Кримінально-процесуальна компетенція слідчого органів внутрішніх справ - Автореферат

4 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) на слідчого покладено обовязок порушувати кримінальні справи, вживати всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у його вчиненні, лише в межах своєї компетенції. Окрім того, дослідження кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС може бути покладене в основу висновків щодо системи органів досудового слідства взагалі. Потреба якнайшвидшого ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу України, неоднозначність підходів учених і практиків до визначення змісту кримінально-процесуальної функції слідчого ОВС, його предмета відання та повноважень обумовлюють необхідність вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС. Дослідження включено до Плану науково-дослідницьких і конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ і виконане в межах наукової теми кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ «Досудове провадження, здійснюване органами внутрішніх справ». Емпіричну основу дослідження становлять результати опитування 258 слідчих ОВС (123 слідчих районних підрозділів Дніпропетровської області, 66 слідчих Дніпропетровського міського управління, 39 слідчих Головного управління МВС у Дніпропетровській області, 30 слідчих Головного слідчого управління МВС України) та результати вивчення 252 кримінальних справ, розглянутих у судах за період 2006-2008 р.р. (126 справ, розглянутих апеляційним судом Дніпропетровської області; 126 справ, розглянутих районними (місцевими) судами Дніпропетровської області).У підрозділі 1.1 «Ґенеза теоретичних уявлень і законодавства щодо кримінально-процесуальної компетенції слідчого органів внутрішніх справ» у результаті аналізу теоретичних уявлень відмічено, що науковці використовували поняття правового або процесуального положення слідчого, його процесуального статусу. У підрозділі 1.2 «Поняття і структура кримінально-процесуальної компетенції слідчого органів внутрішніх справ» проведено аналіз досліджень поняття компетенції державних органів у теорії права та кримінально-процесуальній теорії. Функціональні альтернативи слідчого ОВС виражені у його можливості здійснювати іншу, окрім кримінального переслідування, кримінально-процесуальну функцію, а функціональними еквівалентами виступають компетенції тих органів кримінального судочинства, які можуть замінити слідчого у виконанні його функції. Досліджуючи межі кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС, зроблено висновок, що субєкт вищого компетенційного рівня має справу з результатом роботи субєкта нижчого рівня, тому закон вважає першого «компетентним» для втручання у діяльність другого (слідчий - субєкт вищого компетенційного рівня щодо органу дізнання, а прокурор - щодо слідчого). У підрозділі 1.3 «Функціональне призначення кримінально-процесуальної компетенції слідчого органів внутрішніх справ» визначено, що функціями кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС є: 1) забезпечення застосування права - упорядкування діяльності учасників досудового слідства (кримінально-процесуальна компетенція слідчого ОВС є моделлю, що містить певний алгоритм застосування права на практиці); 2) забезпечення реалізації права - упорядкування власної процесуальної діяльності (кримінально-процесуальна компетенція забезпечує утримання слідчого ОВС у межах певної процедури, що гарантує здійснення ним функції у максимально ефективний спосіб та застосування однакових кримінально-процесуальних засобів щодо всіх членів суспільства, залучених до провадження у кримінальній справі); 3) встановлення обсягу й меж публічних справ, покладених на слідчого ОВС (функціональний, процедурний та обєктний аспекти розподілу сфер впливу).Компетентність слідчого ОВС - це такий рівень знань та професійно-ділових якостей особи, що дозволяє їй максимально ефективно реалізувати власну кримінально-процесуальну компетенцію, виконуючи завдання у системі кримінального судочинства. Діяльність субєктів, які ведуть кримінальний процес, наслідки якої не співпадають із заявленими кримінально-процесуальними цілями, що призводить до невиконання завдань та недосягнення цілей всією системою органів судочинства, є їх дисфункцією. Додатковими аргументом на користь цього твердження є те, що під час здійснення кримінального переслідування слідчий досягає у своїй діяльності наслідків - викриття особи, що вчинила злочин, після яких його діяльність у кримінальній справі завершується. З точки зору якісного наповнення обсяг предмета відання слідчого ОВС - це така сукупність відносин в матеріальному та соціальному середовищі, що мають звязок з предметом доказування у кримінальній справі, впливаючи на які слідчий здійснює кримінально-процесуальну функцію. Внутрішні (інтенсивні) межі сфери впливу слідчого відповідають межам, встановленим переліком підслідних йому кримінальних справ (кількісне наповнення предмета відання).

