Специфічний кримінально-правовий зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочину, передбаченого ст. 271 Кримінального кодексу. Досвід зарубіжних країн щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
Аннотация к работе
Це вимагає більш виваженого ставлення до питань виробничої безпеки і охорони праці в країні, обумовлює необхідність вдосконалення системи соціальних та правових (у тому числі й кримінально-правових) заходів забезпечення охорони праці в Україні. Реформування кримінального законодавства України в частині регламентації відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці було здійснене у 2001 р. з прийняттям нового Кримінального кодексу України (далі - КК). Співставлення показників про стан виробничого травматизму з даними судової статистики показує невисоку результативність боротьби з порушеннями вимог законодавства про охорону праці у всіх галузях виробництва та невиробничої сфери в Україні, що обумовлюється, зокрема, недосконалістю законодавчої регламентації такої боротьби, неузгодженістю норм різних галузей законодавства. У звязку з цим актуальності набувають наукові дослідження питань кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці, які недостатньо опрацьовані в теоретичному плані, не дістали належного нормативного вирішення, потребують розвязання на рівні правозастосовчої практики. Особливості кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці розглядалися або як самостійний обєкт дослідження, або в межах вивчення проблем кримінально-правової охорони трудових прав громадян, чи як елемент питань відповідальності за окремі злочини проти безпеки виробництва, багатьма відомими вітчизняними та зарубіжними вченими.Розділ 1 «Обєктивні ознаки порушення вимог законодавства про охорону праці» присвячений дослідженню змісту ознак обєкта та обєктивної сторони злочинного порушення вимог законодавства про охорону праці і складається з двох підрозділів. У підрозділі досліджуються історико-правовий та порівняльний аспекти законодавчого закріплення норм, що встановлюють відповідальність за злочини, що повязані з порушенням вимог безпеки праці, у відповідних розділах національного та зарубіжного кримінального законодавства. 271 КК, проявляється у порушенні визначених законодавством про охорону праці вимог безпеки праці, і може мати форму дії чи бездіяльності. Оскільки терміни «законодавство про охорону праці» та «законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці» представляють у ст. 271 КК та її частини першої термінів «вимоги законодавства про охорону праці» та «вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорони праці» відповідно обумовлює невиправдано широке застосування цієї норми, адже, як встановлено, далеко не всі нормативно-правові акти про охорону праці мають однакове значення для встановлення кримінальної протиправності діяння, оскільки не всі містять вимоги безпеки праці, порушення яких призводить (може призвести) до настання наслідків у вигляді шкоди здоровю чи життю особи.