Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим - Автореферат

Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК) не тільки не визначає коло осіб, які здійснюють функцію кримінального переслідування, а й взагалі не містить визначення цього поняття. Кримінальне переслідування досліджували до 1917 року: С.І. У радянський період кримінальне переслідування розглядали у наукових працях С.А. Положення Концепції реформування кримінальної юстиції України (2008 року) про те, що на прокуратуру України покладається виконання функцій кримінального переслідування та керівництва досудовим розслідуванням, є методологічним підґрунтям для віднесення органів досудового слідства до числа органів кримінального переслідування. Серед них чільне місце посідають слідчі підрозділи МВС України, яким доводиться здійснювати значний обсяг діяльності, змістом якої є кримінальне переслідування.У підрозділі 1.1 «Генеза законодавства про кримінальне переслідування, здійснюване слідчим» дисертант, аналізуючи розвиток законодавства (Статут кримінального судочинства 1864 р, КПК УРСР 1922 р., КПК УРСР 1927 р.), відмічає, що слідче кримінальне переслідування розглядалось як провадження у кримінальній справі в цілому. Визначено, що до змісту функції кримінального переслідування, здійснюваної слідчим, кримінально-процесуальні закони зарубіжних країн включають такі складові: 1) встановлення події злочину; 2) викриття особи у вчиненні злочину; 3) застосування до особи запобіжного заходу; 4) притягнення особи як обвинуваченого; 5) предявлення обвинувачення; 6) складання обвинувального висновку; 7) прийняття необхідних процесуальних постанов та провадження слідчих дій; 8) передача справи прокурору для направлення до суду. У підрозділі 1.2 «Поняття та функціональне призначення кримінального переслідування, здійснюваного слідчим» дисертант, проаналізувавши теоретичні уявлення про слідче кримінального переслідування, визначив кримінальне переслідування, здійснюване слідчим як кримінально-процесуальну діяльність слідчого з викриття (перевірки на причетність) конкретної особи у вчиненні злочину в межах визначеного предмету відання. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, у кримінальному процесі виконує такі функції: забезпечення реалізації генеральної функції кримінального процесу (боротьби зі злочинністю); проміжна констатація наявності кримінально-правового відношення між державою і особою, яка вчинила злочин; визначення пізнавального напряму кримінально-процесуальної діяльності органів досудового слідства; забезпечення виховного і попереджувального впливу держави на суспільство; забезпечення руху кримінального процесу; забезпечення реалізації принципу змагальності під час досудового провадження. На питання про те, чи є оперативно-розшукова діяльність кримінальним переслідуванням, 77% слідчих відповіли, що оперативно-розшукова діяльність не є кримінальним переслідування, оскільки: оперативно-розшукова діяльність спрямована на розкриття злочину, а кримінальне переслідування на викриття винної особи у вчиненні злочину (36,7%), кримінальне переслідування є виключно процесуальною діяльністю (40,3%).У результаті дисертаційного дослідження розвязана конкретна наукова задача, що має важливе значення для науки і практики кримінального процесу: вперше комплексно досліджено кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, на підставі чого отримані нові обґрунтовані теоретичні та прикладні результати, до найважливіших із яких належать такі: Під кримінальним переслідуванням, здійснюваним слідчим, необхідно розуміти кримінально-процесуальну функцію, до змісту якої входять дії слідчого з викриття (перевірки на причетність) конкретної особи у вчиненні злочину. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, виконує такі функції: забезпечення реалізації генеральної функції кримінального процесу (боротьби зі злочинністю); проміжна констатація наявності кримінально-правового відношення між державою і особою, яка вчинила злочин; визначення пізнавального напряму кримінально-процесуальної діяльності органів досудового слідства; забезпечення виховного і попереджувального впливу держави на суспільство; забезпечення руху кримінального процесу; забезпечення реалізації принципу змагальності під час досудового провадження. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, закінчується в момент закінчення слідчим останньої процесуальної дії, що спрямована на викриття конкретної особи у вчиненні злочину. Не персоніфіковані складові загального предмету доказування обумовлюють предмет доказування у частині слідчого кримінального переслідування, але не входять до змісту останнього. До слідчого кримінального переслідування входить діяльність з доказування лише «винності» (елемент предмету доказування), що включає «вину», як елемент субєктивної сторони складу злочину.

