Кримінально-правове значення незаконного збагачення осіб, пов"язаних із суб"єктом владних повноважень - Статья

Однак вважаємо, що з огляду на українську практику освоєння коштів, отриманих у результаті корупційних діянь, за якою сам корупціонер офіційно не володіє значними активами, а його близькі особи є дуже заможними людьми, що є нічим іншим, як приховуванням корумпованості службової особи, а також убезпеченням злочинно нажитих активів, які в разі викриття службовця у вчиненні окремого корупційного злочину не підлягатимуть конфіскації, включення майнових активів близьких родичів до обєкта фінансового контролю, а їх самих - до кола субєктів незаконного збагачення є необхідною умовою дієвості завершального етапу протидії корупції, зокрема й норми про незаконне збагачення. 368-2 КК України караним діянням є передача особою, уповноваженою на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджується доказами, будь-якій іншій особі. У звязку із цим наведена форма обєктивної сторони незаконного збагачення (передача особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів іншій особі) є «мертвою», оскільки необхідно спочатку довести, що службовець перед цим набув такі активи. Така форма обєктивної сторони незаконного збагачення, як передача особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (раніше - службовою особою), таких активів (раніше - вигоди, майна) іншим особам (раніше - близьким родичам), буквально означає не що інше, як вчинення дії саме спеціальним субєктом (а не іншою особою) щодо ви-лучения активів зі своїх фондів власності з наступним наданням (передачею) їх іншим особам. 368-2 КК України, за яким під передачею активів розуміється їх відчуження саме з фондів володіння особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, або передання таких активів цією особою іншим особам у користування.

1. Денисов С.А. Информационная политика Российского государства как условие для развития коррупции в стране / С.А. Денисов // Образование против коррупции: сб. статей. Волгоград: ВРОО «Юридическая народная школа», 2003. С. 37-42.

2. Дмитрук М.М. «Мертві норми» КК України: спроба наукового пояснення поняття та причин виникнення / М.М. Дмитрук // Право України. 2010. № 6. С. 226-232.

3. Как бороться с коррупцией / Управление экономической и природоохранной деятельности ОБСЕ [Електронний ресурс]. Режим доступу: eea/l3740?download=true.

4. Киричко В.М. Кримінальна відповідальність за корупцію / В.М. Киричко. X.: Право, 2013. 424 с.

5. Кочеров М.В. Відповідальність за незаконне збагачення (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М.В. Кочеров ; Державний НДІ МВС України. К., 2013. 20 с.

6. Кучерявый Н.П. Ответственность за взяточничество / Н.П. Кучерявый. М.: Госюриз- дат, 1957. 187 с.

7. О контроле за соответствием расходов лиц, замещающих государственные должности, и иных лиц их доходам: Федеральный закон от 3 декабря 2012 г. № 230-ФЗ [Електронний ресурс]. Режим доступу: .

8. О судебной практике по делам о взяточничестве: Постановление Пленума Верховного Суда Республики Беларусь от 26 июня 2003 г. № 6 [Електронний ресурс]. Режим доступу: .

9. О судебной практике по делам о взяточничестве и коммерческом подкупе: Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 10 февраля 2000 г. № 6 [Електронний ресурс]. Режим доступу: Шр://ппвс.рф/2000/ро8Іапоу1епіе-р1епита-У8-г1/Ж)6-оі-10.02.2000.Мші.

10. О судебной практике по делам о взяточничестве и об иных коррупционных преступлениях: Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 9 июля 2013 г. № 24 [Електронний ресурс]. Режим доступу: М1р://ппвс.рф/2013/ро81апоу1еше-р1епита-У8-г1:/ N24-ot-09.07.2013.html.

11. Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 11 лютого 2015 р. № 1660-д [Електронний ресурс]. Режим доступу: webproc4_2?id=&pf3516=1660-д&sk1=9.

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства України з питань запобігання корупції: проект Закону України від 9 січня 2015 р. № 1660-1 [Електронний ресурс]. Режим доступу: .

13. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції: проект Закону України від 30 січня 2015 р. № 1660-д [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/p1s/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=1660- д&sk1=9 .

14. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/l700-18.

15. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7 квітня 2011 р. № 3206- VI [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/3206-17.

16. Про засади запобігання та протидії корупції: Закон України від 11 червня 2009 р. № 1506- VI [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/l506-17.

17. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/422/96-вр.

18. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 р. № 964- IV [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/964-15.

19. Рішення Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. у справі № 1-27/2010 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/v021p710-10.

20. Рішення Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. у справі № 1-27/2010 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoп4.rada.gov.ua/laws/show/v021p710-10.

21. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21-22. С. 135.

22. Сычева С.И. Объективная сторона взяточничества: характерные признаки и детали / С.И. Сычева // Чиновник. 2006. № 3(43). [Електронний ресурс]. Режим доступу: .

23. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг: [навч.-практ. посібник] / [В.І. Тютюгін, Ю.В. Гродецький, С.В. Гізимчук] ; за ред. В.Я. Тація, В.І. Тютюгіна. X.: Право, 2014. 232 с.

24. Хавронюк М.І. Про третіх осіб, які знали або повинні були знати... / М.І. Хавронюк [Електронний ресурс]. Режим доступу: zakonodavstvo-ta-komentari/2059-pro-tretikh-osib-iaki-zna1y-abo-povynni-bu1y-znaty.htm1.