Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України) - Автореферат

Кожен має право захищати своє життя і здоровя, життя і здоровя інших людей від протиправних посягань.” Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора - кримінальна відповідальність. 119 КК), чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при помякшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. Проблеми кримінально-правової характеристики умисних вбивств при помякшуючих обставинах на дисертаційному рівні в Україні не розглядалися. Поставлена мета зумовила необхідність розвязання таких головних завдань: - дослідити обєктивні та субєктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання; умисного вбивства матірю своєї новонародженої дитини; умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використані такі методи: системний - для комплексного розгляду складових предмета дослідження, елементів як єдиного цілого; діалектичний метод - для дослідження елементів та ознак складів злочинів, зокрема, при зясуванні співвідношення між окремими формами зовнішнього прояву умисних вбивств при помякшуючих обставинах; функціональний - для зясування змісту обєктивних та субєктивних ознак досліджуваних складів злочинів при кримінально-правовій кваліфікації діянь; аксіоматичний - для обґрунтування криміналізації діянь, передбачених статтями 116, 117, 118 КК, які приймались без доведень, а визначення їх обєктивних та субєктивних ознак здійснювалось відповідно до певних логічних правил; історично-правовий - при дослідженні та аналізі розвитку норм про відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини, умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; порівняльно-правовий - при встановленні змісту загальних та специфічних ознак зазначених видів умисних вбивств за національним та зарубіжним законодавством, зокрема, КК РФ; логічний - для тлумачення окремих положень КК України 1960 р. та чинного КК України, а також низки кримінально-правових понять.Психічний вплив на потерпілого, який може бути досить різноманітним, має свою специфіку під час вчинення вбивства, тобто він дістає прояв у безпосередньому психічному впливі на потерпілого: психічна діяльність спрямовується на іншу особу для позбавлення її життя (наприклад, погроза, яка викликала переляк, що призвів до паралічу серця; підмовляння до спричинення собі смерті малолітнього чи особи, яка страждає психічним захворюванням чи недоумством). Комплексна (психолого-психіатрична) експертиза, яка встановлює наявність (відсутність) фізіологічного афекту у особи під час вчинення нею злочину, не визначає чи перебувала особа в стані сильного душевного хвилювання, оскільки це належить до компетенції суду. Отже, поняття “стан сильного душевного хвилювання” ширше за своїм змістом, від поняття фізіологічного афекту, оскільки останній характеризує лише медичний (психологічний) критерій стану сильного душевного хвилювання, і не враховує юридичного критерію. У дисертації констатується, що вбивству, вчиненому в стані сильного душевного хвилювання, притаманна своя послідовність дій: протизаконне насильство, систематичне знущання, тяжка образа - виникнення стану сильного душевного хвилювання - виникнення умислу на вбивство - реалізація умислу. Субєктом умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання може бути фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до вчинення злочину і перебувала під час вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого.

Основний зміст роботи