Кримінально-правова характеристика терористичного акту за кримінальним законодавством - Курсовая работа

Тема даної курсової роботи “Кримінально-правова характеристика терористичного акту за кримінальним законодавством ”є вкрай актуальною для дослідження. Тероризм як негативне соціально-політичне і кримінальне явище існує і досліджується давно. Різноманітність засобів скоєння терористичних актів перешкоджають його ефективній протидії, адже головною тенденцією сучасного тероризму є його інтенсивні зміни в напрямі підвищення суспільної небезпеки за рівнем організованості, матеріально-технічного й фінансового забезпечення, національних і транснаціональних масштабів, за настанням тяжких наслідків тощо. Сьогодні терористи можуть виступити по радіо, телебаченню або надіслати повідомлення до друкованих видань. Дослідити поняття терористичного акту, а також терору і тероризму.Маліссон), навпаки, не вважають терор і тероризм поняттями, які ідентифікуються з чітко певними фактичними подіями, через широке смислове значення цих термінів. Аналіз ряду робіт вітчизняних авторів свідчить про те, що загальним практично для всіх дослідників при розробці визначення є прагнення чіткіше розмежувати поняття “терор”, “тероризм”, “терористичний акт”. Але відносно субєкта, який здійснює цей акт, і обєкта “його адресата” така ідентифікація понять терор і тероризм нівелює специфіку конкретної ситуації, в якій терористичний акт або сукупність терористичних актів здійснюється. Тобто можна зробити висновок, що терор (тероризм) - це передовсім метод ціле досягнення, принциповою основою якого є застосування (або погроза застосування) насильства. Але на основі вищевказаної властивості даного явища сформулювати його визначення є неможливим, оскільки насильство як таке притаманне не лише теророві (тероризмові), але й іншім соціально-політичним явищам.258 КК України в розділі ІХ «Злочини проти громадської безпеки» Особливої частини Кримінального кодексу України, тобто визначив, що саме громадська безпека, з точки зору законодавця, потребує охорони від цього злочину. 271) віднесений до злочинів проти громадської безпеки, звідси бачимо, тією сферою, якій, на думку законодавців, завдається найбільша шкода, частіше за все визнається громадська безпека. 126 «Міжнародний тероризм» знаходиться в главі 17 «Злочини проти миру та безпеки людства» розділу VI «Злочини проти миру, безпеки людства та військові злочини»; статті 289 «Тероризм» та 290 «Погроза вчинення акту тероризму» у главі 27 «Злочини проти громадської безпеки» розділу Х «Злочини проти громадської безпеки та здоровя людей» [10, C. Таким чином, громадська безпека як обєкт злочину в реальній дійсності також зявляється в усіх своїх ролях одночасно: як певна цінність, як благо і потреба, як захищеність суспільства від різних небезпек, як діяльність по запобіганню небезпекам, як суспільні відносини, що забезпечують відвернення й усунення загальної небезпеки, як стан захищеності суспільства - таких його цінностей, як життя та здоровя людей, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, установ та організацій від загально небезпечних посягань. Продовжуючи аналіз обєкта тероризму, слід зауважити, що найбільш суттєве значення для правозастосовної діяльності має безпосередній обєкт, під яким розуміють ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певного кримінального закону і яким завдається шкода злочином, що підпадає під ознаки даного складу.До числа обовязкових елементів злочину й ознак складу злочину входить субєкт злочину. В кримінальному праві субєкт - це один із учасників кримінальних правовідносин, особа, яка вчинила злочин і підлягає кримінальній відповідальності. 18 КК України субєктом злочину є фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може, настати кримінальна відповідальність. Тобто кримінальний закон наділяє субєкта злочину наступними трьома взаємоповязаними ознаками: 1) фізична особа; 2) осудна особа; 3) особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Слід розрізняти субєкта злочину, субєкта кримінальної відповідальності (тобто субєкта злочину, що притягається до кримінальної відповідальності) та субєкта (субєктів) відповідальності за вчинене субєктом злочину суспільно небезпечне діяння, яким можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а також держава, які можуть нести матеріальну, адміністративну, моральну, дисциплінарну відповідальність.Відповідно до ст.32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Отже, повторність має місце при вчиненні терористичного акту особою, яка раніше вчинила такий же закінчений злочин або ж перерваний на стадії готування чи замаху і знову вчинила посягання, передбачене ст.258 КК України. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений терористичний акт особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято. Терористичний акт

План

Вступ

Розділ 1. Поняття терористичного акту в кримінальному законодавстві та його правова характеристика

1.1 Сучасне розуміння понять: терору, тероризму та терористичного акту в правовій системі

Розділ 2. Обєктивні та субєктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 258 КК України

2.1 Обєкт та обєктивна сторона злочину

2.2 Субєкт та субєктивна сторона злочину

Розділ 3. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки терористичного акту

Розділ 4. Відповідальність за вчинення терористичного акту

Висновки

Список використаних джерел