Кримінально-правова характеристика злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків - Автореферат

Політичні, економічні та соціальні зміни в Україні, перехід до громадського суспільства, характеризується двома тенденціями: з одного боку - це демократизація та лібералізація усіх сфер суспільного життя, а з іншого - загострення соціальних протиріч та погіршення характеристик злочинності. Одним з таких пріоритетних питань є кримінально-правова протидія злочинам проти моральності у сфері статевих стосунків, які викликають особливу стурбованість суспільства, бо у сучасному суспільстві має місце певна тенденція до падіння морально-духовної культури населення, що значною мірою негативно впливає на формування духовних цінностей дітей та молоді. В науці кримінального права питанням протидії злочинам проти моральності взагалі і проти моральності у сфері статевих стосунків зокрема приділялася і приділяється увага в працях таких українських та зарубіжних вчених як М.М. Плотніковою "Кримінальна відповідальність за організацію заняття проституцією" (2010 р.), але комплексного кримінально-правового дослідження протидії злочинам проти моральності у сфері статевих стосунків поки ще не здійснювалось, тому обрана тема дисертації вважається досить актуальною. У процесі дослідження були використані наступні наукові методи: діалетичний - дозволив розглянути питання кримінальної відповідальності за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків через поглиблене вивчення більш загальних категорій кримінального права, а також у відносно статичному плані і водночас у розвитку; історико-правовий - використаний при зясуванні історичних витоків і генезису кримінально-правових норм про відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків; системно-структурний - при встановленні місця розглядуваних складів злочинів в системі кримінально-правових норм та категорій; догматичний - при аналізі норм, що встановлюють відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків; порівняльно-правовий - при порівнянні досліджуваних норм КК України між собою та з відповідними нормами кримінального законодавства інших країн.

За темою дисертації автором опубліковано девять наукових статей у фахових наукових виданнях України та три тези доповідей та конференціях. Загальний обсяг публікацій ? 2,5 д.а.

Структура дисертації побудована відповідно до її мети, завдань та предмета дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що обєднують десять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок, з яких основний текст ? 181 сторінка, додатки ? 4 сторінки, список використаних джерел (всього 205 найменування) - 20 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається її звязок з науковими планами та програмами, мета і завдання, обєкт, та предмет, а також методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів та їх значення для розвитку теорії науки кримінального права, правозастосовчої діяльності, удосконалення закону про кримінальну відповідальність, навчального процесу, відображені публікації за темою дисертації та апробація результатів дослідження.

Розділ 1. "Загальна характеристика злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків як категорії кримінального права" складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Історія становлення та сучасний стан законодавства України про злочини проти моральності у сфері статевих стосунків" проаналізовано становлення законодавства, яке встановлювало кримінально-правові заборони щодо певних діянь у сфері статевої моральності та сучасний стан вітчизняного законодавства, спрямованого на протидію злочинам у сфері статевих стосунків.

Визначено, що норми про кримінальну відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків мають дуже тривалу історію розвитку, яка проявляє суперечливий та мінливий характер, оскільки в одні періоди кримінальне караними визначаються одні діяння, що посягають на статеву моральність, в інші періоди коло цих діянь має зовсім інший вигляд. При цьому в різні періоди вони містяться серед різних категорій кримінально-правових норм.

Зазначається, що першими законодавчими актами, які діяли на території сучасної України, і якими передбачалася відповідальність за ці злочини, були Статути князів київських Володимира і Ярослава Мудрого про церковні суди. Наступними примітними джерелами права були Статут Великого Князівства Литовського в редакцій 1588 р., Соборне Уложення 1649 р. та Артикул воїнський 1715 р. епохи Петра І. Але найбільш повно і систематизовано ця група злочинів була визначена в Уложенні про покарання кримінальні та виправні 1845 р., яке ознаки цих діянь передбачало в самостійній главі "О преступлениях против общественной нравственности и нарушении ограждающих оную постановлений", і в Кримінальному Уложенні 1903 р., яке ознаки даних діянь містило в основному в главі "О непотребстве".

