Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристики, класифікація - Курсовая работа

Поняття доказів відноситься до числа фундаментальних категорій у кримінальному процесі. Але в сучасній юридичній науці існує декілька поглядів на природу доказів, їх зміст, класифікацію, джерела, і тому виникає необхідність точного наукового визначення цих категорій.Успішне вирішення завдань кримінального судочинства вимагає, щоб у кожній розглядуваній судом справі було винесено законний i обгрунтований вирок, щоб у цьому вироку було дано правильну i таку, що відповідає обєктивній дійсності, відповідь на питання про те, чи було вчинено злочин i який саме, які його наслідки, ким він учинений, який ступінь суспільної небезпеки злочину, а також на інші питання, що мають значення для правильного вирішення справи. 65 КПК України зазначає, що доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визначення в чинному законодавстві доказів як фактичних даних, тобто даних про факти, підкреслює дуже важливу обставину: доказами є тільки відомості про факти, обставини, не можна розглядати як докази припущення, міркування. Одні вчені вважають, що під фактичними даними необхідно розуміти тільки факти, інші - факти та відомості про них, на думку третіх - фактичні дані - це лише відомості про факти. Це означає, що будь-яке явище, подія, будь-які дії, які були чи є - підпадають під поняття факти.Адже допомагає зясувати особливості їх збирання, перевірки та оцінки, правильно визначити шляхи використання таких доказів, їх значимість для доведення тих чи інших обставин, що входять до предмета доказування. Коли, скажімо, слідчий перевіряє версії - першу про вчинення вбивства потерпілого його дружиною, і другу - про вбивство іншою особою в звязку з його службовою діяльністю, то докази, які свідчитимуть про те, що дружина потерпілого напередодні вбивства придбала зброю, що вона була спортсменкою, займалася стрільбою, своїй подрузі казала, що має намір вбити чоловіка через свої ревнощі, є обвинувальними щодо версії про вбивство потерпілого дружиною і виправдувальними щодо версії про вбивство його іншою особою в звязку із службовою діяльністю. Прямим є доказ, який прямо і безпосередньо встановлює таку обставину, а непрямим - доказ, який встановлює ці обставини через «проміжний факт». Трусов вважає, що всі докази можна розглядати як прямі або непрямі в залежності від їх відношення до будь-якої з обставин, які підлягають доказуванню і з засобу їх доказування (під обставинами, що підлягають доказуванню автор розуміє тільки обставини, які складають кінцеву мету доказування). Прямими доказами пропонується вважати ті докази, які однозначно підтверджують або спростовують обставини, що підлягають доказуванню, а непрямими - ті, що неоднозначно підтверджують або спростовують обставини предмета доказування.Під джерелами доказів, як вже зазначалося, маються на увазі матеріальні носії певної інформації, яка розглядається як доказ у кримінальній справі. Вказана стаття відносить до джерел доказів наступні: показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, показання обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих та судових дій, протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, інші документи. Поки доказова інформація, яку мають певні особи, не одержана від них і не зафіксована в передбаченій КПК України формі, не викладено у висновку експерта, в документі, доказів ще немає, а отже, і їх джерел, які повинні знаходитися у справі. Тобто можна сказати, що всі джерела доказів являють собою або предмети матеріального світу, що несуть певну інформацію, яка стосується справи, або документи - в широкому розумінні, які також закріплюють відомості про факти, що мають значення в справі. Показання свідків - це усне повідомлення особи про обставини, які мають значення для кримінальної справи, про які їй стало відомо під час безпосереднього спостерігання злочину, із слів інших осіб або документів і які надані слідчому або суду у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.Поняття доказів відноситься до числа головних в теорії доказів та доказового права. Тому зміст, який владується в визначення доказів, істотно впливає на встановлення прав та обовязків учасників кримінального процесу. Легальне закріплення визначення поняття «докази» вирішило багато теоретичних питань. На нашу думку, законодавець досить вдало закріпив визначення доказів в кримінально - процесуальному законі. Більшість вчених схиляються до думки, що протоколи ОРД повинні і далі бути непроцесуальним способом отримання фактичних даних, бо обєднання кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової діяльності може понести дуже тяжкі наслідки та масштабно порушувати права людини в Україні.

План

Вступ

Розділ 1. Поняття доказів та їх зміст

Розділ 2. Класифікація доказів

Розділ 3. Поняття та система джерел доказів

Висновок

Список використаних нормативних актів і літератури

Поняття доказів відноситься до числа головних в теорії доказів та доказового права. Тому зміст, який владується в визначення доказів, істотно впливає на встановлення прав та обовязків учасників кримінального процесу.

Легальне закріплення визначення поняття «докази» вирішило багато теоретичних питань. На нашу думку, законодавець досить вдало закріпив визначення доказів в кримінально - процесуальному законі.

Але на сьогодні дуже актуальними стали дискусії щодо процесуального значення результатів ОРД. Більшість вчених схиляються до думки, що протоколи ОРД повинні і далі бути непроцесуальним способом отримання фактичних даних, бо обєднання кримінально-процесуальної та оперативно- розшукової діяльності може понести дуже тяжкі наслідки та масштабно порушувати права людини в Україні.

Список використаних нормативних актів і літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року

2. Кримінальний Кодекс України

3. Кримінально-процесуальний кодекс України

4. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року (із змінами від 4 червня 1993 року, 3 грудня 1997 року та 30 травня 2008 року) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлений вироку»

6. Ю.М. Грошевий, В.М. Хотенець. Кримінальний процес України. Загальна частина: підручник. - Х: 2000.

7. М. А. Чельцов. Советский уголовный процесс, М., 1951

8. Л.Д. Удалова. Кримінальний процес України. Загальна частина: навч. Посібник. - К: 2005

9. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За загальною редакцією Ю.П. Аленіна. - X.: ТОВ «Одіссей», 2009.

10. Є. Г. Коваленко. Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2004

11. Гмирко В. Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристики, класифікація. Конспект проблемної лекції. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України. - 2002

12. Міхєєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. - К.: 1999.

13. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право. Курс лекцій: навчальний посібник. - К.: 2005.

14. Рыжаков А.П. Уголовний процес: Учебник для вузов. - М.: 1999.

15. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. - К.: 2003.

16. Кримінальний процес: підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. - Х.: Право, 2010.

Размещено на