Кримінально-правова охорона правопорядку у сфері медичної діяльності - Автореферат

Для досягнення цієї мети автором дослідження були поставлені наступні задачі: 1) на основі узагальнення й синтезу міждисциплінарних положень різних юридичних наук створити модель сфери медичної діяльності як обєкта правового регулювання та зясувати його звязки з обєктами, охорона яких входить до завдань кримінального права; 2) обґрунтувати доцільність визнання правопорядку в сфері медичної діяльності як самостійного обєкта кримінально-правової охорони та зясувати його компоненти; 3) проаналізувати тенденції, результати та перспективи криміналізації суспільно небезпечних діянь в сфері медичної діяльності; 4) визначити та уточнити зміст підстав кримінальної відповідальності за злочини у сфері медичної діяльності, визначити загальні ознаки та систему таких злочинів за чинним кримінальним законодавством; 5) здійснити детальну кримінально-правову характеристику складів злочинів у сфері медичної діяльності; 6) зясувати, з урахуванням сучасного стану кримінального законодавства й правозастосовної практики, способи забезпечення кримінальним правом охорони правопорядку у сфері медичної діяльності в Україні й напрямки їх реалізації; 7) розкрити механізми впливу на забезпечення правопорядку у сфері медичної діяльності та його охорону таких кримінально-правових інститутів, як обставини, що виключають злочинність діяння, покарання й звільнення від нього, звільнення від кримінальної відповідальності; 8) виявити тенденції розвитку вітчизняного кримінального законодавства щодо злочинів, які здатні загрожувати правопорядку у сфері медичної діяльності, узагальнити позитивний зарубіжний досвід кримінально-правової протидії посяганням на зазначений обєкт. Діалектичний метод було використано при визначенні сутності, змісту й структури правопорядку в сфері медичної діяльності, формулюванні поняття злочинів у сфері медичної діяльності, підстав кримінальної відповідальності за них, вивченні інших проблем у їх розвитку та взаємозвязку. Порівняльно-правовий метод - дозволив виявити спільні та відмінні положення щодо забезпечення правопорядку у сфері медичної діяльності кримінально-правовими засобами в України та зарубіжних країн, історичний та історико-порівняльний - прослідкувати формування правопорядку у сфері медичної діяльності та його ґенезу як обєкта правового регулювання й захисту, зясувати тенденції у створенні інституту кримінально-правої охорони правопорядку у сфері медичної діяльності. 6) здійснено класифікацію злочинів у сфері медичної діяльності залежно від аспекту медичної діяльності, якої стосується злочин: (1) злочини, що полягають в невиконанні або неякісному виконанні професійних обовязків в сфері медицини; (2) злочини, що вчиняються при медичному експериментування; (3) злочини, повязані із незаконним використанням можливостей медицини; (4) злочини, повязані з незаконним використанням трансплантології та донорства крові. 7) розкрито складний (комплексний) характер структури видового обєкта злочинів у сфері медичної діяльності, яка зумовлюється звязком категорій „правопорядок”, „медична діяльність” та „здоровя і життя людини”, на підставі чого визначено особливості характеру суспільної небезпечності цих злочинів та сформульовано нові положення, що розкривають зміст основних безпосередніх обєктів цих злочинів, як порядку суспільних відносин у сфері медичної діяльності;У підрозділі 1.1 «Механізм правового регулювання медичної діяльності в Україні» розкрито соціальну й правову сутність категорій „медицина”, „медична діяльність”, зміст відповідних відносин, показано вплив на них правових положень. Підрозділ 1.2 «Методологічні засади дослідження проблем кримінально-правової охорони правопорядку у сфері медичної діяльності» визначає теоретико-прикладний інструментарій, що служить для наукової розробки феноменів кримінально-правової охорони правопорядку у сфері медичної діяльності. Здійснено порівняння кримінально-правових заборон у сфері медичної діяльності за кримінальними законами різних років й виявлено наступність у підходах до криміналізації ряду діянь („традиційних” злочинів у сфері медичної діяльності - незаконного проведення аборту, ненадання допомоги хворому та ін.) й деякі нові результати криміналізації (неналежне виконання професійних обовязків медичним або фармацевтичним працівником, порушення прав пацієнта, незаконне розголошення лікарської таємниці тощо). Їх визначено як передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння, яке вчиняється медичним працівником у звязку з виконанням, невиконанням чи неналежним виконанням своїх обовязків з надання медичної допомоги чи медичної послуги, або собою, яка не має права на заняття медичною діяльністю, але здійснює її, завдаючи шкоду порядку суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом, Виявлено родові й видові ознаки злочинів у сфері медичної діяльності (1) наявність у складі злочину ознак спеціального субєкта (медичного, фармацевтичного працівника); (2) обумовленість злочинного діяння виконанням (невиконанням) ним своїх професійних або службових обо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