У першому радянському української Кодексі 1922 р. злочини проти моральності у сфері статевих стосунків були передбачені у відділенні 4 "Злочини у сфері статевих стосунків" Глави V "Злочини проти життя, здоровя, волі і гідності особи". В тій самій главі в КК УРСР 1927 р. передбачалася відповідальність за втягнення у проституцію, звідництво, утримання місць розпусти але відповідальність за виготовлення, розповсюдження і рекламування порнографічних предметів - у главі "Порушення правил, що охороняють народне здоровя, громадську безпеку і публічний порядок".

У КК 1960 р. не існувало кримінальної відповідальності за втягнення в заняття проституцією, а статті, що передбачали відповідальність за утримання місць розпусту і звідництво (ст. 210 КК), а також за виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 211 КК), містилися в главі "Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоровя".

У чинному КК України 2001 р. злочини проти моральності у сфері статевих стосунків в цілому передбачаються в статтях 301, 302, 303 КК, які розташовані в розділі XII "Злочини проти громадського порядку та моральності". При цьому з початку дії Кодексу було криміналізовано в ст. 303 КК заняття проституцією, але Законом України від 12 січня 2006 р. це діяння було декриміналізовано, а Законом України від 20 січня 2010 року була принципово змінена конструкція ст. 301 КК, яка в частинах 4 і 5 нової редакції встановлює відповідальність за дії, повязані з обігом предметів, що містять дитячу порнографію.

У підрозділі 1.2. "Злочини проти моральності у сфері статевих стосунків за кримінальним законодавством зарубіжних країн" досліджено систему злочинів даної категорії, яка має місце у пострадянських державах і низці інших держав світу. Встановлено, що національний законодавець також дуже суперечливо ставиться як до визначення кола діянь, котрі розглядаються в якості злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків, так і до віднесення їх щодо тієї чи іншої кримінально-правової категорії.

Доведено, що одні й ті самі склади злочинів, що містять ознаки посягань на статеву моральність, в кодексах різних держав належать або до злочинів проти громадського порядку і моральності, або до злочинів проти моральності, або до злочинів проти сімї і неповнолітніх, або до статевих злочинів тощо. Крім того, в певних державах склади цих злочинів розміщені частково в одному розділі (главі), а частково - в іншому (в інших).

У підрозділі 1.3. "Поняття злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків як кримінально-правової категорії" розглядувані злочини представлені як окрема кримінально-правова категорія, що передбачається кількома статтями кримінального закону, має свій стрижень та зміст.

З урахуванням історичного розвитку вітчизняного законодавства та сучасного законодавства зарубіжних країн категорію злочини проти моральності у сфері статевих стосунків" запропоновано розглядати з позиції трьох рівнів - у вузькому (власному) розумінні, широкому розумінні і найбільш широкому розумінні.

Доведено, що у вузькому (власному) розумінні ця категорія включає склади злочинів, що передбачені у чинному КК України статтями 301, 302, 303 КК. У широкому розумінні ця категорія включає в себе також торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації або використання в порнобізнесі (ст. 149 КК) і розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК), бо в міжнародних документах порнографія, проституція і торгівля людьми визначаються як складові сексуальної експлуатації, а ст. 34 Конвенції про права дитини як однопорядкові діяння розцінює сексуальну експлуатацію і сексуальне розбещення дитини. Категорія злочини проти моральності у сфері статевих стосунків у найбільш широкому розумінні включає в себе категорію у широкому розумінні, а також багато інших діянь, які посягаючи на ту або іншу сферу життєдіяльності людей, одночасно спричиняють шкоду і статевій моральності. Ці інші діяння, які входять у зазначену категорію, можна поділити на три групи. Першу групу складають всі статеві злочини, оскільки в кодексах багатьох зарубіжних держав усі злочини проти моральності у сфері статевих стосунків в їх широкому розумінні віднесені до категорії статевих злочинів, більш того, така глава (розділ), наприклад, в КК Латвійської Республіки має назву "Злочинні діяння проти моральності і статевої недоторканості", а в КК Республіки Болгарія ? "Розпуста", тобто сфері статевої моральності в цих главах (розділах) надається пріоритетне значення у порівнянні з іншими складовими статевої сфери (недоторканість, свобода). Другу групу складають злочини, які за чинним КК України будуть кваліфікуватися як хуліганство з винятковим цинізмом, але в деяких зарубіжних державах вони розглядаються як самостійні (в тому числі як статеві) злочини (ексгібіціонізм, вуайєризм та інші непристойні дії, що порушують громадський порядок, але мають явний сексуальний характер). Третю групу складають діяння, які раніше у вітчизняному законодавстві вважалися злочинами, але в чинному КК України вони або декримніалізовані, або взагалі не передбачалися, однак в інших державах вони розцінюються як самостійні злочини (заняття проституцією, добровільний гомосексуалізм, інцест, двошлюбність та багатоженство, перелюби тощо).