Основний зміст

Проведене дослідження дозволяє зробити низку теоретичних висновків, які відображають результати, що свідчать про досягнення мети дослідження та виконання всіх завдань, поставлених у роботі. У дисертації розвязана конкретне наукове завдання, що має істотне значення для науки кримінального процесу: вперше комплексно досліджено кримінально-процесуальну компетенцію слідчого ОВС, на підставі чого отримано нові науково обґрунтовані висновки, до основних з яких належать такі.

1. Кримінально-процесуальна компетенція слідчого ОВС - це викладений кримінально-процесуальним законом обсяг публічних справ, змістом яких є порушення і розслідування кримінальних справ, віднесених законом до його відання, з метою підготовки їх до судового розгляду.

2. Компетентність слідчого ОВС - це такий рівень знань та професійно-ділових якостей особи, що дозволяє їй максимально ефективно реалізувати власну кримінально-процесуальну компетенцію, виконуючи завдання у системі кримінального судочинства.

3. Кримінально-процесуальна функція - це визначений законом головний напрямок діяльності та досягнуті обєктивні наслідки, що повинні співпадати із заявленими цілями такої діяльності та в результаті досягнення яких діяльність є вичерпаною.

4. Діяльність субєктів, які ведуть кримінальний процес, наслідки якої не співпадають із заявленими кримінально-процесуальними цілями, що призводить до невиконання завдань та недосягнення цілей всією системою органів судочинства, є їх дисфункцією.

5. Слідчий ОВС виконує функцію кримінального переслідування. Додатковими аргументом на користь цього твердження є те, що під час здійснення кримінального переслідування слідчий досягає у своїй діяльності наслідків - викриття особи, що вчинила злочин, після яких його діяльність у кримінальній справі завершується.

6. Предмет відання слідчого - це сфера суспільних відносин, повязаних із вчиненим злочином та які підлягають законному впливу під час здійснення слідчим притаманної йому кримінально-процесуальної функції.

7. З точки зору якісного наповнення обсяг предмета відання слідчого ОВС - це така сукупність відносин в матеріальному та соціальному середовищі, що мають звязок з предметом доказування у кримінальній справі, впливаючи на які слідчий здійснює кримінально-процесуальну функцію. Кількісна сторона обсягу предмета відання слідчого ОВС характеризується кількістю підслідних йому кримінальних справ.

8. Межі предмета відання слідчого - це межі сфери впливу слідчого під час його діяльності. Внутрішні (інтенсивні) межі сфери впливу слідчого відповідають межам, встановленим переліком підслідних йому кримінальних справ (кількісне наповнення предмета відання). Зовнішні (екстенсивні) межі сфери впливу слідчого відповідають межам відносин, на які він має вплинути під час розслідування певної кримінальної справи (якісне наповнення предмета відання).

9. З огляду на встановлення чітких меж предмета відання надання повноважень слідчому ініціювати передавання кримінальної справи до слідчого підрозділу іншої ланки дозволить вчасно здійснити більш кваліфіковане розслідування.

10. До заборонених методів примусу під час здійснення повноважень слідчим слід додати застосування препаратів та речовин, які викликають неконтрольовані особою фізіологічні процеси.

11. Обмеження повноважень слідчого щодо провадження слідчих дій судовим контролем повязане з гарантією конституційних прав громадян. Тому вірним було б прийняття рішення судом тільки щодо надання дозволу на обмеження конституційних прав, а рішення щодо слідчої дії перебуває винятково у межах повноважень слідчого.

