Кримінальний кодекс - Курсовая работа

Тому особам, які потрапили у сферу діяльності кримінального судочинства, має бути призначене за вчинення злочину справедливе та в міру гуманне покарання. Відповідно до ст.50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Розкриваючи тему курсової роботи, я маю вирішити наступні завдання: - в якій мірі чинний КК потребує вдосконалення За таких умов презумпція знання закону перетворюється на фікцію, створюються передумови для обєктивного інкримінування, оскільки як тоді можна говорити про усвідомлення суспільно-небезпечного характеру вчинюваного діяння? Одні з них стосуються оцінки конкретних пропозицій щодо вдосконалення КК, вже проведених змін. про запровадження норми, відповідно до якої зміни до КК могли б вноситися не частіше одного разу на рік.Кримінальне право України дістає своє вираження в законодавстві про кримінальну відповідальність, що являє собою єдину нормативну систему - Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Поняття "кримінальний закон" і "закон про кримінальну відповідальність" тотожні за своєю сутністю, однак через те, що останнє закріплено в КК, ним потрібно користуватися для характеристики чинного кримінального законодавства України [22]. Слід зазначити, що поняття "кримінальний закон", яким широко користується теорія кримінального права при характеристиці тих чи інших нормативних положень Кримінального кодексу, є дещо умовним, оскільки на відміну від КК або окремо прийнятого Верховною Радою України закону про кримінальну відповідальність не має всіх атрибутів закону як нормативно-правового акта. Кримінальний закон, або закон про кримінальну відповідальність, має відносну самостійність, оскільки його розуміння і застосування можливі тільки у взаємопоєднанні з іншими законами, включеними до Кримінального кодексу. Усі закони про кримінальну відповідальність зведені до Кримінального кодексу, де кримінально-правові норми розташовані в певній системі, а статті, в яких вони закріплені, мають відповідний номер.У Загальній частині зосереджено кримінально-правові норми, що відображають принципи і загальні положення кримінального права, а також визначають його основні інститути, наприклад, поняття злочину і його видів, вини та її форм, співучасті в злочині, повторності, сукупності та рецидиву злочину, покарання та його мети, видів покарань та підстав їх застосування. Загальна частина чинного КК складається із 15 розділів: "Загальні положення", "Закон про кримінальну відповідальність", "Злочин, його види та стадії", "Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (субєкт злочину)", "Вина та її форми", "Співучасть у злочині", "Повторність, сукупність та рецидив злочинів", "Обставини, що виключають злочинність діяння", "Звільнення від кримінальної відповідальності", "Покарання та його види", "Призначення покарання", "Звільнення від покарання та його відбування", "Судимість", "Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування", "Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх". Наприклад, статті КК, норми яких передбачають відповідальність за злочини, що посягають на основні цінності української державності, які проголошені в статтях 1 і 2 Конституції України, розміщено в розділі І "Злочини проти основ національної безпеки України". Статті, норми яких охороняють людину, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпеку, розташовано в розділі II "Злочини проти життя та здоровя особи", розділі III "Злочини проти волі, честі та гідності особи" і розділі IV "Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи". Наприклад, у ч.1 ст.55 КК вказано строк, на який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, і зазначено, до яких видів покарань воно належить; у ч.2 вказано випадки, коли може бути призначено таке покарання як додаткове, якщо воно не передбачене в санкції статті Особливої частини КК; у ч.3 встановлено порядок обчислення строків виконання цього покарання як додаткового.Тлумачення не може бути довільним, таким, що виходить за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону. Залежно від субєкта, який розяснює закон, розрізняють легальне (або офіційне), судове і наукове (або доктринальне) тлумачення. Це тлумачення - вид правової діяльності високого юридичного рівня, оскільки акти конституційного тлумачення законів мають силу останніх. У цьому тлумаченні можливі елементи розвитку закону, але суворо в межах норми закону, що тлумачиться. Внаслідок вивчення та узагальнення судової практики, а також у відповідь на запити судових органів і прокурату

Зміст

Вступ

Розділ 1. Закон про кримінальну відповідальність

1.1 Поняття закону про кримінальну відповідальність

1.2 Структура Кримінального кодексу

1.3 Тлумачення закону про кримінальну відповідальність

Розділ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі

2.1 Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі

2.2 Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі

Висновки

Список використаної літератури