Наголошується, що первинна увага в роботі буде надана розгляду категорії "злочини проти моральності у сфері статевих стосунків" в її вузькому (власному) розумінні.

У підрозділі 1.4. "Підстави та принципи криміналізації посягань на моральність у сферах статевих стосунків" розглядаються загальновизнані в науці кримінального права ключові підходи щодо криміналізації діянь.

Аналізуючи з позиції підстав та принципів криміналізації розглядувані склади злочинів, автор доходить висновку що в цілому чинний закон про кримінальну відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків не суперечить їх основним вимогам, а що стосується окремих невідповідностей, то вони будуть висвітлені у подальшому дослідженні.

Не відповідало принципу безпробільності відсутність в КК 1960 року норми, яка встановлює відповідальність за втягнення в заняття проституцією, принципу ненадмірності заборони не відповідало встановлення у попередній редакції ст. 303 КК 2001 року відповідальності за заняття проституцією, а принципу повноти складу не відповідали у попередній редакції ст. 303 КК ознаки сутенерства, оскільки під ті ознаки підпадали дії лише тих осіб, які займалися сутенерством у складі організованої групи.

Також доведено, що з позиції принципу визначеності та єдності термінології при характеристиці розглядуваних злочинів більш точним є словосполучення "у сфері статевих стосунків", ніж "у сфері статевих відносин", бо відповідно до словників сучасної української мови термін "відносини" доцільно використовувати в тих випадках, коли йдеться про звязки між людьми на макрорівні - суспільні відносини, економічні відносини, політичні відносини, коли ж маються на увазі звязки між людьми на мікрорівні, особисті звязки, то тут більш вдалим здається термін "стосунки" - сімейні стосунки, статеві стосунки.

Розділ 2. "Обєктивні та субєктивні ознаки злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків" складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. "Обєкт злочинів", виходячи з того, що слід розглядати злочин як явище реальної дійсності та склад злочину як ідеальну, абстрактну категорію, доведено, що злочин може посягати виключно на конкретний, безпосередній обєкт, а склад злочину містить ознаки загального, родового, видового та типового безпосереднього обєкта.

Здійснено розмежування обєктів злочину на обєкти індивідуального (життя, здоровя, воля, честь, гідність, статева свобода тощо) і суспільного (громадська безпека, довкілля, безпека виробництва тощо) значення. При цьому звернено увагу на те, що розділ ХІІ КК "Злочини проти громадського порядку та моральності" визначає обєктом кримінально-правової охорони не мораль (громадську мораль), а моральність. При зясуванні ж співвідношення понять "мораль" і "моральність" установлено, що мораль - це категорія суспільного значення, а моральність - категорія індивідуального значення, яка являє собою, насамперед, внутрішнє ставлення, визнання, міру реалізації норм моралі окремою людиною. Тобто при вчиненні розглядуваних злочинів обєктом є моральність людини або кількох осіб, тому робиться висновок, що недоцільно в одному розділі КК обєднувати ознаки категорій суспільного й індивідуального значення. Тим більш, це неправильно у разі посягання на моральність у сфері статевих стосунків, бо категорія "статева моральність" перебуває у нерозривному звязку з такими категоріями, як "статева свобода" і "статева недоторканість", і на це прямо вказують ознаки складів злочинів, передбачених статтями 301, 302, 303 КК.

