Генезис законодавства про відповідальність за державну зраду. Об’єкт і об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна складу злочину. Покарання за вчинення державної зради. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
Проблеми забезпечення національної безпеки є одними з найважливіших на будь-якому етапі розвитку держави: вони існують у кожній сучасній державі й повязані з вирішенням цілого комплексу завдань у політичній, інформаційній, воєнній, економічній, соціально-гуманітарній, правовій, ідеологічній та інших сферах розвитку суспільства і держави. Тут, очевидно, належить розрізняти два моменти: з одного боку, не було прецедентів ворожого ставлення громадянина до держави і князя, а з другого боку, вічевий уклад дозволяв громадянам Русі вільне ставлення до князя, як виразника народної волі, і негативне ставлення до володаря, очевидно, не вважалося таким, що заслуговує на покарання [40]. Найтяжчими вважалися злочини проти держави (бунт, зрада, образа „маєстату” чи суду) та релігії (вихід із християнства, прийняття мусульманської чи іншої віри, чари тощо). Падох, аналізуючи ці документи, зазначає, що до злочинів проти публічних інтересів відносились злочини проти маєстату, держави і суспільства. При чому злочини проти держави - це зрада батьківщині, втеча до землі ворога, заколот, військові злочини (втеча з поля бою, вивіз до ворожих країн зброї і т.д.) тощо, причому, на думку дослідника, через „...тісне повязання великого князя з державою злочини проти держави важко відрізнити від злочинів проти маєстату” [16].Для того, щоб окреслити поняття обєкту злочину ми використаємо дефініцію запропоновану Мочкош Я.В., який стверджує, що сьогодні, з урахуванням правових орієнтирів нашого суспільства, найбільш обґрунтованим поняттям обєкту злочину вбачаються „суспільні цінності”, до яких відносяться обєктивно існуючі і як певна реальність такі: людина, її життя і здоровя та безпека; створені працею матеріальні й духовні цінності, як обєкти права власності; навколишнє природне середовище та інші матеріальні і нематеріальні блага суспільства. Водночас доцільно нагадати, що КК України у першій статті вказує своє завдання - правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і безпеки, довкілля та інших суспільних цінностей. 111 Кримінального кодексу Україні (далі - ККУ) державною зрадою вважається діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України [15]. Економічна безпека передбачає захищеність інтересів України у сфері економіки, її змістом є, зокрема, врахування національних інтересів України при виборі методів та механізмів реформування економіки, стабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, у т. ч. фінансової політики держави, наявність ефективної програми запобігання фінансовим кризам, значні обсяги інвестиційної та інноваційної діяльності, незалежність національної економіки від конюнктури зовнішніх ринків, високі темпи розширення внутрішнього ринку, відсутність боргової залежності держави, мобілізаційна готовність національної економіки тощо. Інформаційна безпека загалом - це захищеність інтересів України у сфері комунікацій, інформаційних систем, інформаційної власності. її забезпечують, зокрема, відсутність технічного та технологічного відставання України від розвинутих країн світу в інформаційній сфері, а також проявів монополізації цієї сфери, відсутність проявів обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації, дотримання режиму функціонування важливих, з точки зору національної безпеки та життєзабезпечення населення, інформаційно-комунікативних мереж та систем управління, відсутність маніпулювання суспільною свідомістю з боку окремих субєктів політичного впливу [15].238 КК України, визначається як психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків із певною формою вини, мотивом і метою [37, C. Іноді щодо субєктивної сторони вказується дещо інакше, що це є психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно небезпечного діяння та до його наслідків, яке характеризується виною, мотивом і метою злочину [36, C. З субєктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Якщо під час провадження у справі буде встановлено, що особа, яка обвинувачується державній зраді, має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, слід виходити и із того, що набуття нею іноземного громадянства виключає її з числа громадян України. За сукупністю злочинів, передбачених статтями 111 і 114, діяння може бути кваліфіковане лише у разі, якщо шпигунські дії протягом певного періоду особа вчинювала, будучи громадянином України, а протягом іншого періоду - будучи іноземцем [23, С.Виходячи із змісту ст.50 КК України, покарання являє собою міру примусу, яка застосовується від імені держави за вироком суду, до осіб, що визнані винними у вчиненні злочину i полягає в передбачених законом позбавлен
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Генезис законодавства про відповідальність за державну зраду
Розділ. Кримінально-правова характеристика державної зради
2.1 Обєкт і обєктивна сторона складу злочину
2.2 Субєкт і субєктивна складу злочину
Розділ 3. Кримінально-правові наслідки вчинення державної зради
3.1 Покарання за вчинення державної зради
3.2 Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
