Кримінально-правова характеристика перевищення влади - Курсовая работа

ЧАСТИНА 1.Практичні завдання№ 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень," під перевищенням влади або службових повноважень необхідно розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; Трайнін вважав, що перевищення влади може виявлятися лише у вчиненні субєктом службових злочинів дій, які належать до компетенції вищої інстанції (службової особи чи колегіального органу), або у вчиненні дій, які можуть бути вчинені за наявності спеціального дозволу, але в жодному разі не може "виражатися у вчиненні загальнокримінального злочину". А.А. Смолицький, стверджуючи, що перевищення влади може полягати лише у вчиненні дії, яка "була повязана з компетенцією тієї установи, в якій працює дана посадова особа, або тієї установи, котрій вона підпорядкована", фактично виключав можливість кваліфікації як перевищення влади дії субєкта службових злочинів, які належать до компетенції іншого ("стороннього") відомства або ж дій, які не належать до компетенції жодної службової особи. Кириченка, уточнивши, однак, що, по-перше, перевищенням влади може визнаватися вчинення субєктом службових злочинів дії, яка належить до компетенції не лише вищої, а взагалі будь-якої службової особи цього ж відомства, а по-друге, вчинення субєктом службових злочинів дії, що може бути вчинена лише колегіальним органом. Квіцінія, який говорив про дії, які належать до компетенції вищої службової особи; дії, що належать до компетенції колегіального органу; дії, які можуть бути вчинені за наявності "повноважень, відсутніх у даної особи".Це зумовлено існуванням у теорії кримінального права різних концепцій обєкта злочину («обєкт злочину - суспільні відносини», «обєкт злочину - правове благо», ціннісна концепція обєкта злочину тощо), різних розумінь родового обєкта злочинів у сфері службової діяльності, а також різних поглядів на співвідношення між родовим обєктом даної групи злочинів та безпосереднім обєктом перевищення влади. Не аналізуючи наведені вище концепції по суті, варто зазначити, що сутність обєкта злочину може бути максимально повно розкрита за допомогою концепції «обєкт злочину - суспільні відносини». У звязку з цим нами будуть проаналізовані погляди на родовий обєкт службових злочинів та безпосередній обєкт перевищення влади лише тих криміналістів, які притримуються концепції «обєкт злочину - суспільні відносини» [6, 537]. Келіна та ін.) науці кримінального права родовий обєкт службових злочинів у найбільш загальному вигляді визначався і визначається як суспільні відносини, що складаються у сфері діяльності тих соціальних інститутів, у яких здійснюють свою діяльність особи, що відповідно до чинного на певний період кримінального закону визнавалися субєктами службових злочинів. Вона визначає обєкт службових (за її термінологією - «управлінських») злочинів як «управлінські відносини - відносини, що складаються у звязку із здійсненням владної діяльності між керуючим та керованим субєктами» [6, 538].Одним з найскладніших та таких, що викликають у практиці правоохоронних органів найсерйозніші сумніви та суперечки, є питання про розмежування складів злочинів "зловживання владою або посадовим становищем" та "перевищення влади або посадових повноважень". № 15 "Про судову практику в справах про перевищення влади або службових повноважень" дав такі рекомендації: "Як перевищення влади або службових повноважень кваліфікується: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи даного відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути здійснені лише колегіально; в) вчинення дій, які дозволяються, тільки в особливих випадках, а особливого дозволу і з особливим порядком проведення - за відсутності цих умов; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти" [5, 20]. В кожному відомстві є велика кількість посадових осіб, а конкретна посадова особа одного й того ж відомства має свою компетенцію, тобто коло повноважень. Тобто, взагалі треба казати не про вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої посадової особи даного відомств чи посадової особи іншого відомства, а про вчинення дій, які є компетенцією будь-якої іншої посадової особи. Зрозуміло, що ніхто не має права розкрадати майно, вимагати хабарі, ґвалтувати жінку, застосовувати тортури, ображати особисту гідність потерпілого тощо або дозволяти такі дії іншим особам.11 Постанови № 15 умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні влади або службових повноважень кваліфікується за сукупністю злочинів - ч. Очевидно, в ситуації, коли службова особа, вчиняючи перевищення влади або службових повноважень, завдає потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження має місце конкуренція кримінально-правових норм, а саме - конкуренція-«частини» (ст. Виходячи з правил «подолання» даного різновиду конкуренції, якщо злочин, передбачений но

Кримінально-правова характеристика перевищення влади

ЗМІСТ

ВСТУП

Боротьба із службовою злочинністю є однією з найгостріших проблем у діяльності правоохоронних органів України. Про це, зокрема, свідчать численні публікації в пресі та наукові дослідження, внесення Президентом України до Верховної Ради України цілого «пакету» антикорупційних законів. Цілком очевидно, що протидія злочинам у сфері службової діяльності не є достатньо ефективною. Не в останню чергу це викликано неоднозначною практикою застосування положень кримінального законодавства, які встановлюють відповідальність за вчинення службових злочинів.

У межах даної загальної проблеми гострим залишається питання протидії злочину, передбаченому ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК). Матеріали правозастосовчої практики свідчать про суперечливе та вибіркове застосування правоохоронними органами кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень. Великою мірою дана проблема викликана труднощами в розумінні змісту діяння, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, що робить його вивчення надзвичайно актуальним.

Проблемі розуміння змісту діяння в основному складі перевищення влади або службових повноважень було присвячено чимало наукових досліджень у радянський (В.Ф. Кириченко, М.Д. Лисов, Б.В. Здравомислов, А.В. Галахова, А.К. Квіцінія, А.Н. Трайнін та інші) та сучасний період (П.П. Андрушко, А.А. Стрижевська, М.І. Мельник, М.І. Хавронюк, О.Ф. Бантишев та інші), однак єдиного та однозначного її вирішення запропоновано не було.

У даній курсовій роботі висвітлюються основні положення перевищення влади або службових повноважень.

Обєкт дослідження - суспільні відносини, які регулюють питання перевищення влади або службових повноважень.

Предмет дослідження - кваліфікуючі ознаки перевищення влади або службових повноважень.

Метою дослідження є аналіз усталених у правозастосовчій практиці й теорії кримінального права підходів до тлумачення змісту діяння в основному складі перевищення влади або службових повноважень, розгляд даного питання в історично-правовому та порівняльно-правовому аспектах, вироблення рекомендацій щодо вдосконалення чинного кримінального закону.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: 1) розглянути теоретичні основи криміналістичної документалістики;

2) дослідити прийоми встановлення слідів змін у документах;

3) проаналізувати встановлення первісного вигляду і змісту документа, встановлення технічних підробок і підписів;

4) розглянути дослідження машинописних текстів, поліграфічної продукції та матеріальної частини документів.

Методи дослідження. Для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох частин (перша - теоретична, друга - практична), висновків, списку використаних джерел. Теоретична частина складається із чотирьох розділів. Практична частина складається із двох задач.

ЧАСТИНА 1. Теоретична