2. Основний зміст

У результаті дисертаційного дослідження розвязана конкретна наукова задача, що має важливе значення для науки і практики кримінального процесу: вперше комплексно досліджено кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, на підставі чого отримані нові обґрунтовані теоретичні та прикладні результати, до найважливіших із яких належать такі: Під кримінальним переслідуванням, здійснюваним слідчим, необхідно розуміти кримінально-процесуальну функцію, до змісту якої входять дії слідчого з викриття (перевірки на причетність) конкретної особи у вчиненні злочину.

Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, виконує такі функції: забезпечення реалізації генеральної функції кримінального процесу (боротьби зі злочинністю); проміжна констатація наявності кримінально-правового відношення між державою і особою, яка вчинила злочин; визначення пізнавального напряму кримінально-процесуальної діяльності органів досудового слідства; забезпечення виховного і попереджувального впливу держави на суспільство; забезпечення руху кримінального процесу; забезпечення реалізації принципу змагальності під час досудового провадження.

Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, має нормативні, пізнавальні (гносеологічні) та фактичні межі.

Реалізація слідчим функції кримінального переслідування починається у момент початку першої процесуальної дії слідчого, що спрямована на викриття особи у вчиненні злочину.

Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, закінчується в момент закінчення слідчим останньої процесуальної дії, що спрямована на викриття конкретної особи у вчиненні злочину.

Загальний предмет доказування є ширшим за предмет доказування у частині слідчого кримінального переслідування. Не персоніфіковані складові загального предмету доказування обумовлюють предмет доказування у частині слідчого кримінального переслідування, але не входять до змісту останнього.

До слідчого кримінального переслідування входить діяльність з доказування лише «винності» (елемент предмету доказування), що включає «вину», як елемент субєктивної сторони складу злочину.

Усі слідчі (процесуальні) дії, що спрямовані на здобуття обвинувальних доказів, входять до змісту доказової діяльності слідчого в частині кримінального переслідування.

Межі доказування слідчого у частині кримінального переслідування - це такий обсяг доказів, що дає можливість слідчому скласти обвинувальний висновок або винести постанову, яка засвідчує відмову слідчого від подальшого кримінального переслідування певної особи.

Застосування заходів процесуального примусу не є елементом кримінального переслідування, здійснюваного слідчим. Примус, що застосовується слідчим під час кримінального переслідування, виходить за межі останнього, створює умови для доведення причетності особи до вчинення злочину.

Затримання як процесуальна дія входить до змісту слідчого кримінального переслідування, якщо дані протоколу затримання викривають особу у вчиненні злочину.

Слідчі дії до заходів процесуального примусу не належать. Слідчі дії спрямовані на викриття певної особи у вчиненні злочину. А функціональне призначення заходів процесуального примусу полягає у забезпеченні їх проведення.

До критеріїв оцінки ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, необхідно включати такий як відповідність результатів кримінального переслідування певній нормі (матриці) кримінального закону. Ефективність кримінального переслідування передбачає, що кінцеві результати слідчого кримінального переслідування підтверджують наявність всіх ознак складу злочину, що інкримінується переслідуваній особі.

Мета слідчого кримінального переслідування не є однаковою на різних етапах його здійснення. Тому ефективність слідчого кримінального переслідування необхідно визначати в залежності від етапу його здійснення.

Характер слідчої діяльності у частині кримінального переслідування змінюється від ступеня доведеності викриття особи у вчиненні злочину, що знаходить своє вираження у обвинувальних рішеннях слідчого. Останні не входять до змісту слідчого кримінального переслідування, а є проявом обвинувачення у матеріально правовому значенні.

Обвинувальні рішення слідчого на досудових стадіях процесу є диференціаторами кримінального переслідування на певні етапи.

Рішення слідчого, що встановлюють високий ступінь причетності або не причетності конкретної особи до вчинення злочину, констатують високий ступінь ефективності кримінального переслідування на відповідному етапі його здійснення.

Оцінює ступінь ефективності слідчого кримінального переслідування прокурор.

