Поняття кримінально-виконавчого права та сукупність правових норм, встановлених державою. Визначення змісту та особливостей правовідносин. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарання. Визначення статусу засуджених, їх права та обов’язки.
Кримінально-виконавче право визначається в 3 визначеннях: - як галузь права, КВП - це сукупність правових норм, встановлених державою, які передбачають підстави, принципи та інші заг. положення, що рег. сусп. відносини, які виникають у процесі виконання та відбування покарань, визначають види органів відбування та установи покарань, порядок їх діяльності, здійснення контролю та нагляду, а також рег. інші правовідносини, що виникають у сфері виконання покарань; як наука, КВП - це система знань про тенденцію та закономірності, які складаються в процесі виконання покарань та інших заходів крим. правового впливу, спрямовані на розробку пропозицій та рекомендацій, щодо удосконалення КВП та законодавства; Предметом КВП є відносини, що виникають при виконанні (відбуванні) всіх видів покарань між відповідними органами держави та засудженими (а також відносини у звязку участі громадськості у виправлені засуджених). Правове регулювання суспільних відносин у сфері виконання покарань за допомогою 3 методів: - імперативний (головний метод) - передбачає викон. наказів, вимог, розпоряджень забезпечених можливістю правового примусу; Норма КВП - являє собою правила поведінки, які містять заборони та дозвіл у сфері виконання покарань, встановлюють права та обовязки субєктів які виконують та відбувають покарання, визначають службове становище відповідних службових осіб і поведінку засуджених в їх повсякденному житті.Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обовязків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними. Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах: - невідворотності виконання і відбування покарань (безумовність виконання покарання, обовязок виконувати покарання, ст. Законні інтереси засудженого - це закріплені в правових нормах конкретні дії та прагнення засудженого до володіння тими чи іншими благами, які задовольняються як правило за результатами оцінки адміністрацією установи відбування покарання, посадовими особами органів відбування покарання, прокуратурою, судом, поведінки засудженого під час відбування покарання.Органи та установи виконання покарань виконують наступні завдання: - відповідно до вимог закону виконувати вирок суду; Система органів та установ, що виконують крим. покарання, залежно від їз компетенції та функцій поділяються на дві групи: - ті органи та установи, для яких виконання кримінальних покарань є основною функцією. Органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) виконує покарання у виді конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.Контролем за діяльністю органів та установ виконання покарання (ОУВП) треба розуміти систему спостереження і перевірки, відповідності діяльності персоналу вимогам нормативних актів з метою виявлення та запобігання порушень. Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, може бути
План
Зміст кримінальний виконавчий право
1. Поняття кримінально-виконавчого права
2. Кримінально-виконавче законодавство України
3. Органи та установи виконання покарання
4. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарання
1. Поняття кримінально-виконавчого права
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