У підсумку вноситься пропозиція ознаки статей 301, 302, 303 КК виключити з розділу ХІІ і передбачити в розділі IV Особливої частини КК, назву якого "Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи" можливо уточними, наприклад, таким чином: надати назву "Злочини проти сексуальної свободи і моральності" - як у КК Республіки Польщі, "Злочини проти статевого самовизначення" - як у КК ФРН або доповнити існуючу в чинному КК України назву вказівкою ще на один типовий безпосередній обєкт складів статевих злочинів і викласти цю назву наступним чином: "Злочини проти статевої моральності, статевої свободи та статевої недоторканості особи". У той же час можна назву розділу залишити такою, яка вона є в чинному КК України, бо в кримінальних кодексах багатьох держав має місце приблизно така само назва розділу (глави) про статеві злочини, але склади злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків містяться саме в цьому розділі (главі).

У підрозділі 2.2. "Обєктивна сторона злочинів" охарактеризовано елементи обєктивної сторони злочинів та ознаки обєктивної сторони складів розглядуваних злочинів, встановлено недоліки складів злочинів та внесено пропозиції щодо їх вдосконалення.

Доведено, що склад ст. 301 КК в одній диспозиції містить ознаки двох зовсім різних за своїми властивостями та суспільною небезпечністю злочинів - обіг порнографічних предметів і примушування до створення цих предметів, тому пропонується вказані різні злочини передбачати ознаками окремих складів злочинів. При цьому у диспозиції статті, яка встановлює відповідальність за обіг порнографічних предметів, замість вичерпного переліку дій, що можуть складати поняття "обіг" включити загальний термін "обіг", а зміст цього поняття розкрити у примітці до цієї статті. В іншій статті встановити відповідальність не тільки за примушування, бо це - вкрай вузький термін, а за конкретні найбільш небезпечні способи втягнення у створення порнографічних предметів - з використанням обману чи уразливого стану особи або із застосуванням насильства чи погрозою застосуванням насильства, знищенням майна або розголошенням відомостей, які ця особа бажає зберегти в таємниці.

З метою уніфікації законоположень аналогічне формулювання пропонується і для диспозиції статті, яка встановлює відповідальність за втягнення в заняття проституцією, бо вважається за недоцільне встановлювати кримінальну відповідальність у будь-якому випадку втягнення дорослої особи в заняття декріміналізованим діянням.

Інша справа, коли йдеться про неповнолітніх або малолітніх. На думку дисертанта, відповідальність за втягнення цих осіб як в заняття проституцією, сутенерством, так і у створення порнографічних предметів повинна наставати стосовно дорослої особи незалежно від способу втягнення. злочин статевий кримінальний відповідальність

Обґрунтовано, що слід також уточнити положення статті, яка передбачає відповідальність за втягнення в заняття проституцією і криміналізувати такі дії - "сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією чи перешкоджання припиненню нею цього заняття", а також те, що в диспозиції цих статей не слід використовувати термін "шантаж", бо в різних джерелах йому надається різне за обсягом тлумачення.

У підрозділі 2.3. "Субєктивна сторона злочину" досліджується внутрішня сторона злочинів та її ознаки у складах злочинів.

Звернено увагу на те, що, хоча склади злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків належать до так званих "формальних", це ніяким чином не виключає при їх вчиненні в реальній дійсності ні усвідомлення суспільної небезпечності, ні передбачення наслідків, ні вольової ознаки стосовно ставлення субєкта до суспільно небезпечних наслідків. Вина субєкта злочинів щодо дій характеризується прямим умислом, стосовно наслідків умисел може бути як прямим, так і непрямим, а у разі настання тяжких наслідків (ч. 4 ст. 303 КК) вина може характеризуватися також необережною формою.

У підрозділі 2.4. "Субєкт злочинів" визначено ознаки загального та спеціального субєкта розглядуваних складів злочинів.