Напрями підвищення ефективності кримінального переслідування - це напрями діяльності, здійснення яких забезпечує досягнення слідчим законних, обґрунтованих результатів, що узгоджуються із поставленими цілями кримінального переслідування за мінімально необхідний термін часу.

Залежно від охоплення кримінально-процесуальних функцій слідчого, здійснення яких вдосконалюється, напрями підвищення ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, поділяються на загальні і спеціальні.

До загальних напрямів підвищення ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, належать такі: впровадження наукових результатів у практику діяльності слідчого; підвищення рівня компетентності слідчого; обєднання зусиль слідчого і різних правоохоронних органів у сфері кримінального переслідування; зменшення рівня формалізму у діяльності слідчого; впровадження у кримінальне судочинство відновних процедур; вдосконалення структурної організації органів внутрішніх справ.

Спеціальними напрямами підвищення ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, є: приведення законодавства у відповідність з кримінальним переслідуванням, здійснюваним слідчим; розширення засобів здійснення слідчим кримінального переслідування; підвищення ефективності забезпечення кримінального переслідування, здійснюваного слідчим; удосконалення меж альтернативної підслідності у частині визначення предмету відання між слідчими різних відомств; інформування слідчого про порушення органом дізнання кримінальної справи.

1. Лоскутов Т.О. Поняття кримінального переслідування, здійснюваного слідчим ОВС / Т.О. Лоскутов // Науковий вісник Дніпропетровського держ. ун-ту внутр. справ. - 2009. - № 2 (43). - С. 253-261.

2. Лоскутов Т.О. Зміст доказової діяльності слідчого ОВС у частині кримінального переслідування / Т.О. Лоскутов // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 3 (46). - С. 70-77.

3. Лоскутов Т.О. Щодо питання про належність примусових заходів до функції кримінального переслідування, здійснюваної слідчим ОВС / Т.О. Лоскутов // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - № 3. - С. 160-163.

4. Лоскутов Т.О. Ефективність слідчого кримінального переслідування на різних етапах його здійснення / Т.О. Лоскутов // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2010. - № 1. - С. 286-294.

5. Лоскутов Т.О. Функціїї кримінального переслідування, здійснюваного слідчим ОВС / Т.О. Лоскутов // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С. 420-427.

6. Лоскутов Т.О. Напрями підвищення ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим ОВС / Т.О. Лоскутов // Науковий вісник Дніпропетровського держ. ун-ту внутр. справ. - 2010. - № 1. - С. 270-278.

7. Лоскутов Т.О. Моменти початку та закінчення кримінального переслідування, здійснюваного слідчим ОВС / Т.О. Лоскутов // Право і суспільство. - 2010. - № 2. - С. 168-173.

8. Лоскутов Т.О. Щодо визначення функцій слідчого органів внутрішніх справ України / Т.О. Лоскутов // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 3 квітня 2009 року). Видання присвячене памяті професора А.Я. Дубинського. - К.: Атіка, 2009. - С. 639-640.

9. Лоскутов Т.О. Початок кримінального переслідування, здійснюваного слідчим ОВС України / Т.О. Лоскутов // Збірник наукових праць. Частина 1. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи” (24 квітня 2009 року). - Сімферополь: КРП „Видавництво „Кримнавчпеддержвидав”, 2009. - С. 550-551.

10. Лоскутов Т.О. Принцип презумпції невинуватості і кримінальне переслідування, здійснюване слідчим ОВС / Т.О. Лоскутов // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м.Запоріжжя, 13 березня 2010 року: у 2-х частинах. - Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2010. - Ч. 2. - С. 127-128.

11. Лоскутов Т.О. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим, та кримінальне переслідування, що здійснює прокурор / Т.О. Лоскутов // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства: Матер. круглого столу (29 травня 2009р., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - С. 69-70.

12. Лоскутов Т.О. Щодо питання про належність затримання до функції кримінального переслідування, здійснюваної слідчим ОВС України / Т.О. Лоскутов // Становлення, функціонування та розвиток правових систем сучасності: проблеми науки і практики: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (23 квітня 2010 року, Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова). - Одеса: Астропринт, 2010. - С. 443-445.

Размещено на .ru