Поняття вбивства в кримінальному праві України, його види. Коротка кримінально-правова характеристика простого умисного вбивства. Вбивство матір"ю новонародженої дитини: загальне поняття, об"єктивна та суб"єктивна сторона злочину, головні види покарання.
Конституція України визнає, що «людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1, ст.3]. Також Конституція України закріпила головне природне право кожної людини - право на життя: «Кожна людина має невідємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоровя, життя і здоровя інших людей від протиправних посягань» [1, ст.27]. Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора - кримінальна відповідальність. На життя особи посягає найтяжчий злочин - вбивство яке у кримінальному праві визначається, протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини.У кримінально-правовому сенсі термін вбивство сприймається у більш вузькому значені, ніж його трактування в побуті, оскільки для настання кримінальної відповідальності за вбивство необхідна наявність певних ознак, які б свідчили про вчинення злочин Навроцький визначає вбивство як протиправне винне насильницьке позбавлення життя іншої людини [9, с. Баулін визначає вбивством - протиправне умисне позбавлення життя іншої особи, вчинене субєктом злочину за відсутності обставин, що виключають протиправність такого діяння [10, с. Спираючись на вище сказане, слід зазначити, що вбивство - це умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть. Субєкт вбивства - осудна особа, яка досягла 14 років за вбивства, передбачені статтями 115 - 117, і 16 років - за вбивства, передбачені статтями 118 і 119.45 КК, особа, яка вчинила вбивство, яке є особливо тяжким злочином, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям. Таке вбивство характеризується одним (єдиним) умислом на вбивство двох (або більше) потерпілих, тобто винний має намір і мету вбити двох або більше осіб. За відсутності єдності умислу на вбивство двох чи більше осіб злочин кваліфікується як повторне вбивство. Має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати звязок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст.116 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. Обєктивна сторона злочину характеризується: 1) діями - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді смерті людини; 3) причинним звязком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою вчинення злочину. Основна вимога, яка предявляється до насильства у складі розглядуваного злочину, - спроможність викликати в особи стан сильного душевного хвилювання. Цей злочин може бути вчинений лише тоді, коли винний перебуває у стані сильного душевного хвилювання. Субєктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку і перебувала під час вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання.Саме вбивство і можна вважати проявом свавільного позбавлення життя. У кримінально-правовому аспекті під ним (вбивством) розуміють умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть. З субєктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість). 115 КК містить вичерпний перелік: - умисне вбивство двох або більше осіб; умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинили умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України.
Вывод
Здійснюючи підсумок за результатами виконаної роботи доцільним буде зазначити ,що життя кожної людини вважається найбільш пріоритетним благом, і відповідно до ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, а от в ст. 27 наголошується, що кожна людина має невідємне право на життя і ніхто не може свавільно його позбавити. Саме вбивство і можна вважати проявом свавільного позбавлення життя.
У кримінально-правовому аспекті під ним (вбивством) розуміють умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть.
Обєкт посягання при вбивстві - не тільки біологічна особистість, але й певна сукупність суспільних відносин, спрямованих на охорону цієї особистості. Кримінальний закон містить цілу низку кримінально-правових норм, що охороняють ці відносини - ст.115,116,117,118 КК та ін.
У звязку із значною суспільною небезпечністю цих злочинів, субєктом є особа з 14 років (статті 115-117) і лише за статею 118 - з 16 років.
З субєктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість). Характеризуючи обєктивну сторону вбивства слід зазначити, що воно може бути здійснене шляхом дії або бездіяльності.
Стосовно обставин, що обтяжують то ч. 2 ст. 115 КК містить вичерпний перелік: - умисне вбивство двох або більше осіб;
- умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності;
- умисне вбивство заручника або викраденої особи;
- умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю;
- вбивство вчинене способом, небезпечним для багатьох інших осіб;
- вбивство із корисливих мотивів;
- умисне вбивство з хуліганських мотивів;
- умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у звязку з виконанням потерпілим службового або громадського обовязку;
- умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
- вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
- умисне вбивство, вчинене на замовлення;
- умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинили умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України.
- умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі.