Доведено, що в цілому субєкт зазначених злочинів є загальним, тобто це - фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Однак субєктом втягнення неповнолітніх чи малолітніх у вчинення розглядуваних дій або інших дій щодо них треба визнавати особу, яка досягла вісімнадцятирічного віку. Запропоновано також у всіх складах злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків на рівні кваліфікуючої ознаки встановити ознаки вчинення діяння службовою особою з використанням службового становища.

Розділ 3. "Кваліфікуючі ознаки та шляхи вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. "Кваліфікуючі ознаки складів злочинів, що передбачають відповідальність за посягання на моральність у сфері статевих стосунків" викладено аргументи на користь того, що в однорідних складах злочинів, якими є статті, що передбачають відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків, слід уніфікувати їх кваліфікуючі ознаки, що суттєво поліпшить якість закону та його застосування у слідчо-судовій практиці.

Звернено увагу також на те, що в сучасних умовах немає ніякої необхідності передбачати в якості кваліфікуючої ознаки обігу порнографічних предметів обіг таких предметів, як кіно- та відеопродукція чи компютерні програми, бо ця технологія у сучасному житті давно стала повсякденністю, а не якимсь особливим способом виготовлення або розповсюдження чогось. Крім того, передбачення в ч. 2 ст. 301 КК такої кваліфікуючої ознаки суперечить положенням ч. 4 ст. 301 КК, де всі предмети порнографічного характеру, в тому числі кіно- та відеопродукція, компютерні програми, вказуються як однопорядкові.

У підрозділі 3.2. "Шляхи вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків" на підставі проведеного дослідження з урахуванням історії розвитку вітчизняного законодавства та сучасного зарубіжного досвіду отримано переконливий висновок про необхідність удосконалення розглядуваних норм і сформульовано авторські варіанти змін і доповнень до чинного кримінального закону.

Запропоновано внести в КК України такі зміни і доповнення: 1) статті 301, 302 і 303 КК виключити;

2) доповнити КК України статтями 1541 (втягнення у створення порнографічних предметів), 1542 (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією чи перешкоджання припиненню нею цього заняття), 1561 (обіг предметів порнографічного характеру), 1562 (створення або утримання місць розпусти і звідництво).

Висновки

У результаті дослідження, здійсненого на підставі аналізу історії розвитку та сучасного стану вітчизняного законодавства, чинного зарубіжного законодавства про відповідальність за злочини у сфері статевих стосунків, слідчо-судової практики, науково-теоретичної літератури, у тому числі за цим напрямком дослідження, у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо кримінально-правової характеристики злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків як окремої кримінально-правової категорії, передбаченої кількома статтями Кримінального кодексу України. Сформульовано значну кількість висновків та внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального закону. Головні з них є наступними.

1. Дослідження історії розвитку закону про кримінальну відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків показує, що вона має дещо суперечливий характер. В одні періоди ця категорія має один зміст, в інші - інший зміст. Таку ситуацію відбиває і стан сучасного кримінального законодавства зарубіжних країн, при цьому як у вітчизняному, так і в зарубіжному законодавстві одній й ті самі злочини належать або до злочинів проти громадського порядку та моральності, або до злочинів проти моральності, або до злочинів проти сімї та неповнолітніх, або до статевих злочинів. Крім того, ті ж самі діяння в різні періоди розвитку вітчизняного законодавства або в кодексах різних держав можуть бути або криміналізованими, або декріміналізованими. Між тим, все ж таки коло цих діянь у цілому характеризується відносною стабільністю, що дозволяє виділити їх в окрему кримінально-правову категорію.

2. З урахуванням теоретичного розвитку вітчизняного законодавства та сучасного законодавства зарубіжних країн, категорію "злочини проти моральності у сфері статевих стосунків" можна розглядати на трьох рівнях: у вузькому (власному), широкому та найбільш широкому розумінні. У вузькому (власному) розумінні ця категорія відповідно до чинного КК України охоплює склади злочинів, передбачені ст.ст. 301, 302 і 303 КК. У широкому розумінні ця категорія містить у собі також торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації або використання в порнобізнесі (ст. 149 КК) і розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК). У найбільш широкому розумінні ця категорія охоплює багато інших діянь, які посягають на ту або іншу сферу життєдіяльності й одночасно спричиняють шкоду і статевій моральності.

