Кримінально-виконавча характеристика покарання у виді виправних робіт - Автореферат

Однак покарання у виді виправних робіт залишилося, хоча і зазнало деяких змін, а всі дискусії щодо виключення його із системи покарань виявилися передчасними. Покарання у виді виправних робіт являє собою один із видів кримінально-правового примусу і є альтернативним покаранням у виді позбавлення волі, арешту, обмеження волі. За офіційними даними управління кримінально-виконавчої інспекції ДКВС України (далі - УКВІ), протягом останніх пяти років простежується тенденція до зростання призначення покарання у виді виправних робіт (по відношенню до інших видів покарань, які виконує цей орган). Питання порядку та умов виконання і відбування покарання у виді виправних робіт не є новими для юридичної науки, проте цілісного дослідження кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді виправних робіт на сьогодні здійснено не було. Таким чином, наукову розробку кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді виправних робіт не можна визнати достатньою, а тим більше завершеною в науці кримінально-виконавчого права.„Загальна характеристика виконання і відбування покарання у виді виправних робіт” складається з трьох підрозділів, у яких розкрито становлення та розвиток виконання і відбування покарання у виді виправних робіт, окреслено науково-практичне значення кримінально-виконавчої характеристики цього виду покарання, обґрунтовано його поняття та зміст у контексті кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристики. У дисертації доводиться, що досі не вирішеними у кримінально-виконавчій науці залишаються такі прогалини: по-перше, недосконалість поняття покарання у виді виправних робіт у КВК України; по-друге, відсутність наукового обґрунтування визначення кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді виправних робіт; по-третє, недосконалість механізму здійснення кримінально-виконавчою інспекцією контролю і нагляду за особами, засудженими до даного виду покарання; по-четверте, відсутність дієвого механізму взаємодії між субєктами виконання покарання у виді виправних робіт тощо. У підрозділі 1.2 „Науково-практичне значення кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді виправних робіт” зазначається, що кримінально-виконавча характеристика, як продукт науково-практичного аналізу, включає в себе систему відомостей, взаємозвязків, що структурно поділені на певні елементи порядку та умов виконання і відбування покарання у виді виправних робіт. Кримінально-виконавча характеристика покарання у виді виправних робіт визначається дисертантом на підставі узагальнення емпіричного матеріалу (результатів анкетування працівників КВІ, вивчення особових справ засуджених та їх опитування), аналіз якого дозволив: визначити основні заходи профілактично-виховного впливу; змоделювати поведінку засудженої особи під час відбування цього виду покарання; запропонувати шляхи законодавчого і галузевого удосконалення виконання і відбування покарання у виді виправних робіт. У роботі робиться висновок, що кримінально-виконавча характеристика покарання у виді виправних робіт набуває особливої актуальності для формування висновків і рекомендацій соціального, правового та виховного характеру, які допоможуть розкрити кримінально-виконавчі відносини, притаманні процесу виправлення і ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання у виді виправних робіт.У висновках дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці наукових і практичних пропозицій щодо вдосконалення порядку і умов виконання і відбування покарання у виді виправних робіт. Найбільш важливими є такі висновки: У результаті історико-правового дослідження кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді виправних робіт визначено періодизацію становлення і розвитку наукових поглядів на сутність і значення даної проблеми. Встановлено, що каральну сторону покарання у виді виправних робіт становить комплекс обмежень у сфері трудових правовідносин, через обмеження трудових прав, порівняно з положеннями раніше діючого кримінального та виправно-трудового законодавства, зазначені обмеження нині мають менший обсяг, ніж раніше, і полягають лише у стягненні із заробітку певної грошової суми, розмір якої визначається судом, і в забороні звільнення з роботи за власним бажанням без погодження цього питання з кримінально-виконавчою інспекцією. У дисертаційному досліджені обґрунтовано положення про те, що зміст покарання у виді виправних робіт як засіб державного примусу повинен забезпечуватися насамперед вироком суду або постановою, тривалістю покарання в межах від двох місяців до двох років; полягає в утриманні частини заробітної платні в доход держави в розмірі від пяти до двадцяти відсотків; у забороні звільнятися за власним бажанням, у наданні щорічної оплачуваної відпустки засудженому; у встановленні обовязків і заборон; у наявності стану судимості протягом одного року після відбуття покарання, є економічно вигідним для держави і суспільства, одним із альтернатив позбавленню волі і становить дієвий механіз

2. Основний зміст