Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп - Автореферат

У звязку з цим значний інтерес представляє аналіз процесуальних проблем створення та діяльності слідчо-оперативних груп (СОГ) як найбільш вдалої та універсальної форми взаємодії, оскільки, як свідчить практика, розкриття та розслідування найбільш небезпечних і, як правило, латентних або таких, що вчиняються організованими групами злочинів, є не тільки складним, але інколи й неможливим без застосування колективних форм роботи різних правоохоронних органів, без обєднання їх зусиль на вирішення загальних завдань. Деякі проблемні аспекти взаємодії органів досудового слідства та дізнання в складі слідчо-оперативної групи в різний час були обєктом дослідження як вітчизняних науковців (О.В. Для досягнення цієї мети в процесі дослідження ставилися такі основні задачі: зясувати правову сутність слідчо-оперативних груп як специфічної форми взаємодії органів досудового слідства і дізнання при розкритті та розслідуванні злочинів, проаналізувати відмінності її від інших форм взаємодії, розробити класифікацію СОГ; на базі проведеного дослідження сформулювати основні положення і пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства та правозастосувальної практики взаємодії органів досудового слідства і органів дізнання в складі слідчо-оперативних груп. слідчий оперативний досудове розслідування Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також окремі наукові методи: системно-структурний (визначено місце взаємодії в складі СОГ в системі інших форм взаємодії органів досудового слідства та дізнання; функціональне призначення цих організаційно-процесуальних формувань, їх процесуальне положення, види, особливості створення і діяльності при розкритті та розслідуванні окремих видів злочинів); історичний (проаналізовано становлення і розвиток різних форм взаємодії між органами досудового розслідування, і, зокрема, в складі СОГ); порівняльно-правовий (розглянуто окремі особливості провадження розслідування слідчо-оперативними групами в різних регіонах України, а також в окремих зарубіжних країнах); статистичний (використовувались статистичні показники діяльності органів досудового слідства та дізнання); узагальнення (систематизовано й проаналізовано різні позиції вчених стосовно досліджуваної проблеми); соціологічний (проводилось опитування співробітників органів дізнання, слідчих, результати якого використані при формулюванні висновків і пропозицій) та ін.Докладно розглядається природа та особливості таких форм взаємодії, як повідомлення слідчого про результати оперативно-розшукових заходів, виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого, допомога органу дізнання при провадженні окремих слідчих дій, що, в свою чергу, на подальших сторінках роботи дало змогу визначити спільні та відмінні риси вказаних форм з такою, як взаємодія в складі слідчо-оперативних груп. У підрозділі 1.2 "Слідчо-оперативна група як специфічна форма взаємодії органів досудового слідства і дізнання при розкритті та розслідуванні злочинів" зазначається, що така форма взаємодії, як діяльність в складі слідчо-оперативної групи, передбачає використання як процесуальних, так і непроцесуальних форм взаємодії, поєднання процесуальних і непроцесуальних методів розслідування та розкриття злочинів, і саме тому СОГ є складною, організаційно-процесуальною формою взаємодії. Отже, на думку дисертанта, слідчо-оперативна група, як специфічна форма взаємодії органів досудового слідства та дізнання при розкритті та розслідуванні злочинів, - це внутрішньо-упорядковане формування тимчасового характеру, яке у випадку необхідності створюється за рішенням відповідної посадової особи правоохоронного органу (тобто, є позаштатним) як до, так і після порушення кримінальної справи, що обєднує в собі під керівництвом особи, яка володіє процесуальними повноваженнями, співробітників правоохоронних органів та інших фахівців, які здійснюють різні види державно-правової діяльності (як кримінально-процесуальну, так і оперативно-розшукову) з використанням притаманних їм засобів і методів роботи, спрямованої на вирішення завдань досудового провадження в кримінальних справах. У пункті 1.3.1 "Завдання слідчо-оперативних груп" відзначається, що завдання, які стоять перед слідчо-оперативними групами, зумовлені: по-перше, метою всього кримінального судочинства, якою є захист суспільства і громадян від злочинних посягань, захист їх честі, гідності, життя, здоровя, майнових та інших прав і інтересів, що охороняються законом, а також поновлення порушених прав; по-друге, функціональною роллю СОГ, що визначається залежно від функціонального призначення посадових осіб, які входять до її складу, і якою є розслідування злочинів; по-третє, випливають із загальних завдань кримінального процесу (ст.2 КПК) і специфічних завдань стадії досудового розслідування. Другий розділ "Порядок створення слідчо-оперативних груп та особливості правовідносин, що виникають в процесі їх діяльності" присвячений розгляду процесуальних та орга

Основний зміст роботи