3. Сучасне кримінальне законодавство про відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків у низці моментів не відповідає принципам криміналізації. Зокрема, принципу суспільної небезпечності не відповідає одночасне передбачення в диспозиції ст. 301 КК ознак двох різних за своїми властивостями та суспільною небезпечністю злочинів - обіг порнографічних предметів і примушування до створення цих предметів. Принципу повноти складу не відповідає наявність у диспозиції ст. 301 вичерпного переліку видів обігу і використання вкрай вузького терміну "примушування", що в обох випадках це призводить до поширювального тлумачення на межі застосування аналогії закону. Принципу визначеності та єдності термінології не відповідає використання в розглядуваних статтях різних термінів - "примушування", "залучення", "втягнення", коли йдеться про дії щодо неповнолітніх, а також використання терміну "шантаж", який неоднаково визначається в різних джерелах. Принципу ненадмірності заборони не відповідає встановлення кримінальної відповідальності за втягнення дорослої особи в заняття проституцією в будь-який спосіб, бо само заняття декриміналізовано. Принципу системно-правової несуперечливості не відповідає серйозний різнобій у передбаченні кваліфікуючих ознак у складах розглядуваних злочинів.

4. Дослідження елементів злочинів й ознак складів розглядуваних злочинів переконує в тому, що склади цих злочинів повинні міститься серед складів статевих злочинів у розділі IV Особливої частини КК. При цьому необхідно здійснити уніфікацію формулювань диспозицій відповідних статей, а також кваліфікуючих ознак, що передбачаються цими статтями.

На підставі викладеного, пропонується внести до Кримінального кодексу України наступні зміни і доповнення: 1) статті 301, 302 і 303 КК виключити;

2) доповнити Кодекс статтями 1541, 1542, 1561 і 1562 наступного змісту.

Стаття 1541. Втягнення у створення порнографічних предметів

1. Втягнення особи у створення творів, зображень, кіно- та відеопродукції, компютерних програм або інших предметів порнографічного характеру з використанням обману чи уразливого стану цієї особи або із застосуванням насильства чи погрозою насильством, знищенням майна або розголошенням відомостей, які ця особа бажає зберегти в таємниці, - караються позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий перебував у матеріальній чи іншій залежності, ? караються позбавленням волі на строк від двох до пяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а так само втягнення у будь-який спосіб у створення зазначених предметів неповнолітнього, - караються позбавленням волі на строк від пяти до десяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, а так само втягнення у будь-який спосіб у створення зазначених предметів малолітнього, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Примітка. Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього у створення порнографічних предметів за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням насильства чи погрозою насильством, знищенням майна або розголошенням відомостей, які ця особа бажає зберегти в таємниці, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий перебував у матеріальній чи іншій залежності.

Стаття 1542. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією чи перешкоджання припиненню нею цього заняття

1. Втягнення особи у заняття проституцією чи перешкоджання припиненню нею цього заняття з використанням обману чи уразливого стану цієї особи або із застосуванням насильства чи погрозою насильством, знищенням майна або розголошенням відомостей, які ця особа бажає зберегти в таємниці, або сутенерство, - караються позбавленням волі на строк від трьох до пяти років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий перебував у матеріальній чи іншій залежності, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а так само втягнення у будь-який спосіб у заняття сутенерством або проституцією неповнолітнього або перешкоджання припиненню ним цього заняття, - караються позбавленням волі на строк від пяти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, а так само втягнення у будь-який спосіб у заняття сутенерством або проституцією малолітнього чи перешкоджання припиненню ним цього заняття, - караються позбавленням волі на строк від восьми до пятнадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Під сутенерством у цій статті слід розуміти дії особи щодо забезпечення заняття проституцією іншими особами.

2. Відповідальність за втягнення в заняття сутенерством або проституцією малолітнього чи неповнолітнього чи перешкоджання припиненню ними цього заняття за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням насильства чи погрозою насильством, знищенням майна або розголошенням відомостей, які ця особа бажає зберегти в таємниці, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий перебував у матеріальній чи іншій залежності.