КК України окрім обтяжуючих обставин вбивства передбачає також і помякшуючі обставини: - умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116);
- умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини (ст. 117);
- умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118).
Роблячи логічний висновок з вище сказаного, доцільним буде зазначити про караність(застосування покарання, передбаченого санкцією кримінально-правової норми, якою визначений склад конкретного злочину і встановлені види та межі покарань, що можуть бути призначені особі, яка вчинила таке діяння. ) особи, яка вчинила вбивство, що є посяганням на найцінніше що є у людини,її життя.
З часу прийняття нового Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК) предметом дискусій науковців неодноразово ставали питання караності саме умисних вбивств.
За вчинення умисного вбивства без обтяжуючих і без помякшуючих обставин в санкції ч.1 ст. 115 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до пятнадцяти років.
Тут не можна не звернути увагу на ту обставину, що незважаючи на ті пріоритети в ієрархії соціальних цінностей, які наведені в ч. 1 ст. 3 Конституції України, законодавець досить своєрідно встановлює міру покарання за посягання на такі цінності. Це можна проілюструвати, порівнявши санкції ч. 1 ст. 115 і, наприклад, ч. 3 ст. 262 КК, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Як бачимо, за умисне вбивство позбавлення волі іншої людини законодавець передбачає менш сурове покарання ніж, скажімо, за викрадення вогнепальної зброї шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем.[15,134]
Враховуючи вищевикладене, на мою думку, законодавцю необхідно переглянути верхню та нижню межу покарання у виді позбавлення волі на певний строк, за злочини передбачені ст. 115 зокрема,що в свою чергу буде сприяти вдосконаленню кримінального законодавства та практики його застосування.
Список литературы
1. Конституція України, прийнята на пятій сесії ВРУ від 28 червня 1996 року зі змінами.
2. Кримінальний кодекс України: - К.:Велес, 2010. - 144 с.
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. - 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Юридична думка, 2007. - 1184 с.
5. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 p. №2 // Вісник Верховного Суду України. - 2003.
6. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 p. №1 // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - п. 7.
7. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.; за заг ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 4-те вид., переробл. і допов. - Х.: Право, 2010.- 608 с.
8. Кримінальне право України:Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко, М.І. Мельник, та ін.,За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. - 3-тє вид. переробл. та допов. - К.: Атіка, 2009.- 744 с.
9. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - с. 143-144.
10. Борисов В.І. Злочини проти життя і здоровя: питання кваліфікації / В.І. Борисов, В.Н. Куц. - Х: Консум, 1995. - 99 с.
11. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій / В.О. Навроцький. - К.: Знання, 2000. - 772 с.
12. Баулін Ю.В. Протиправність як ознака вбивств / Ю.В. Баулін // Кримінально-правова охорона життя та здоровя особи: матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 р. / Редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. - К.- Х.: «Юрінком Інтер», 2004. - С. 18-19.
13. Дідківська Н.А. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення // Вісник ВСУ. - 2005. - №1. - С.40-44.
14. Пилипчук П.П., Мельник М.І. Проблема кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення // Право України. - 1999. - №2.
15. Дзюба В.П. Деякі питаня кримінальної відповідальності за вбивства за кримінальним законодавством України // Кримінально-правова охорона життя та здоровя особи. - Київ - Харків., 2004.
16. О. Домбровська Зміст конституційного права на життя людини та громадянина // Право України . - 2002.- №5
17. С. Бережний Особливості санкції ст.115 КК України та її співвідношення з іншими санкціями окремих статей в особливій частині КК України // Право України. - 2009.- №6.
18. Грищук В. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за Кримінальним кодексом України 2001 року / В. Грищук // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Правознавство. - 2005. - № 161. - С. 98-105.
19. Ігнатов О. Насильство як спосіб вчинення злочину: поняття та сутність / О. Ігнатов // ФП. - 2010. - № 3. - С. 144-151.
20. Смілянський Я. Особлива жорстокість як кваліфікуюча ознака умисного вбивства / Я. Смілянський // ФП. - 2009. - № 3. - С. 591-596.
21. Остапенко Л. Відмежування умисного вбивства від за відомого залишення без допомоги матірю своєї новонародженої дитини // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 1. - с. 113-117.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
