Кримінально-правова та кримінологічна характеристика громадських робіт як виду покарання - Автореферат

Введення у чинний Кримінальний кодекс України правових норм щодо громадських робіт зумовлювалося інтеграцією українського законодавства у світову (особливо європейську) систему права, а також приведенням його у відповідність до якісно нового характеру політичних, економічних, соціальних та інших видів відносин, що склалися в суспільстві. Необхідність активізації наукових розробок проблеми громадських робіт набуває значної ваги ще й з огляду на невирішеність багатьох кримінологічних питань, повязаних, насамперед, з профілактичною роботою з особами, що відбувають це покарання. Слід зазначити, що значний виправно-профілактичний потенціал громадських робіт, підтверджений практикою їх застосування у всьому світі, можливість позитивного впливу на різноманітні сторони особистості винного, дозволили б реалізовувати навіть такі складові мети покарання як виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Тому необхідний глибокий аналіз не лише кримінально-правових, але й кримінологічних аспектів застосування даного виду покарання з тим, щоб розробити практичні рекомендації по покращенню профілактичної роботи з особами, засудженими до громадських робіт. Загалом питання громадських робіт досліджувалося у звязку з вирішенням інших проблем - визначення цілей та сутності покарання, його призначення й ролі у запобіганні злочинам, місця у здійсненні кримінально-правової політики боротьби зі злочинністю тощо.Відносно громадських робіт, то ефективність застосування їх у всьому світі підтверджують дані стосовно рецидиву серед осіб, яким призначалися громадські роботи, у порівнянні з аналогічними даними стосовно засуджених до позбавлення волі, а також рівень так званого "успішного проходження програми”. Згідно даних Державного департаменту з питань виконання покарань, станом на 1 липня 2006 року число засуджених, що ухиляються від відбування громадських робіт складало 0,2% від загальної кількості засуджених до цього покарання; серед осіб, яким суди замінили невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі в порядку ст.82 КК України на громадські та виправні роботи, цей показник становить 1,7%. Крім того, рекомендується поєднати громадські роботи зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, для чого визнати зазначене покарання таким, що може застосовуватися і як основне, і як додаткове, й внести громадські роботи до визначеного у ст.77 КК переліку додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. У підрозділі 1.2 "Диференціація відповідальності та індивідуалізація покарання в процесі призначення громадських робіт" дисертант досліджує проблему реалізації принципу індивідуалізації покарання та диференціації відповідальності під час застосування громадських робіт. Відтак, рекомендується передбачити посильний характер громадських робіт для неповнолітніх (як це зроблено у кримінальному законодавстві Російської Федерації) та встановити необхідність проведення медичного огляду неповнолітніх перед початком відбування покарання у виді громадських робіт, у звязку з чим викласти ч.1 ст.100 КК України у такій редакції: "Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16-ти до 18-ти років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім посильних для нього робіт у вільний від навчання чи основної роботи час.

Основний зміст роботи

1. Павленко В.Г. Громадські роботи як вид кримінального покарання // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2002. - № 2. - С.186-188.

2. Павленко В.Г. Громадські роботи в системі покарань, не повязаних з позбавленням волі: загальна характеристика та шляхи вдосконалення // Право України. - 2003. - № 11. - С.97-101.

3. Павленко В.Г. Кримінальне покарання у виді громадських робіт: диференціація відповідальності та індивідуалізація покарання в процесі застосування // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип.22. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С.547-552.

4. Павленко В.Г. Кримінальне покарання у вигляді громадських робіт: практика застосування судами України // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 25. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - С.493-497.

5. Павленко В.Г. Кримінологічна характеристика злочинів, за вчинення яких застосовуються громадські роботи: аналіз даних про особистість злочинців // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2005. - № 1. - С.46-51.