Стаття 1561. Обіг предметів порнографічного характеру

1. Обіг на території України творів, зображень, кіно- та відеопродукції, компютерних програм або інших предметів порнографічного характеру, - карається штрафом від пятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або з отриманням доходу у великому розмірі, - караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до пяти років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або втягнення в обіг порнографічних предметів неповнолітнього, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них порнографічних предметів, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

4. Втягнення в обіг порнографічних предметів малолітнього, а також збут малолітнім чи розповсюдження серед них порнографічних предметів - караються позбавленням волі на строк від пяти до десяти років з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

Примітка. 1. Під обігом предметів порнографічного характеру слід розуміти їх ввезення, вивезення, транзит через територію України, придбання, зберігання, виготовлення (виробництво), перевезення, переміщення, поштову пересилку, рекламування, вчинені з метою збуту чи розповсюдження, а також збут, розповсюдження, проведення видовищних заходів.

2. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 1562. Створення або утримання місць розпусти і звідництво

1. Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти, ? карається штрафом до пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені з метою наживи або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, ? караються обмеженням волі на строк до пяти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з втягненням у вказані дії неповнолітнього, ? караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, поєднані з втягненням у вказані дії малолітнього, ? караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Список опублікованих автором праць

1. Бандурка І.О. Співвідношення родового та безпосереднього обєктів злочину: деякі проблеми побудови Особливої частини КК України / І.О. Бандурка // Вісник Національного університету внутрішніх справ. ? Вип. 29. ? Х., 2005. ? С. 109-113.

2. Бандурка І.О. Декриміналізація проституції: окремі мотиви / І.О. Бандурка // Наше право. ? 2005. ? №2. ? С. 51-52.

3. Бандурка І.О. Підстави криміналізації сфери статевих стосунків / І.О. Бандурка // Наше право. ? 2006. ? №4. ? С. 68-71.

4. Бандурка И.А. К вопросу о содержании негативной девиации общественной моральности в сфере половых отношений / И.А. Бандурка // Правовые механизмы предотвращения и преодоления социальных конфликтов : материалы международной научно-теоретической конференции (29-30 сентября 2006 г., г. Севастополь). ? Ч. 1. ? СПБ: Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 2006. ? С. 28-33.

5. Бандурка І.О. Насильству в сімї - ні! / І.О. Бандурка // Наше право. - 2005. - С. 95-101.

6. Бандурка І.О. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи / І.О. Бандурка // Наше право. - 2007. - С. 47-53.

7. Бандурка І.О. Вдосконалення системи кримінально-правового захисту прав дітей в Україні / І.О. Бандурка // Актуальні проблеми вдосконалення кримінально-виконавчого та адміністративного законодавства у сфері захисту прав дітей : матеріали науково-практичної конференції (21-22 червня 2007 р., м. Кіровоград). ? Кіровоград, 2007. ? С. 52-59.

8. Бандурка І.О. Деякі питання захисту суспільної моралі / І.О. Бандурка // Наше право. ? 2008. ? №2. ? С. 72-74.

9. Бандурка І.О. Деякі питання вдосконалення кримінально-правової термінології окремих злочинів проти моральності / І.О. Бандурка // Наше право. ? 2008. ? №3. ? С. 110-113.

10. Бандурка І.О. Деякі питання вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини, повязані з наданням сексуальних послуг [електронний ресурс] / І.О. Бандурка // Форум права. Електронне наукове фахове видання. ? 2008. ? №2. ? Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-jornals/FP/2008-2.htm.

11. Бандурка І.О. Щодо питання обєкта складу злочину проти моральності у сфері статевих стосунків / І.О. Бандурка // Наше право. ? 2009. ? №2. ? С. 95-99.

12. Бандурка І.О. Удосконалення кримінально-правових заходів охорони моральності / І.О. Бандурка // Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (23-24 жовтня 2009 р., м. Дніпропетровськ). ? Дніпропетровськ: Дніпропетровський держ. ун-т. внутр. справ, 2010. ? С. 116-119.

Размещено на .ru