12. Процесуальне рішення слідчого має гарантійне значення: 1) для учасників у кримінальній справі (повідомляючи про зміни меж можливого процесуального примусу, слідчий забезпечує можливість учасників обирати відповідну поведінку, оскаржувати таке рішення); 2) для здійснення слідчим повноважень щодо процесуальних дій (забезпечує можливість слідчого обмежувати права певних осіб для провадження процесуальних дій).

13. Оскільки нагляд за провадженням у кримінальній справі слідчим слідчого підрозділу обласного рівня здійснює прокурор області, то слідчі з усіх питань повинні звертатися саме до нього. З питань, що за КПК належать до відання районного прокурора, слідчі повинні звертатися до прокурора району, на території якого знаходиться слідчий підрозділ. Таким чином, можна уникнути плутанини зі зверненнями слідчих до прокурорів різних районів у багатоепізодних кримінальних справах.

14. Судовий контроль здійснюється тим судом, в районі діяльності якого вчинено злочин. У разі обєднання в одному провадженні кримінальних справ, коли ці справи підсудні декільком судам, судовий контроль здійснює той суд, в районі діяльності якого провадиться досудове слідство. Виняток становить лише здійснення судового контролю під час оскарження рішення у кримінальній справі зацікавленою особою. Скарга може розглядатися тим судом, до якого особа подала скаргу, але у випадку, якщо оскаржуване рішення стосується безпосередньо території обслуговування саме цього суду.

1. Городецька М.С. Кримінально-процесуальна функція слідчого / М.С. Городецька // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2007. - Спеціальний випуск № 1 (36) «Актуальні питання протидії злочинності». - С. 252-259.

2. Городецька М.С. Кримінально-процесуальні рішення слідчого: інформаційне й гарантійне значення / М.С. Городецька // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2008. - № 3 (39). - С. 321-327.

3. Городецька М.С. Окремі питання розширення судового контролю на досудовому слідстві / М.С. Городецька // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 43. - С. 128-131.

4. Городецька М.С. Обмеження повноважень слідчого засобами відомчого та судового контролю і прокурорського нагляду / М.С. Городецька // Вісник прокуратури. - 2009. - № 8 (98). - С. 91-97.

5. Городецька М.С. Реформування кримінально-процесуального законодавства щодо функціонального призначення слідчого / М.С. Городецька // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства: матер. круглого столу 25 травня 2007 р. - Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2007. - С. 41-44.

6. Городецька М.С. Цільове призначення рішень слідчого / М.С. Городецька // Слідча діяльність: проблеми теорії та практики: наук.-практ. конф. та круглий стіл 22-26 травня 2008 р. - Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. - С. 147-149.

7. Городецька М.С. Функції слідчого / М.С. Городецька // Досудове слідство: шляхи вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (30 листопада 2007 року, м. Івано-Франківськ) / М-во внутр. справ України, Прикарпат. юр. ін-т Львівськ. держ. ун-ту внутр. справ. - м. Івано-Франківськ: ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2008. - С. 339-350.

8. Городецька М.С. Межі кримінально-процесуальної компетенції слідчого органів внутрішніх справ / М.С. Городецька // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених (23-24 квітня 2009 року) / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. - Ч. IV. - С. 197-199.

9. Городецька М.С. Поняття та структура предмету відання слідчого / М.С. Городецька // Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи: матер. І міжнарод. наук.-практ. конф. (24 квітня 2009 року, м. Сімферополь) / М-во освіти і науки України, Економ.-прав. ф-т Одеської нац. юр. акад. у м. Сімферополі. - м. Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2009. - С. 524-526.

10. Gorodetska M.S. The competence of an investigator in human rights protection / M.S. Gorodetska // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ, 2008. - № 4-5. - С. 107-108.