, терористичний акт, терористична діяльність, терористична група чи ще щось інше.Тероризм міжнародний - насильницькі акти, вчинені проти окремих громадян чи обєктів, у тому числі тих, що перебувають під захистом міжнародного права, вбивства голів іноземних держав та урядів (їхніх дипломатичних представників), підривання приміщень посольств і місій, представництв організацій, штабквартир міжнародних організацій, вибухи у громадських місцях, на вулицях, аеропортах, вокзалах та ін[3, c.65]. Тероризм міжнародний - сукупність суспільно небезпечних у міжнародному масштабі діянь, що тягнуть за собою не виправдану загибель людей, порушують нормальну дипломатичну діяльність держав, їхніх представників і утруднюють здійснення міжнародних контактів і зустрічей, а також транспортних звязків між державами[3, c.65] Тероризм - злочинна діяльність, що виявляється в залякуванні населення та органів влади з метою досягнення злочинних намірів[3, c.66]Вважаємо, що в конкретному своєму прояві - у терористичному акті, який полягає у вчиненні певних злочинних діянь, а саме - вибухів, підпалів та інших загально небезпечних дій, що реально можуть заподіяти чи заподіюють шкоду невизначеній кількості осіб і можуть спричинити чи спричиняють інші тяжкі наслідки, і так само погроза вчинення таких дій. Ємельянова, який розглядає тероризм і терористичний акт як діяння близькі, але все ж таки не тотожні. На відміну від терористичного акту тероризм може знаходити вираз не тільки в насильницьких діях, але й в погрозі здійснення таких дій. З оцінки кількості жертв від терористичних актів останніх років можна зробити висновок, що терористи, вчиняючи конкретний терористичний акт претендують на значний розголос, на резонанс у ЗМІ, який буде тим більшим, чим більша кількість жертв і потерпілих, коли створюється обстановка паніки і страху серед населення, і в цьому виявляється цинічна, злочинна суть теракту, в якому знаходить прояв таке складне явище, як тероризм. Це відбувається тоді, коли терористичний акт стосовно до конкретної особи вчиняється загальнонебезпечним способом і поняття “терористичний акт” і “тероризм” у своїй сукупності є більш загальне поняття - “тероризм у широкому розумінні”.258 КК України в розділі ІХ «Злочини проти громадської безпеки» Особливої частини Кримінального кодексу України, тобто визначив, що саме громадська безпека, з точки зору законодавця, потребує охорони від цього злочину. 126 «Міжнародний тероризм» знаходиться в главі 17 «Злочини проти миру та безпеки людства» розділу VI «Злочини проти миру, безпеки людства та військові злочини»; статті 289 «Тероризм» та 290 «Погроза вчинення акту тероризму» у главі 27 «Злочини проти громадської безпеки» розділу Х «Злочини проти громадської безпеки та здоровя людей» [14, с. Ємельянов, між тим, вважає, що „при всій, так би мовити, науковій неправоті, законодавець в цьому випадку цілком правий”, коли відносить склад терористичного акту до злочинів проти громадської безпеки, і наводить на користь такого висновку наступні три обґрунтування: - по-перше, поміняти місцями фактично основний і додатковий обєкти змушує законодавча техніка, оскільки при тій ситуації, коли як основний обєкт виступають в нескінченній чисельності різні національні і наднаціональні інститути тощо, засіб посягання на них шляхом порушення громадської безпеки є єдиною загальною властивістю даних злочинів, котрі можливо „винести за дужки” та сформулювати самостійний склад злочину; по-друге, тероризм частіше за все характеризує саме загальнонебезпечний засіб допоміжної дії, та нерідко той обєкт, на який терористи посягають шляхом посягання на громадську безпеку, не йде ні в яке порівняння по мірі важливості з громадською безпекою, а найбільш тяжкі наслідки настають саме в результаті посягання на громадську безпеку, тоді як основному обєкту часом реальної шкоди не завдається; по-третє, включення складу терористичного акту не в главу про злочини проти громадської безпеки, а в якусь іншу, що містить склади злочинів проти держави або проти миру та безпеки людств
План
Зміст
Вступ
1. Поняття тероризму. Тероризм та терористичний акт
1.1 Поняття тероризм
1.2 Міжнародний тероризм
1.3 Ознаки тероризму
2. Юридичний аналіз обєктивних ознак складу злочину
2.1 Обєкт злочину
2.2 Обєктивна сторона злочину
2.3 Субєкт злочину
2.4 Субєктивна сторона злочину
Список литературы
Вступ
Тема даної курсової роботи “Криміногенно-правова характеристика терористичного акту” є вкрай актуальною для дослідження. Оскільки на початку XXI ст. проблема тероризму і боротьби з ним є водночас новою і не новою. Тероризм як негативне соціально-політичне і кримінальне явище існує і досліджується давно. Але тероризм сьогодні - складніший і небезпечніший, ніж, зокрема, у часи народовольців. Нині він перетворився у потужну зброю, інструмент і навіть технологію, що використовуються проти влади, суспільства і людства в цілому.
Вважалось, що тероризм виникає, коли суспільство перебуває у глибокій кризі, в першу чергу, коли у суспільстві відбувається криза державно-правової системи та ідеології. В такому суспільстві зявляються певні опозиційні групи - політичні, соціальні, національні, релігійні, які ставлять під сумнів законність існуючої влади, всієї системи управління. Якщо такі групи дійдуть до думки, що досягнути зміни влади шляхом закону вони не в силі, то, найвірогідніше, вони намагатимуться досягти бажаного через насильство, тобто тероризм. При цьому моральним виправданням насильства такі угруповання вважатимуть високу мету, важливість і чистоту своїх поглядів і намірів. Таким був тероризм на ранніх стадіях свого розвитку, коли обирав своїм обєктом політичних лідерів або представників влади, як безпосередньо істинних винуватців своїх “бід”.
Сьогодні тероризм перестає бути проблемою лише країн де існує політичний, національний чи релігійний розлад, - це вже не тільки проблема Північної Ірландії та Великої Британії, Лівії та США, Палестини й Ізраїлю. Тероризм у наш час набуває рис глобальної проблеми людства і тому проблема боротьби з ним є однією з найактуальніших, що стоять перед міжнародною спільнотою.
Кожна держава, що засуджує тероризм, має своїм правовим обовязком визнати це явище злочином. Україна не є винятком: останнім часом навколо криміналізації та кримінально - правового визначення тероризму ведуться різноманітні дискусії, повязані з тим, що Кримінальне законодавство України щодо боротьби з тероризмом є вкрай недосконалим, якщо не сказати, що взагалі цієї проблеми майже не торкається. Цю прогалину в законодавстві має усунути новий Кримінального Кодексу України.
В даній роботі плануємо розглянути такі питання як загальне поняття тероризму, термінологічні особливості визначення понять “тероризм” і “терористичний акт”, здійснити правову характеристику терористичного акту, його різновидів, межі юридичної відповідальності за вчинення терористичних актів.
Гадаємо, що ці питання якраз дають змогу відкрити тему даної курсової роботи.
Під час написання курсової роботи були використані різноманітні нормативно-правові акти, посібники, періодичні видання.
При розкритті теми були застосовані такі методи наукового дослідження як літературний, хронологічний, метод аналізу та синтезу, метод узагальнення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы